Про найпопулярніші організаційно-правові форми юридичних осіб
Законодавство України пропонує широкий каталог організаційно-правових форм юридичних осіб, проте для здійснення підприємницької діяльності, як правило, обирають товариства з обмеженою відповідальністю (надалі – ТОВ), приватні підприємства (надалі – ПП) та
Законодавство України пропонує широкий каталог організаційно-правових форм юридичних осіб, проте для здійснення підприємницької діяльності, як правило, обирають товариства з обмеженою відповідальністю (надалі – ТОВ), приватні підприємства (надалі – ПП) та акціонерні товариства.
44% всіх юридичних осіб створені у формі ТОВ. Так, станом на 01.03.16 за даними Державної служби статистики в Україні налічується 493834 ТОВ. Подані нижче дані демонструють тенденцію до зниження кількості ТОВ протягом 2015-2016 років до рівня 2013 року, хоча, вважаю, що це прямо пов'язано із скороченням загальної кількості юридичних осіб і не пов'язано з конкретно цією організаційно-правовою формою.
Таблиця 1. Кількість ТОВ
Період | ТОВ |
2013 | 488781 |
2014 | 515371 |
2015 | 519607 |
Протягом останніх років спостерігається тенденція до поступового зниження загальної кількості акціонерних товариств. Такий тренд пояснюється поступовою реорганізацією акціонерних товариств в інші організаційно-правові форми, переважно в товариства з обмеженою відповідальністю, та неможливістю з боку підприємств, створених в процесі приватизації та корпоратизації, підтримувати цю найскладнішу форму організації бізнесу.
Таблиця 2. КількістьАТ
Період | ВАТ | ЗАТ | ПАТ | ПрАТ | Усього |
2010 | 8611 | 18725 | 564 | 718 | 28618 |
2011 | 5761 | 15798 | 2161 | 2911 | 26631 |
2012 | 3949 | 13714 | 3314 | 4294 | 25271 |
2013 | 3367 | 13067 | 3576 | 4483 | 24493 |
2014 | 2917 | 12225 | 3501 | 4209 | 22852 |
Таблиця 3. Кількість АТ станом на 01.03.16 за даними Державної служби статистики в Україні | |||||
2016 | 7918 | 4135 | 3476 | 15529 | |
В 2015 році помітно зменшилась кількість АТ за рахунок скорочення практично вдвоє кількості ВАТ/ЗАТ.
Більшість публічних акціонерних товариств (надалі – ПАТ) є "квазіпублічними", бо, для прикладу, прес-служба НКЦПФР повідомляє, що станом на початок 2016 року акції лише 15 компаній залишилися в біржових реєстрах, тоді як кількість таких компаній в минулому році становила більше 180. При цьому, йде мова лише про другий рівень лістингу, а фахівці фондового ринку відзначають, що навіть і ці емітенти не в повній мірі відповідають законодавчим вимогам. Акції, що увійшли до першого рівня лістингу відсутні.
Чесно кажучи, вражає кількість ПП в контексті постійних суперечок “господарників” та “цивілістів”, неоднозначності правозастосування і т.д. Станом на 01.03.16 за даними Державної служби статистики в Україні в Україні налічується 201915 ПП. Подані нижче дані демонструють тенденцію до поступового зниження кількості ПП. Думаю, що це відбувається не лише в контексті загального скорочення кількості юридичних осіб, але і на фоні дискусій про скасування ГК та ймовірно і ПП як окремої організаційно-правової форми.
Таблиця 4. Кількість ПП
Період | ПП |
2013 | 280073 |
2014 | 278227 |
2015 | 259772 |
Вищенаведена статистика дає можливість простежити тенденції різкого скорочення кількості АТ (як правило, застарілих форм), стабільного поступового зменшення кількості ПП, а також стабільності ТОВ як найпопулярнішої організаційно-правової форми.
За своєю суттю ці 3 організаційно-правові форми є схожими (в концептуальному плані). Не розглядаємо ПАТ, оскільки їхня специфіка пов’язана з біржовими курсами акцій, хоча, як видно з вищезазначених даних, дуже мало ПАТ це роблять (питання боротьби з “квазіпублічністю”).
Для прикладу, за ознакою відповідальності акціонерів акціонерне товариство належить до товариств з обмеженою відповідальністю. Тобто відповідальність реально не відрізняє АТ від ТОВ. Про різну вагу особистої участі в ТОВ та АТ також не може йти мова (хіба що в контексті великої кількості акціонерів АТ, які не є “баластними”), оскільки акціонери мають корпоративні права та гіпотетично можуть впливати на прийняття рішень. Безумовно, більшість АТ зараз є контрольованими групою осіб чи окремою особою, але це вже специфіка корпоратизації АТ.
Очевидна відмінність між АТ та ТОВ є лише в контексті акцій. Випуск акцій насамперед впливає на детальність правового регулювання корпоративного управління, чому приділяється більше уваги, ніж в інших товариствах. Проте, ця відмінність втрачає свою актуальність у зв’язку з активним просуванням нового проекту ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Погоджуюсь з авторами Концепції реформування корпоративного права України в тому, що за своєю суттю ЗАТ/ПрАТ та ТОВ є приватними компаніями, які однак, регулюються двома різними законами. Не існує жодного концептуального критерію для їх поділу. Можливість випуску акцій не є достатньою підставою для специфічного правового регулювання ПрАТ.
Підсумуємо: ПрАТ “мінус” акції “дорівнює” ТОВ.
Питання ПП прямо пов’язане з дискусіями “господарників” та “цивілістів”. Для прикладу, "господарники" подають ПП як перспективну форму юридичних осіб. “Цивілісти” взагалі відкидають ідею існування організаційно-правової форми “підприємство".
Насправді, приватні підприємства, згідно з їх визначенням, викладеним в ст.113 ГК, настільки близькі до ТОВ, що раніше розрізнялися тільки за мінімальним розміром статутного капіталу (зараз не актуально).
На даний момент ключовою відмінністю між ПП та ТОВ є рівень їхнього правового регулювання Так, статус ПП врегульовано лише двома статтями ГК, а тому відсутність мінімальних правил діяльності ПП вказують як недолік, так і позитив. Проте, відсутність детального правового регулювання зумовлює невизначеність практики.
Для прикладу, досі немає одностайної позиції про наявність корпоративних прав в приватних підприємствах, які засновані одним учасником. Так, рішенням ВГСУ №11/304/08 від 15.10.08 р. встановлено, що унітарне приватне підприємство не є господарським товариством (прив'язуються чомусь до кількості учасників. якщо один, то унітарне). В новішому рішенні ВГСУ в справі 916/3931/14 від 21.07.2015 р. вказано, що відповідно до частини 1 ст. 113 ЦК господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Приватне підприємство засноване на приватній власності двох або більше осіб, статутний капітал якого поділений на частки між засновниками є господарським підприємством (товариством), а отже його засновники наділені корпоративними правами, які включають в себе правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, а також інші правомочності, передбачені законом та статутом (знову йдеться про кількість учасників).
Окремої уваги заслуговує Рішення КСУ від 19.09.2012 року №17-рп/2012, де зазначено: "В аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя." Таким чином, КСУ де-юре підтвердив, що підприємство є об’єктом права власності, хоча водночас і не спростував того факту, що підприємство є суб’єктом правовідносин.
Складемо: ТОВ “мінус” правове регулювання “дорівнює” ПП. Отже, ПрАТ “мінус” правове регулювання та акції “дорівнює” ПП.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що концептуально ТОВ та ПрАТ є аналогічними організаційно-правовими формами. Також до них, на даний момент (з урахування кількості ПП), прирівняємо ПП (з розумінням алогічності їх існування). Враховуючи популярність ТОВ, спрямованість на їх детальніше законодавче регулювання, вважаю, що ці три форми потрібно звести до ТОВ (але для цього в проект ЗУ "Про ТОВ та ТДВ" потрібно перенести деякі переваги АТ та надати Статуту цілковитий пріоритет).
- Єдність без правди перетворюється на маніпуляцію, а не силу Дана Ярова вчора о 15:49
- Втрата податкового резидентства України через проживання за кордоном понад 183 дні Світлана Приймак вчора о 13:34
- За що і за кого потрібно боротися Україні на мирних переговорах? Любов Шпак вчора о 11:51
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника Віталій Соловей 28.11.2025 18:02
- Очікуємо найскладнішу зиму: як український бізнес готується до нових відключень Віктор Андрухів 28.11.2025 15:43
- Український ІТ-феномен: спростовуємо міфи про галузь, що драйвить країну Любов Даниліна 28.11.2025 13:51
- Гордість і упередження до англійської: як класичні романи мотивують українців вивчати мову Інна Лукайчук 27.11.2025 11:17
- Ефект доміно: Як одна "звичка-засновник" може змінити ваше життя Олександр Скнар 27.11.2025 09:50
- "Дія" не знаходить працівника для бронювання: що робити Віталій Соловей 26.11.2025 19:46
- Цифровізація управління житловим фондом: український шлях на основі естонського досвіду Сергій Комнатний 26.11.2025 18:11
- Застереження щодо масового завезення іноземної робочої сили Андрій Павловський 26.11.2025 16:44
- Як змінюються чоловічі вподобання з віком: біологія, психологія і зрілість Людмила Євсєєнко 26.11.2025 13:18
- Як об’єднати договори на допоміжні послуги за новими правилами НКРЕКП Олексій Гнатенко 25.11.2025 13:59
- Розацеа без паніки: як доглядати за шкірою та уникати загострень Вікторія Жоль 25.11.2025 11:15
- Як робочий простір впливає на фокус: прості правила для фізичного й цифрового порядку Олександр Скнар 25.11.2025 09:43
- Застереження щодо масового завезення іноземної робочої сили 400
- Як змінюються чоловічі вподобання з віком: біологія, психологія і зрілість 366
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника 349
- Оподаткування доходів з платформи OnlyFans в Україні: аналіз актуальної судової практики 282
- "Дія" не знаходить працівника для бронювання: що робити 217
-
У Кабміні анонсували ще одну непопулярну реформу – обов'язковий техогляд для всіх авто
Бізнес 79021
-
Спокій на тарілці: які продукти містять магній, навіщо він організму та що заважає засвоєнню
Життя 34559
-
У Варшаві після п'яти років ремонту відкрили один із найбільших вокзалів Польщі – фото, відео
Бізнес 29589
-
Політика і війна. Реальність проти очікування. Колонка Валерія Залужного
Думка 15107
-
НАБУ прийшло, але не за Єрмаком
Думка 5049
