Зустрічне забезпечення позову
Верховний суд щодо особливостей застосування зустрічного забезпечення позову
02 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 643/14180/21, провадження № 61-11379св22 (ЄДРСРУ № 109345649) досліджував питання щодо особливостей застосування зустрічного забезпечення позову.
Зустрічне забезпечення по своїй суті є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, має на меті забезпечити баланс інтересів сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути внаслідок застосування судом забезпечувальних заходів.
За приписами частини шостої статті 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.
Частиною 5 статті 154 ЦПК України встановлено, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.
Відповідно до вимог ч.9 ст.154 ЦПК України, особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.
В силу вимог ч. 10 ст.154 ЦПК України, якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року в справі № 569/13105/18 (провадження № 61-46461св18) вказано, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:
1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;
2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову (постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі N 753/2380/18-ц).
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.
Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.
Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.
Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.
ВИСНОВОК: Відсутність у заяві про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та не вирішення судом питання зустрічного забезпечення не є підставою для скасування оскаржених судових рішень, оскільки не позбавляє відповідача права звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення окремо у встановленому законом порядку.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 21 грудня 2020 року у справі № 487/5726/19 та від 30 червня 2021 року у справі № 752/2342/19, від 23 грудня 2022 року у справі № 760/34352/21 (ЄДРСРУ № 108086729).
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями Юрій Щуклін 11:53
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? Ростислав Никітенко 11:18
- Тести заходів контролю: коли і як виконувати Ольга Рубитель вчора о 21:16
- Застосування принципу "jura novit curia" ("суд знає закон") Євген Морозов вчора о 20:46
- Нобелівська премія як орієнтир для розв’язання проблем держави та галузі Ксенія Оринчак вчора о 16:55
- Втрачені мільйони: як місцеві бюджети недоотримують через неефективне використання земель Денис Башлик вчора о 15:57
- CGI-2024: чи Україна досі на порядку денному? Ніна Левчук вчора о 14:42
- Про mindset успішного сьогодні HR. З незвичного ракурсу Катерина Кошкіна вчора о 11:43
- Вплив регуляторних змін в ЄС на українських енергетичних трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:33
- Автоматическая отсрочка: нужно ли идти в ТЦК Віра Тарасенко 06.11.2024 21:55
- Примусове знесення нежитлових приміщень: коли відповідальність наздоганяє власника Дмитро Зенкін 06.11.2024 20:59
- Реєстрація вхідної кореспонденції від суду в якості доказу її отримання у певну дату Євген Морозов 06.11.2024 20:37
- Пояснення судового рішення: чому ТЦК не вдалося відстояти штраф Павло Васильєв 06.11.2024 18:01
- Єврокомісія: Звіт по Україні 2024 – дорожня карта до ЄС Лариса Білозір 06.11.2024 17:38
- Невизначеність у договорах про поділ майна: українська та міжнародна практика Світлана Приймак 06.11.2024 13:18
-
Зеленський з третього разу погодив закон, який дає ще три роки на приватизацію паїв
Бізнес 18610
-
Стратегічне вугілля Покровська. Чим втрата міста загрожує українській металургії
Бізнес 16628
-
Французька компанія побудувала завод в Івано-Франківській області
Бізнес 10309
-
Імпорт з України врятував Польщу від відключень електроенергії
Бізнес 9811
-
В Україні випускатимуть новітню протишахедну ракету: ефективніша, ніж кулемет
Бізнес 9596