Гемблінг по-українськи. Що з ними не так?

Спробую відповісти сьогодні на всі популістські висловлювання в сторону гембли сухими фактами.

Де є хейт якогось явища в суспільстві, там обов’язково відсутня логіка та прагматичне мислення. У явищах ринку дорослих розваг я як риба у воді, а у хейті до нього навіть трохи акула. Я не буду підіймати питання всіх врегульованих ринків сьогодні, тільки гемблінгу. Бо мене відверто дратує недалекий наратив у суспільстві про те, що гемблінг — чисте зло, суцільна проблема та відсутність користі.

Я не мораліст, тому для мене емоційні заклики по типу «твій бізнес шкодить суспільству» — не є аргументом. Я виступаю за факти. Наприклад, попит створює пропозицію — факт. Отже, і спробую відповісти сьогодні на всі популістські висловлювання в сторону гембли сухими фактами. Я дуже давно маю справу із галуззю розваг, моя думка базується на багаторічному досвіді, дослідженнях інших ринків, власних спостереженнях і  конкретних цифрах. Плюс дуже хочеться, щоб суспільство чітко розрізняло поняття легального і нелегального ринку гемблінгу. Це кардинально різні ринки з погляду підходу до роботи та цілей. І безумовно, я зараз розглядаю суто легальний ринок і всі мої аргументи й факти стосуються  ліцензованого ринку.  

Міф №1 Гемблінг сприяє зросту лудоманії

Жоден ліцензіат не має такої мети та робить все можливе, аби  не довести людину до надмірного захоплення грою. Спитаєте чому? Бо легальний бізнес  грає в довгу, він прагне рости та розвивати свою компанію, а це можливе тільки тоді, коли клієнт отримує позитивну емоцію від відпочинку і повертається. Нелегальний же гравець ринку має на меті прибуток тут і зараз, він не буде убезпечувати гравця від дофамінової залежності, бо йому цікаво, щоб гравець витратив якомога більше грошей саме в нього, в моменті. Тож думаю висновки очевидні. 

Якщо говорити про цифри. В Україні ми не маємо широких досліджень (зокрема і через війну), але можемо подивитися на прикладі Великої Британії. І ось вам факти.

За даними британської благодійної організації (Alcohol Change UK) у Великій Британії налічується 602 391 залежна людина від алкоголю. Загальна кількість населення — 67,33 мільйона осіб. Тобто, 0,9% від загальної кількості населення мають алкогольну залежність. І тепер беремо лудоманію. Комісія з азартних ігор Великої Британії у 2022 році встановила, що тільки 0,2% від загальної кількості населення мають проблеми залежності від азартних ігор.

Міф другий — легалізація азартних ігор не несе економічного імпакту

1.Мільярдні податки. Тільки за 2023 рік податки від гральної сфери склали понад 10 мільярдів грн. Це більше ніж від фармацевтичної та ресторанної  сфери разом взятих (фарма — 5 млрд, ресторани — 4,6 млрд грн).

2. Благодійність. Гральна сфера з початку повномасштабного задонатила понад 809 млн грн на благодійність. Це тільки загальновідомі масштабні проєкти, що можна подивитися з відкритих джерел. 

3. Розвиток суміжних галузей.  Гемблінг є вагомою частиною IT сектору:  роялті іноземних софтових компаній за використання інтелектуальних прав на слоти, фінтех, розробка ігор, юридичні та консалтингові послуги, маркетингові та суміжні послуги. Все це підтримує та забезпечує десятки тисяч робочих місць та мільярдні податки в бюджет.

Для прикладу софтові компанії, з якими ми співпрацюємо, мають офіси в Україні, або ж провідних спеціалістів українців: Pragmatic Play, NetEnt, Slotegrator, Gamzix, NetGame, Amigo Gaming, EvoPlay, Barbara Bang, Push Gaming, Onlyplay, Playson, Playtech,  Delasport, EveryMatrix. Загальна кількість людей з цих компаній в Україні — 3 679 людей. Тепер уявіть що у кожної компанії повноцінна екосистема з бухгалтерами, HR, фінансистами, маркетологами у штаті чи на аутсорсі. 

Міф 3: Заборона реклами знизить попит на азартні ігри, а заборона галузі — знищить бажання грати

В історії людства жодна заборона ще не призводила до того, щоб люди припиняли користуватися послугою чи товаром. Але завжди це призводить до того, що ринок продовжує існувати тільки нелегально. Відповідно все те, що отримувала країна від легальної галузі перетікає прямо в кишені окремих посадовців і державних структур, які “кришують”  нелегальні ринки. Яскравий і відомий всім приклад — сухий закон у США. Є також версія, що забороняти ринок не варто, бо це тінь, але от рекламу треба заборонити. Ну про робочі місця, скорочення рекламного і медіаринку вже все було сказано. Але як без реклами гравець буде розуміти, який оператор легальний? Як йому ідентифікувати куди йти грати, на якій платформі він буде убезпечений? Реклама ніколи не спонукає робити вибір, реклама дає вам вибрати найкраще, коли ви вже знаєте, що ви хочете, але не знаєте до кого звернутися. До прикладу, жодна реклама не змусить вас купити печиво, якщо ви його не їсте, але якщо ви прийшли саме за ним, то реклама допоможе зробити вибір яке саме обрати.

В контексті гемблінгу я часто наводжу приклад Великобританії, це для мене орієнтир. Країна, яка змогла розвинути гемблінг правильно: легально та  відповідально. Тим часом в Україні суспільство продовжує демонізувати гемблінг так, наче у нас кожного дня від нього стають залежними. До речі, історія знає приклад, коли за допомогою правильного підходу, не найрозвинутіша країна поборола дійсно страшну та підтверджену залежність. Мова йде про Португалію та її боротьбу проти наркотиків.

У 90-х рр. там дійсно були потуги боротьби із залежністю від речовин, в основному заборони, але вони не спрацювали. Поки у 2001 році країна не прийняла закон про декриміналізацію речовин, а також розгорнула масштабну просвітницьку та медичну кампанію спротиву залежності. На 2001 рік Португалія мала найвищий показник наркоманії в усій Європі, спостерігалась найбільша кількість ВІЛ-інфікованих серед споживачів ін’єкційних наркотиків. По 2000 нових випадків інфікування на рік, при населенні в 10 мільйонів осіб – це майже 1% населення залежних від героїну та найвищий в ЄС відсоток смертей від СНІДу. Проте вже на 2012 рік Португалія виграла війну з наркозалежністю населення та продемонструвала наступну статистику: кількість інфікувань ВІЛ серед наркоспоживачів знизилося з 1 016 випадків у 2001 році до 56 у 2012-му. Загальна кількість залежних від героїну осіб в країні скоротилася в чотири рази – зі 100 тисяч до 25 тисяч осіб. А рівень смертності, викликаної наркотиками, в Португалії становить три людини на мільйон жителів, тобто близько 30 осіб на рік. Це найнижчий показник в Євросоюзі (середній – 17,3).

Наслідки заборон викладені в історії й зазвичай це негативні приклади, а наслідки легалізації та правильної регуляції завжди мають позитивний вплив.

Міф №4 — улюблена тема хейтерів: “Казино піаряться на війні”

Комунікація брендів щодо благодійної допомоги війську — це не реклама продукту, шановні. Це інструмент, який розширює відповідальність та залученість суспільства в соціальний розвиток. Це стратегія, яка демонструє, що бізнес має і може бути відповідальним членом суспільства. Це репутація бізнесу, яка будується на фактах: нагальної допомоги країні, підтримки населення. Чому бренд має приховувати свою соціальну та громадянську позицію? Бо “добро повинно бути тихим”? Ні. Будь-яка популяризація соціальних проєктів будь-якої компанії — це приклад до наслідування, це ланцюгова реакція: хтось починає допомагати та всі доєднуються. Тому підтвердження вже десятки зборів і благодійних проєктів. 

Звичайно я підтримую факт, що інформація про благодійність компанії не повинна вести на платформу, це 100%. Але показувати, що робить компанія і ставати прикладом для інших — потрібно!

Підсумовуючи все сказане, виникає риторичне питання. Можливо в Україні на державному, законодавчому та суспільному рівнях можна і необхідно працювати з технологічним бізнесом так, щоб це ставало мотивацією для компаній масштабувати бізнес, збільшувати податкові надходження та залучати іноземні інвестиції? Ну і давайте будемо чесними, поганий бізнес — це нелегальний бізнес. І не важливо продає цей бізнес шкарпетки чи надає порно послуги. Тіньові гравці породжують ще більшу корупцію, з якою ми ніби боремось роками. А вірити, що якщо ринок не легалізований, то його не існує, це зі світу казок. Подумайте над цим.