Слідчі ГПУ дають собі право зупиняти експорт та керувати економікою країни?
На зміну класичному приходить "державне рейдерство", яке все більше набирає обертів в Україні
У нашій практиці захисту вітчизняного бізнесу ми все частіше зустрічаємось з так званими «листами щастя», або з «державним рейдерством» від відповідних державних органів. Найчастіше від Державної фіскальної служби та Генеральної прокуратури України. Цими дiями, листами, які де-юре часто не мають жодної юридичноï ваги, правоохоронці змушують комерційні структури надавати певну інформацію, спотворюють негативний імідж бiзнесу, а, скажімо, як у випадку з компанiєю Risoil S.A. взагалі блокують роботу потужної компанії, що інвестувала у свої проекти бiльше 270 млн. дол., чим наносять багатомільйонні збитки пiдприємству та краïнi.
Кілька днiв тому такий собі старший слідчий ГПУ Терещенко надіслав листи до Прикордонної служби, Морської адміністрації та Одеської митниці, у яких у довільній формі вимагав заблокувати будь-яку експортну діяльність компанії Risoil S.A. І митниця з незрозумілих причин дослухалася до цього незаконного прохання. Що отримали в результаті? Повна зупинка терміналу Risoil, простій 4 суден, 700 залізничних вагонів, автотранспорту, поставлені під загрозу невиконання міжнародні контракти тощо.
Чи були підстави для таких дій слідчого? Ні. Принаймні, сам він їх не зміг надати. Справді, є якась справа Генеральної прокуратури проти одного з експортерів, чиє зерно знаходилося на терміналі. Лише на основі цього представники ГПУ та Нацполіції влаштували на терміналі Risoil вже звичні для України «маски-шоу», обшуки, блокування поточної роботи. Без належних документів, поводячи себе не як правоохоронці, а як звичайні рекетири. Заходячи у «вiкна, а не у вiдкриті двері». Вони навіть підігнали транспорт, на який хотіли завантажити «спірне» зерно (а це більше трьох тисяч тон вартістю близько 500 тисяч дол.) Коли ж працівники терміналу відмовилися надати зерно людям без необхідних документів, слідчий вдався до вже згаданих дій – листи до державних органів. Дивує, що Одеська митниця почала діяти відповідно до такого дивного документу. При чому заблоковано було не лише відвантаження зерна, а взагалі усієї продукції, що знаходилася на терміналі: олія, шрот тощо.
Щоб краще було зрозуміло, Risoil S.A. – це надзвичайно потужна компанія, яка вже вклала в Україну більше 270 млн. дол., продовжує інвестиційні проекти ще на 70 млн. дол., розвиває економіку краïни. При чому проводить свою діяльність абсолютно прозоро, «по-білому». З нею неможливо «домовитися», як це полюбляють робити вітчизняні чиновники, але вони все одно пробують, щоразу дедалі збільшуючи тиск. За 2017-18 року на підприємстві відбулося 15(!) обшуків. І жоден з них не стосувався діяльності компанії. Просто такий собі елемент тиску. З автоматами, нахабністю і відчуттям повної безкарності.
Цікаво, а що ще сьогодні в Україні може заблокувати слідчий ГПУ? Які підприємства, установи, державні інституції? Може взагалі вже й законів не треба в державі, а всі діятимуть за листами слідчих?
Кількість подібних випадків по країні зашкалює, а покарання не поніс ще жодний чиновник! Збитки на сотні мільйонів, а від винних не завжди можна дочекатися хоча б вибачення. Підприємці змушені витрачати левову частину часу не на стратегiю розвитку бізнесу, не на якісь інноваційні рішення, а на боротьбу зі свавіллям державних органів.
Сьогодні на дворі не 19-те сторіччя. Інформація розповсюджується миттєво по всьому світу. І чи захоче хтось з міжнародних інвесторів приходити в Україну, коли бачить, що у нас відбувається?
Ситуація із Risoil S.A. зуміла об’єднати власників і керівників майже усіх найпотужніших експортних терміналів у країні. Під час круглого столу «Морський бізнес проти державного рекету» вони прямо заявили, що їхньому терпінню настає край. Адже постійно їм та їхнім партнерам доводиться відбиватися від нападок державних органів, боротися із ситуацію, коли дрібний чиновник чи правоохоронець може в один момент заблокувати діяльність підприємства, створити перешкоди на рівному місці. Морський бізнес має важелі впливу і доволі дієві. Але дуже не хоче поки що до них вдаватися, адже на відміну від багатьох держслужбовців їм не байдуже, у якій країні жити. Вони розуміють, що зупинка експорту України призведе до повного колапсу і без того не дуже міцної економіки.
Ще лишаються люди, готові вкладати гроші в Україну, працювати чесно, на перспективу, створювати робочі місця, наповнювати наш бюджет. Те, що їм створюють перепони – просто не налазить на голову. Як боротися з цим? По-перше, обов’язково має бути запроваджена індивідуальна відповідальність кожної особи, яка приймає рішення щодо тиску на підприємства. Маєш підстави – все нормально. Не маєш – відшкодовуєш усі збитки з власної кишені. По-друге, бізнесмени не мають мовчати. Публічність все ще лякає тих, хто звик працювати «у тіні», тож треба їх витягувати на світло. І нарешті винні мають вже почати нести покарання. В’язниця має стати синонімом незаконному тиску на бізнес, беззаконню та свавіллю. Лише так ми не загубимо те, що поки маємо, а зможемо розвиватися стрімкими темпами.
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 20830
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10741
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 10248
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
4613
-
Україна відбудувала останній з трьох мостів через Десну, які були зруйновані у 2022: фото
Бізнес 4267