Антикорупційна програма юридичних осіб: хто та у який спосіб
Затвердження юридичними особами антикорупційних програм є одним із передбачених чинним антикорупційним законодавством механізмів запобігання корупції
Протягом останніх років законодавець значну увагу приділив внесенню змін до антикорупційного законодавства.
Так, прийнятий у жовтні 2014 року Закон України «Про запобігання корупції» привніс у вітчизняне законодавство значну кількість новел, які стосувались запровадження для публічних службовців нових обов'язків та обмежень.
Водночас, Закон не оминув увагою й приватний сектор, запровадивши низку антикорупційних механізмів для суб'єктів господарювання, теоретично спрямованих на мінімізацію можливих проявів корупції у приватному секторі, але практично – таких, що ускладнюють положення бізнесу у взаємовідносинах з публічним сектором, зокрема, у правовідносинах щодо публічних закупівель.
Так, статтею 61 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що юридичні особи забезпечують розробку та вжиття заходів, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання і протидії корупції у діяльності юридичної особи.
Одним з таких заходів Закон визначає затвердження антикорупційної програми юридичної особи.
Антикорупційною програмою юридичної особи є комплекс правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності юридичної особи.
В обов’язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками:
1) державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна або комунальна частка перевищує 50 відсотків), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує п’ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує сімдесят мільйонів гривень;
2) юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедур публічних закупівель, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень.
Крім того, положення статей 22 та 24 Господарського кодексу України зобов'язують суб'єктів господарювання державного та комунального секторів запроваджувати відповідну антикорупційну програму.
Законом передбачено, що антикорупційна програма затверджується після її обговорення з працівниками юридичної особи. Текст антикорупційної програми повинен перебувати у постійному відкритому доступі для працівників юридичної особи.
При цьому, положення щодо обов’язковості дотримання антикорупційної програми включаються до трудових договорів, правил внутрішнього розпорядку юридичної особи, а також можуть включатися до договорів, які укладаються юридичною особою.
Антикорупційна програма юридичних осіб має включати положення щодо:
- сфери застосування та коло осіб, на які поширюються її положення;
- вичерпний перелік та опис антикорупційних заходів, стандартів, процедур та порядок їх виконання (застосування), зокрема порядок проведення періодичної оцінки корупційних ризиків у діяльності юридичної особи; норми професійної етики працівників юридичної особи; права і обов’язки працівників та засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із запобіганням і протидією корупції у діяльності юридичної особи;
- права і обов’язки посадової особи, відповідальної за запобігання корупції, та підпорядкованих йому працівників (у разі їх наявності);
- порядок здійснення належного нагляду, контролю та моніторингу за дотриманням антикорупційної програми у діяльності юридичної особи, а також оцінки результатів здійснення передбачених нею заходів;
- умови конфіденційності інформування працівниками про факти підбурення їх до вчинення корупційного правопорушення або про вчинені іншими працівниками чи особами корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;
- процедури захисту працівників, які повідомили інформацію про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення; процедуру інформування працівниками про виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, а також порядок врегулювання виявленого конфлікту інтересів;
- порядок проведення індивідуального консультування працівників юридичної особи з питань застосування антикорупційних стандартів та процедур;
- порядок проведення періодичного підвищення кваліфікації працівників у сфері запобігання і протидії корупції;
- застосування заходів дисциплінарної відповідальності до працівників, які порушують положення антикорупційної програми;
- порядок вжиття заходів реагування щодо виявлених фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, зокрема, інформування уповноважених державних органів, проведення внутрішніх розслідувань; порядок внесення змін до антикорупційної програми.
Антикорупційна програма може містити й інші положення, не перелічені в Законі, але такі, що не суперечать йому.
З метою забезпечення виконання антикорупційної програми, в юридичних особах, визначених Законом, призначається посадова особа, відповідальна за реалізацію антикорупційної програми (далі - Уповноважений), яка призначається відповідно до законодавства про працю керівником юридичної особи або її учасниками (засновниками) у порядку, передбаченому ухваленою антикорупційною програмою.
Уповноваженим може бути фізична особа, яка здатна за своїми діловими та моральними якостями, професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні обов’язки.
Не може бути призначена на посаду Уповноваженого особа, яка:
1) має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість;
2) за рішенням суду визнана недієздатною чи дієздатність якої обмежена;
3) звільнена з посад у державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування за порушення присяги або у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, - протягом трьох років з дня такого звільнення.
Про звільнення особи з посади Уповноваженого керівник юридичної особи письмово повідомляє Національне агентство протягом двох робочих днів та забезпечує невідкладне подання нової кандидатури на вказану посаду.
Наразі рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.03.2017 №75, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.03.2017 за № 326/30194, затверджено Типову антикорупційну програму юридичної особи, на основі якої мають затверджувати свої антикорупційні програми юридичні особи, категорії яких визначені у Законі.
Питання необхідності затвердження антикорупційної програми юридичної особи для суб’єктів господарювання приватного сектору постає, в першу чергу, при виникненні правовідносин з державою.
Зокрема, значна увага питанню дотримання положень антикорупційного законодавства приділяється при здійсненні процедур публічних закупівель.
Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.
Таким чином, у випадку відсутності антикорупційної програми або призначеної посадової особи, уповноваженої на її реалізацію, суб’єкт господарювання може зазнати економічних втрат від відхилення тендерної пропозиції та усунення від подальшої участі у процедурах публічних закупівель.
Більше того, відсутність антикорупційної програми в юридичній особі та запровадження дієвого механізму реалізації її положень в сучасних умовах може стати підставою для відмови у співпраці з іноземними контрагентами.
За таких умов здійснення антикорупційного комплаєнсу та втілення в діяльності суб’єктів господарювання механізмів для превенції корупції можуть стати запорукою для подальшого розвитку співпраці із іноземним бізнесом та виходу на нові ринки.
Викладена вище позиція автора не є правовою консультацією та надається з інформаційною метою. У конкретних ситуаціях доцільно звернутись до фахівця для отримання відповідної консультації.
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун вчора о 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв вчора о 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов вчора о 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв вчора о 12:16
- Розподіл статутного капіталу при розлученні: судова та міжнародна практика Світлана Приймак вчора о 12:00
- Кваліфікуюча ознака вчинення злочинів "в умовах воєнного або надзвичайного стану" Євген Морозов вчора о 10:28
- Як війна змінює гендерні ролі в Україні Валерій Козлов 18.11.2024 20:21
- Чи можна захистити себе від моральної шкоди, завданої апеляційною скаргою? Дмитро Зенкін 18.11.2024 17:59
- Значення експертизи в будівельних судових спорах Павло Васильєв 18.11.2024 16:44
- Штучний інтелект – друг чи ворог? Наталія Тонкаль 18.11.2024 14:22
- "Проблемні мемуари" – новий жанр. Розвивати природний інтелект раніше штучного Вільям Задорський 18.11.2024 14:01
-
На Одещині викрили продаж підроблених електроінструментів на 14,4 млн грн
Бізнес 17694
-
Укрзалізниця перевірить працівницю, яка дивилася російські серіали, через скаргу військового: деталі
Життя 13818
-
Рибу "Судного дня", яка за легендами приносить нещастя, помітили у США: фото
Життя 11046
-
Картину Клода Моне із серії "Водяні лілії" продали за $65 млн: фото
Життя 9229
-
Україна – Албанія: де дивитися та о котрій
Життя 7073