Чи є порядок розрахунків в договорі про закупівлю – істотною умовою?
Відповідаємо на питання: "Чи є порядок розрахунків в договорі про закупівлю – істотною умовою? " на прикладі договору поставки, чітко та по суті.
Доволі часто у закупівельному середовищі виникає питання: "Чи є умови щодо порядку розрахунків у договорі поставки істотними умовами договору з урахуванням положень Закону України «Про публічні закупівлі»?". Розберемо питання на прикладі договору поставки товару в розрізі Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону відомо, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного (далі - ЦК України) та Господарського кодексів України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частина 2 ст. 22 Закону визначає вимоги до наповнення тендерної документації (далі – ТД), пунктом 8 якої визначено, що ТД має містити проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Оскільки ст. 41 Закону визначає основні вимоги до внесення змін до договору, де ч. 5 даної статті містить перелік виключних випадків зміни істотних умов договору, слід звернути увагу на формулювання поняття «істотні умови договору» та його складові.
Абзацем 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, аналогічна норма права викладена в ч. 2 ст. 180 ГК України.
При цьому ч. 3 ст. 180 ГК України визначає, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору, таким чином отримали відповідь на питання «Які умови договору визначені законом як істотні?».
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Також схожа за змістом норма міститься в ч. 2 ст. 180 ГКУ, зокрема господарський договір уважають укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов.
Розкриваючи поняття «істотних умов договору», можемо виділити їх 3 складові:
- Умови визначені законом - ст. 638 ЦКУ /ст. 180 ГК;
- Умови необхідні для договорів даного виду;
- Умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо з приводу перших двох складових істотних умов договору не виникає питань, то стосовно останньої - вони є. Законодавець не визначає форми «заяви хоча б однієї із сторін». Утім слід вважати, що названа заява має бути вчинена у процесі визначення кола усіх істотних умов, що відбувається у момент укладення договору, і названа заява не обов'язково має бути вчинена окремо від пропозиції укласти договір. Очевидно, якщо момент досягнення згоди з усіх істотних умов, і момент укладення договору, є одномоментними. З практичної точки зору, можна констатувати, що надання належної форми договору, тобто результату досягнення згоди з усіх істотних умов, і є належною формою досягнення згоди з усіх істотних умов.
Можливість сторін майбутнього договору визначати коло істотних умов через його розширення шляхом включення у їх коло тих умов, які не лише визначені прямо у законі, як істотні, та не лише тих умов які можна віднести до істотних, посилаючись на їх "необхідність", а й тих умов, що на думку сторони є обов’язковими для даного договору передбачена у формулюванні норми викладеній в ч. 2 ст. 180 ГК України.
У даному випадку доречно згадати про зазначення в тендерній документації істотних умов, що обов’язково включаються до договору про закупівлю. Саме визначення в тендерній документації Закупівельником таких умов і є однією з таких заяв сторони, в якій викладені умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 525 та статті 526 ЦК України установлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон не містить виключень з цього правила.
Отже, зміна умов договору про закупівлю є правомірною за її відповідності проекту, який входив до тендерної документації. Дана правова позиція підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі
N 910/19898/20.
Таким чином, якщо Закупівельником буде визначено в тендерній документації, що умови договору про закупівлю які регулюють порядок здійснення розрахунків в договорі відноситься до істотних умов договору, то такі умови договору будуть вважатись істотними, а отже на них буде розповсюджуватись вимоги Закону про неможливість їх зміни, крім випадків, визначених ч.5 ст. 41 Закону.
При цьому слід звернути уваги, що згідно ст.13 ЦК України кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам.
Відповідно до статті 3 Закону закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх їх стадіях, недискримінації учасників, об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, а також запобіганні корупційним діям і зловживанням.
Таким чином під час внесення змін до договору про закупівлю необхідно керуватись вищезазначеними принципами та аналізувати, чи є зміни справедливим, такими що відповідали би принципу прозорості торгів, стандартів добросовісної ділової практики і призвели би до прозорості закупівлі.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13659
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5512
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 5373
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5198
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 4590