Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі
Україна та Польща впроваджують модель Барнахус — простір допомоги дітям, які стали жертвами або свідками насильства.
Чверть століття тому, у 1998-му, у світі з’явився перший Барнахус («будинок дітей») – спеціалізований центр для роботи із дітьми, що стали свідками насильства чи зазнали його самі. Відтоді у цілій низці європейських країн відкрились сотні таких закладів. Ісландія, Швеція, Норвегія, Гренландія, Данія – Барнахуси зарекомендували себе тут максимально ефективно, тож цю модель захисту прав дітей продовжили переймати й інші країни. Зокрема, Україна та Польща.
Наразі у Польщі працює 10 таких центрів. В Україні ж їх поки що 13. І хоча цифри різні, у кожного з нас є унікальний досвід, яким ми готові ділитися одне з одним. Саме із цією метою у березні українська делегація, до складу якої увійшли представники державних структур та громадського сектору, відвідала Польщу.
Ця поїздка стала нагодою не лише вивчити досвід наших сусідів, але й поділитися нашими власними напрацюваннями та спробувати разом знайти відповіді на виклики, які стоять перед кожним із нас.
Барнахус – простір, де дитину чують
Щороку тисячі дітей в Україні зазнають насильства або стають його свідками. І це лише верхівка айсберга статистики. Багато з них залишаються наодинці зі своєю травмою, не знаючи, куди звернутися по допомогу і чи взагалі хтось зможе зрозуміти та підтримати.
Державна система реагування тривалий час була фрагментованою: служби діяли розрізнено, допити відбувалися у в кабінетах, не пристосованих до потреб дитини, а дитина переживала травму знову і знову. Повторне ретравмування впливало на дитину, адже її постійно повертали у ті події, вкотре нагадували про все, що відбувалось.
Щоб змінити це в Україні почали впроваджувати модель Барнахус – європейський підхід, який об’єднує всі служби, дотичні до справ, де фігурує дитина, що стала свідком насильства чи сама зазнала його.
Центри «Барнахус» — це безпечні простори, у яких із неповнолітніми клієнтами працюють підготовані психологи, слідчі, прокурори та всі служби, які задіяні в процесах допиту та доведення справи до суду.
Про травматичний досвід тут говорять через гру, малюнки та анатомічні ляльки. Усі дії відбуваються з урахуванням віку і стану дитини, без прямого контакту з працівниками поліції чи прокурорами. І головне — з повагою до дитячої гідності.
13 центрів – тисячі історій підтримки
Перший Барнахус в Україні було відкрито у 2021 році. Наразі таких центрів 13. Вони вже надали понад 3 тисячі психосоціальних послуг дітям та їхнім родинам.
Попри виклики війни, центри продовжують стабільно функціонувати — команди демонструють стійкість і фаховість, залишаючись рушієм змін у сфері захисту дітей та поступово впливаючи на трансформацію всієї системи реагування.
У 2024 році модель Барнахус було закріплено в українському законодавстві як спеціалізовану службу підтримки. Це – важливий крок, який відкриває шлях до інтеграції таких центрів у систему захисту дітей на національному рівні.
Що ми побачили в Польщі?
У Польщі зараз діє 10 центрів «Барнахус». Українська делегація відвідали один з них – у Варшаві: вивчила модель управління, систему взаємодії між службами та механізми адвокації на державному рівні. І що важливо – побачили результат та обговорили з польськими колегами чутливі, але вкрай важливі питання: «Як розпізнати глибину травми у дитини, яка ще не завжди здатна відрізнити вигадку від реальності?», «Як адаптувати терапевтичні підходи до віку, досвіду, стану кожної дитини?», «Чому навіть досвідчені фахівці можуть самі опинятися під ризиком вторинної травматизації?».
Польща демонструє ефективність у впровадженні моделі Барнахус, Україна теж має сильні сторони: це міжвідомча співпраця, законодавча база, підготовлені фахівці, стандарти етики й роботи з дітьми, які пережили насильство. Наступне завдання – забезпечити сталість. Це потребує подальшої роботи всіх дотичних.
Жодна дитина не повинна залишатися наодинці з травмою
Центри «Барнахус» – це не просто проєкт. Це – зміна культури ставлення до дитини у суспільстві. Ми прагнемо, щоб у кожному регіоні України працював такий центр. Щоб кожна дитина, яка пережила насильство, знала: вона не сама та має право на захист.
Це – не просто гасло. Це – наше спільне завдання: зробити все, аби дитина пройшла свій шлях з мінімальними травмами, отримала підтримку, а винні були покарані.
Проєкт «Впровадження моделі Барнахус для захисту дітей-постраждалих від насильства» реалізується МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» за підтримки Дитячого фонду ООН UNICEF Ukraine та Міжвідомчою координаційною радою з питань правосуддя щодо неповнолітніх.
Візит у Польщу був організований HealthRight International (Право на здоров’я) за підтримки Всесвітнього фонду «Дитинство» (Childhood) - організація, заснована Її Величністю Королевою Швеції Сільвією у 1991 році. Місія фонду – запобігання та реагування на сексуальне насильство і експлуатацію дітей. Фонд активно підтримує впровадження моделі Барнахус та дитячого правосуддя не лише у Швеції, а й в інших країнах Європи, зокрема Ірландії, Німеччині, Польщі та Молдові.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 476
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 444
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 98
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19134
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12755
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
12206
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10715
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 9406