Політичні запити на 2023 рік: від геополітики до економіки і безпеки

В політиці є кілька стандартних виразів, на які орієнтуються технологи в своїй роботі, і політики.

По-перше, з часу закінчення однієї виборчої кампанії одразу починається інша. По-друге, робота з електоратом ведеться в вузькому форматі відповідно до запитів суспільства. Цей формат можуть визначати певні теми (напрями), або області (громади). А якщо немає чітких запитів, то їх формують політики через публічні майданчики комунікації.

Однак після повномасштабного вторгнення ця політична стабільність рухнула остаточно. Більше того, на сьогоднішній день навіть час проведення парламентських виборів складно прогнозувати. Гарантувати, що вони відбудуться у визначений Конституцією України термін восени 2023 не береться ніхто. Однак вже сьогодні відпрацьовуються змінені формати роботи в електоральній площині.

Змінені в першу чергу тому, що з політичної боротьби зникне багатовекторність, яку замінять євроінтеграційні стандарти. Деталізувати зміст кожної окремої норми, форм та методів, які по-різному працюють в різних країнах Європи звичайно ніхто не буде. Це занадто складно, та й не потрібно для формування внутрішньої політики. Більше того, електорат, який до 24 лютого з якихось регіонів мало бував за кордоном, а хтось часто подорожував, але не вникав в побутові питання, за 2022 рік сповна відчув усі правила життя в Європі. 

Може на полі зовнішньої політики залишитись частково варіанти співпраці з НАТО: на рівні дискусії «вони з нами, чи ми з ними». Пошуку формату взаємодії, виконання умов тощо. Але цей запит не буде настільки важливий в післявоєнній відбудові, як економіка, соціальна сфера і дотичні питання, які формують щоденні потреби громадян. 

Тому ключовий акцент у виборчій кампанії в після воєнний період буде базуватися на відновленні країни. В різних інтерпритаціях, але це слово буде використовувати кожна політична сила, яка претендуватиме на місця в парламенті. Ми почуємо про відновлення, відродження, відбудову, становлення тощо України. 

Щоб не загубитися за політичними гаслами, і показати, що суспільство подорослішало, доречно запитати як саме все це буде відбуватися. Адже цілком зрозуміло, що відбудова країни це щоденна, часом щогодинна робота багатьох людей. Це довга фізична і моральна робота. І до цього треба бути готовим. Без ілюзій, з політиками чи без, але країну піднімати буде кожен українець.

І в цій частині ми отримуємо наступне логічне запитання - за чий рахунок? Формується розуміння побудови моделі управління економікою, яка стає залежна від зовнішніх запозичень. Але усі ці кошти кредитні, частина з них з умовою повернення у відсотках, частина як інвестиції. Тобто формула «гроші роблять гроші» стає як ніколи актуальною. І це буде найкращий показник боротьби з корупцією. Показник співпраці влади і бізнесу на паритетних умовах. На умовах сприяння бізнесу. 

Соціальна сфера. Ще один складний компонент, відповідно до якого держава піклується про своїх громадян. Адже окрім звичних соціальних виплат, забезпечення освітніх та медичних послуг, актуальним буде питання реабілітації військових і надання їм робочих місць. Повернення кількох мільйонів громадян в Україну з-за кордону, яким теж потрібно створити можливості, в першу чергу адаптаційного характеру. 

Гасла. Вони будуть про мужність, відвагу, патріотизм. Якщо в 2019 році гаслом однієї з політичних кампаній стали слова «віра, мова, армія», то для України зараз це гасло трансформується в громадянський обов’язок. Щоправда не виключно, що забезпечити умови для його дотримання має теж держава. Наприклад, з публічного простору має зникнути необхідність доводити всім і кожному, що держава і мова це одне ціле. Що віра в кожного може бути своя, але церква виключно українська. Що армія сильна, боєздатна і вмотивована, а можливо це лише за умов належного фінансування. В Україні після перемоги збережеться головне правило виживання в воєнних умовах – правило єднання. Але не гаслом про «схід і захід разом», а як суспільний запит на цілісну єдину Україну.  

Обережно, але виборчу кампанію поки з невідомою датою веде чимало політиків, публічних людей, волонтерів, військових. Хтось свідомо, комусь пізніше технологи пояснять, що це був їх старт в політиці. Але в цій ситуації важливо, щоб кожен усвідомив свою готовність або не готовність зануритися в політичні дискусії, дебати, нести відповідальність за увесь позитив і негатив, який готує політика. Бо можна багато хороших справ зробити, і перекреслити все це добро політичними помилками або некомпетентністю. 

Хоча заради справедливості треба відзначити, що попри появу запиту на компетентність в політиці, наступною виборчою кампанією він повністю закритий не буде. А через відсутність достатньої кількості професійних гравців, складно говорити про можливість забезпечити потреби економіки, соціальної сфери, військових. Відтак, кожен громадянин (а він же виборець) вже сьогодні має дати собі відповідь на чітке питання: для нас Україна після перемоги це старт можливостей чи етап чергового пошуку варіантів. Адже запити формує суспільство, а виконують політики. І головне цю модель не перевернути: коли запити сформують екрани телевізорів / чати телеграм каналів / ютуб, а люди їх підтримають на виборчих дільницях.