Сьогодення і майбутнє Юрія Луценка

Боротьба з корупціонерами в Україні перетворилась на боротьбу корупціонерів

Боротьба з корупціонерами в Україні перетворилась на боротьбу корупціонерів із використанням всього арсеналу дій, за які б в цивілізованій державі не те щоб публічно засудили, а відправили на десять років каторги в район екватору. В Україні ж чим брудніший прийом тим краще для плебсу, адже щоб ти не зробив завжди знайдуться «трубадури», які на всіх телеканалах країни пояснять населенню, що це найкраща європейська і світова практика.

Діяльність Генерального прокурора Юрія Луценка оспівана багатьма журналістами - яскраве свідчення того, що Юрію Віталійовичу самий час дуже серйозно задуматися про своє майбутнє після того, як він перестане бути генеральним прокурором.

І до речі він про це задумується, але постне інтерв'ю в УП і ролик в ютуб виглядають смішно.

Луценко не приховує, що збирається пропрацювати в ГПУ до березня-травня наступного року, а потім, можливо, почне спільний політичний проект з Віталієм Кличком. Ось тільки питання: чи не стане сам Луценко «клієнтом» відомства, яке сьогодні очолює? І якими в цьому світі будуть його політичні перспективи?

У 2010-2011 роках, коли Луценко перебував під пресом ГПУ і сидів у в'язниці, натягнутість і політичне підґрунтя порушених проти нього справ відзначали майже всі - і журналісти, і політики, і дипломати. У найближчому майбутньому таких «адвокатів» у Луценка буде не багато. І він це розуміє.

Сьогодні «Українська правда» пише про «зливи», якими часто грішить генпрокурор. До цього ми дізналися деякі деталі про сімейний бізнес Луценко з вивезення українського лісу за кордон. До речі його дружина Ірина Луценка є автрром законопроектів у сфері лісозаготівлі. Папка з особистою справою поступово накопичується. І в ній не просто якісь піар-вкидання, а цілком конкретні приклади, які вже в самому найближчому майбутньому можуть лягти в основу реальних кримінальних справ.

У той час, як Луценко самому слід було б задуматися про свою ситуацію, ГПУ по його прямою ініціативою ще і розвернуло політичне цькування журналістів та опозиційних нардепів. Ми можемо по різному ставитись до журналістів, але вимагати доступу до їх телефонів, щоб тримати під контролем інших правоохоронний орган це неприйнятно у навіть в Сомалі. Ми можете по-різному ставитися до Опозиційному Блоку, любити або не любити окремих його представників, але кримінальні справи проти Дунаєва, Колесникова і Вілкула за півроку до виборів - це з великою долею вірогідності політичне замовлення і або розправа на замовлення певних друзів Юрія Віталійовича. Особливо в відношення Вілкула, який, на відміну від своїх колег, ще й явно готується до участі в найближчих президентських і парламентських виборах.

Питання навіть не в тому чи є правові підстави щодо зняття недоторканості до цієї трійки, питання в тому, чому лише "Опоблок" і коли на нарах опиняться представники "коаліції". Відповідь на аоверхні. Не за цієї влади.

Взагалі складно собі уявити, як Генпрокурор збирається апелювати до парламенту зі звинуваченнями на адресу кого-небудь. Його авторитет давно підірваний. Єдине що тримає його в кріслі це острах Порошенка щодо неадекватної поведінки свого кума, у разі зняття з посади.

 Наполягаю, що питання про відсторонення з посади самого Луценка і розслідування його діяльності на посаді глави ГПУ є основним, і якщо чинний парламент в залишився до виборів рік дійсно хоче зробити щось важливе і корисне для країни, то починати треба з самого Луценко.