Увійти
Без реклами Підтримати
Увійти
Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
25.09.2016 08:18

За чий кошт бенкет?

Михайло
Голова фонду муніципальних реформ "Магдебурзьке право", народний депутат України 4-х скликань, професор, доктор технічних наук

Держбюджет-2017 дивує невідповідністю реаліям.

Дивовижа: цього року бюджет на 2017-ий представили не наприкінці грудня, як це буває зазвичай, а у цілком «притомний» час. Вочевидь, для того, аби мати фору на його «рихтовку», бо насправді за таким бюджетом жити не можна. Просто не вийде, навіть при всьому бажанні. 

Візьмемо, приміром, дохідну частину бюджету. Дохід збільшено на 17% порівняно з минулим роком, тобто на 706,3 млрд. гривень. При цьому передбачено, що зростання економіки матиме місце у межах 3%. Як таке можливо – хай пояснюють фахівці, котрі писали Гройсману цей фіндокумент. У мене з 3% аж ніяк не виростає 17%, втім, можливо, урядові фахівці сподіваються не так на розвиток економіки, як на інші чинники?

Власне, так і є. По-перше, Україна планує отримати 70,9 мільярда гривень (2,6 мільярда доларів) зовнішніх займів, про що йдеться в матеріалах проекту держбюджету. При цьому обсяг прогнозованих позик практично дорівнює сумі виплат за зовнішніми зобов'язаннями, яка складе 72,2 мільярда гривень. 
Нагадаю, що міністр фінансів Олександр Данилюк заявив на інвестиційній конференції в Лондоні на початку вересня, що країна може повернутися на зовнішні ринки наприкінці 2017 року, узгодивши випуск нових зобов'язань з ключовим кредитором - Міжнародним валютним фондом. Уряд сподівається, що ціна зовнішніх запозичень складе близько 8% річних, а внутрішніх - 7-14% в залежності від терміну звернення.

Поживемо – побачимо, але принагідно зауважу, що тримачі цінних паперів, випущених Україною, мають доволі негативний досвід. «Реструктуризація» у виконанні українського уряду зазвичай обертається банальним невиконанням боргових зобов’язань, про що я вже неодноразово писав. Однак мова зараз про дохідну частину бюджету, отож, повернемося до нього.

Другим джерелом доходу, за задумом Гройсмана, є приватизація. Від неї планують отримати 17,1 млрд. гривень. Але це вже, далебі, навіть не смішно. Тому що в держбюджети минулого і поточного року вже були включені однакові доходи від приватизації - по 17 млрд грн. Але в минулому році надійшло всього 151,5 млн. грн., тобто 0,09% від плану. 

У цьому році ситуація поки ще гірше: за підсумками січня-червня отримано всього 42 млн. грн., що в 2,8 рази менше, ніж за аналогічний період 2015-го. 16 вересня Петро Порошенко пообіцяв: «Уже в наступному місяці почнеться масштабна приватизація: об'єкти енергетики, Одеський припортовий завод, інші об'єкти». До наступного місяця – рукою подати, подивимося, чим обернеться на ділі ця «масштабна приватизація», закладена у бюджет. 

Цього разу уряду буде складніше викрутитися з непростої ситуації, позаяк в новій редакції меморандуму про співпрацю України з МВФ говориться, що для отримання четвертого траншу кредиту Кабмін повинен до кінця жовтня затвердити і опублікувати перелік держпідприємств, визначивши, які з них залишаться в держвласності, які будуть приватизовані, а які - ліквідовані. Зобов’язання перед МВФ – річ серйозна, проте ними одними бюджет не наповнити. 

Однак повертаємося до бюджету. Третій спосіб наповнення бюджету керівна верхівка побачила у посиленні фіскального тиску. Уже відомо, що уряд має намір різко збільшити акцизний збір на тютюнові вироби (на 30%), алкоголь (на 20%), дизельне паливо. Завдяки підвищенню акцизів Мінфін розраховує отримати в бюджет додаткові 27 млрд. грн.

Крім того, до бюджету закладається скасування пільг по податках для сільського господарства і радикальне звуження сфери застосування єдиного податку. Коментарів з цього приводу в мене просто нема. Замість підтримання малого та середнього бізнесу, замість скасування кабального податку на землю пропонується ще тугіше затягнути зашморг на шиї підприємців. Вірною дороги йдете, товариші урядовці, - просто в нікуди.
 
Четверте джерело наповнення дохідної частини бюджету – це сподівання на кошти від спецконфіскаціі активів екс-президента Віктора Януковича і його соратників. Чиновники неодноразово говорили, що розраховують отримати від цього близько 1,5 мільярдів доларів (40 мільярдів гривень). Однак закону про спецконфіскацію наразі нема, тож кошти ці – цілковито віртуальні, як і ті, наприклад, що закладені в бюджет від ще не реалізованої приватизації. 

Але їх вже порахували і розподілили. Тож тепер логічно зазирнути у видатки бюджету. На що йтиме державний кошторис? Те, що в бюджеті збільшені витрати на оборону, є, звісно, позитивним моментом. Видатки на інфраструктуру (зокрема, на будівництво доріг) вітаємо також (за умови, щоправда, що «Укравтодор» не покладе їх до власної кишені – там же також треба час від часу латати «діри»!). 
Значно гірше, наприклад, те, що на потреби Верховної Ради передбачений без малого мільярд, з якого майже 48 мільйонів - на висвітлення роботи парламенту в ЗМІ, випуск газети "Голос України" і журналу "Віче". Тим часом Держуправлінню з бюджету пропонують виділити 1,717 млрд. З них майже 20,5 млн - на виготовлення пам'ятних знаків та державних нагород і ще 100 млн - на реставрацію Маріїнського палацу.

Традиційно не шкодуватимуть грошей і на силові структури. Так, Служба безпеки отримає на 500 мільйонів більше, аніж торік. В цілому на СБУ хочуть виділити 6,005 млрд. грн, і з них лише 11,460 млн. - на Антитерористичний центр.
І на антикорупційні органи грошових держзнаків піде чимало: фінансування НАБУ хочуть збільшити на 58%, до 773,556 млн. грн. Агентство по запобіганню корупції може отримати 577,819 млн. грн. замість минулорічних 486,452 млн. Спеціалізована антикорупційна прокуратура - 105,43 млн. замість 74,89 млн. Доведеться, мабуть, спробувати присипати корупцію дустом – може, так вийде дешевше, аніж плодити все нові й нові антикорупційні органі з нульовим ККД?

Зате з’являться й певні статті економії. Наприклад, уряд давно обіцяє ретельно перевірити усіх отримувачів субсидії та «урізати» їх число. Іще економимо на прожитковому мінімумі – з 1 грудня 2017-го він сягне аж 1700 грн., прожити на які, звісно, нереально. Економимо й на програмі децентралізації – замість справжньої свободи на місця знову спустять субвенції, щоб рука «центра», як і раніше, відчувалася сильно та міцно.
 
А якщо й цього не вистачить, аби гідно утримувати Верховну Раду (разом з журналом «Віче»!), а також ДУСю, президентську та інші адміністрації, уряд, цілком ймовірно, просто запустить друкарський станок, щоби якось викрутитися за рахунок емісії. Або ж – альтернативний варіант – депутати заднім числом перепишуть видатки, дещо їх скоротивши.

Отож, що ми маємо у сухому залишку? Бюджет-мрію, відірваний від реальності. Уявні доходи та цілком конкретні видатки. І прірву між першими та другими. Плюс надію (з боку уряду) цю прірву якось перескочити. Розгін для стрибка вже взято, але це – поганий спорт. Гроші люблять тишу, а не шулерство із біганиною до іноземних позичальників. Шкода, Гройсман і Ко цього не розуміють. 

Усі матеріали автора
Відправити:
Теги: бюджет
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Популярне
Контакти
E-mail: [email protected]