Право на допит в кримінальному процесі
З назви даного матеріалу читач може зробити поспішний висновок, що мова піде про те, кого може, а кого не може допитувати слідчий. Але якраз навпаки – мова піде про право підозрюваного бути почутим стороною обвинувачення на стадії досудового слідства.
З назви даного матеріалу читач може зробити поспішний висновок, що мова піде про те, кого може, а кого не може допитувати слідчий. Але якраз навпаки – мова піде про право підозрюваного бути почутим стороною обвинувачення на стадії досудового слідства.
Якщо питання допиту обвинуваченого під час розгляду справи в суді Кримінальним процесуальним кодексом врегульоване чітко ( частина 4 статті 349 вказує на обов’язковість такого допиту, звичайно, якщо сам обвинувачений від цього не відмовився), то жодна норма кримінального процесуального закону прямо не зобов’язує слідчого допитувати підозрюваного. Ні після повідомлення про підозру, ні після її зміни. І обвинувачення цим користується. Мені довелось зіткнутись з тим, що в одному з проваджень слідчий заявив: «Якщо І. визнає вину, то я буду допитувати, якщо ні – допита не буде. Ми ж не зобов’язані і тепер часто так робимо». Така позиція сторони обвинувачення є неправомірною та неприпустимою.
На сторону обвинувачення покладений обов’язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Саме небажання виявити обставини, які виправдовують підозрюваного, часто і є причиною небажання слідчого допитувати підозрюваного. Адже з наявністю доказів часто проблеми, а якщо ще й дати можливість підозрюваному заперечити свою вину і надати логічні пояснення, то справа може стати проблемною. Дуже часто саме показання підозрюваного мають значення для кваліфікації. Щоб перетворити грабіж на розбій може бути цілком достатньо не допитати підозрюваного. Але ж кваліфікація має, і досить часто вирішальне, значення при, наприклад, обранні запобіжного заходу.
Однією з загальних засад кримінального провадження є забезпечення права на захист, яке полягає, зокрема, в наданні підозрюваному можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри. Пункт 5 частини 3 статті 42 Кримінального процесуального кодексу України надає підозрюваному право давати пояснення, показання з приводу підозри.
Отже, ухилення слідчого від допиту підозрюваного порушує право на захист останнього.
Звичайно, в тому випадку, якщо у підозрюваного є захисник, то питання з допитом досить легко вирішується за допомогою відповідного клопотання та скарги до слідчого судді, якщо в його задоволенні буде відмовлено. Але ж є провадження, де захисників немає. І людина, хоча й має бажання дати показання, але просто не знає як скласти клопотання до слідчого. Тому правильними будуть дії слідчого, коли після повідомлення про підозру або її зміни він буде пропонувати підозрюваному дати показання і складати протокол допиту. У випадку ж відмови давати показання – фіксувати її в протоколі. Саме такі дії слідчого будуть відповідати засадам кримінального провадження.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3736
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 362
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 245
- НАБУ: невиправдані надії 218
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 155
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 49353
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 38424
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
17999
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 14459
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
13064