Збитки довкіллю щороку "з’їдають" річний бюджет обласного центру

А за три останні роки ми втратили річні бюджети практично двох середніх областей.

За даними Державної екологічної інспекції України у 2021 році майже у два рази зросла кількість порушень природоохоронного законодавства, майже 4000 скарг у порівнянні з 2284 скаргами за 2020 рік.

Тільки за 2021 рік екологічними інспекторами розраховано збитків заподіяних навколишньому природному середовищу на суму 4,07 млрд.грн., а всього за 2019, 2020 та 2021 роки заподіяно майже на 8,4 млрд.грн. збитків.

При детальнішому аналізі структури таких збитків, можна стверджувати, що найбільша питома вага завданих збитків (зокрема, за 2020 рік – майже 70%) стосується надр та земельних ресурсів.

Але проблемою є не лише факт заподіяння збитків (адже будь-які збитки – це витрати економіки, домогосподарств), а й те, що це збитки, які заподіяні Українському народові. Адже, згідно статті 13 Конституції, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах компетенції визначеної Конституцією.

Тому, коли ми говоримо про збитки, які заподіяні навколишньому природному середовищу, ми маємо розуміти, що це збитки, які заподіяні Українському народу.

Хто ж відповідальний? А вони є, адже відповідальними за збереження українських природних ресурсів є: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державна екологічна інспекція України, система правоохоронних та судових органів, а також власне Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

В 2021 році народними депутатами було закладено багато основ для реалізації захисту українського довкілля: нове законодавство про державний екологічний контроль, основи екологічного страхування та підтримка ініціатив Міндовкілля. І якщо раніше до питань екології відносилися за «залишковим» принципом, то вже у 2021 році ця тенденція змінилася, адже екологічні проблеми і механізми їх вирішення почали реалізовуватися не лише в депутатських ініціативах, але й в Указах Президента України та Рішеннях РНБО України.

Своїми основними завданнями, як заступника голови Екокомітету, на 2022 рік вважаю такі:

- розбудова національної системи моніторингу якості атмосферного повітря;

- оптимізація роботи Державної екоінспекції в розрізі повноцінної реалізації функції попередження забруднення довкілля та ефективного стягнення нарахованих збитків за здійснені порушення;

- прийняття Законопроекту Про екологічне страхування та гарантії відшкодування шкоди, завданої внаслідок діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку, та проведення роз’яснювальної роботи серед стейкхолдерів щодо його переваг для громад, бізнесу, держави.