Моє місто: що йому болить і як його лікувати
Про необхідність створення безбар'єрного середовища.
Житомир — місто з багатою історією, мальовничою природою, великою архітектурною спадщиною та затишними вулицями. Житомир — це батьківщина вітчизняної космічної галузі. У моєму місті вдало поєднується історія та інновації. Моє місто хоче стати містом майбутнього і робить сміливі кроки для цього.
Житомир досяг неймовірних результатів у забезпеченні власної енергоефективності, особливо під час повномасштабної війни. Моє місто, з 2014 року, значно скоротило споживання газу, а до 2050 року планує перейти на відновлювальні джерела енергії. Завдяки міжнародним донорам, місто термомодернізує місцеві заклади освіти та охорони здоров'я, будує нові ТЕЦ, реконструює систему водопостачання. Ці кроки роблять життя житомирян значно комфортнішим.
Але попри усі досягнення Житомира на шляху до власної модернізації, на тілі мого міста є одна велика рана, що не дає йому бути сучасним європейським містом. Моє місто не є інклюзивним! І я, як житомирянин з інвалідністю в повному обсязі відчуваю дискомфорт від цієї рани на собі.
Архітектурна недоступність Житомира є для мене найболючішою проблемою, через яку я не можу відчувати себе повноправним членом суспільства. Відсутність пандусів та ліфтів у більшості будівель нашого міста, неможливість відвідувати місцеві заклади культури, магазини, державні установи, не пристосований громадський транспорт для маломобільних груп населення — це все створює додаткові перешкоди, які неможливо подолати людям з інвалідністю самостійно. Ця проблема стає дедалі гострішою під час війни.
Війна принесла не лише руйнування, а й нові випробування для людей з інвалідністю. Ми — люди з інвалідністю щоденно, повсякчасно стикаємось зі всілякими перепонами. Ми не потребуємо додаткової уваги! Ми прагнемо, щоб наше рідне місто було доступним та комфортним.
Кожна будівля в Житомирі має бути побудована або реконструйована за сучасними стандартами безбар'єрності. Створення безбар'єрного середовища — це створення рівних умов у закладах освіти, спорту, в державних установах різного рівня та направленості, облаштування місць праці, залучення людей з інвалідністю до всіх сфер суспільного життя. Це не просто питання інфраструктури — це питання справедливості та людської гідності. Житомир повинен стати містом рівних можливостей, де кожен його мешканець, незалежно від його функціональних можливостей зможе вільно навчатися, працювати та насолоджуватись життям.
Моє місто потрібно терміново лікувати! Потрібно змінювати свідомість та сприйняття людей, вчити коректному спілкуванню з людьми з інвалідністю, всебічно сприяти розбудові інклюзивного середовища.
Я мрію, що в недалекому майбутньому я зможу безперешкодно вийти з дому, на доступному громадському транспорті дістатися до місця роботи, де все відповідає умовам праці. На шляху з роботи зайду до аптеки чи магазину, а згодом проведу вільний час під час перегляду вистави в театрі чи за переглядом кіно в кінотеатрі. А у вихідні дні із величезним задоволенням відвідаю спортзал та поплаваю в басейні, де є підіймачі та ліфти. А наостанок візьму участь у майстер-класі чи зустрічі з видатним політиком у приміщенні Навколокультурного простору та посмакую кавою у найближчій кав'ярні...
І тільки ми — житомиряни можемо разом це зробити. Ми повинні побудувати новий Житомир, без обмежень та бар'єрів.
- 3 роки вторгнення. 11 років війни. 400 років нашої боротьби Володимир Горковенко 12:31
- Процедура переведення військовослужбовця в іншу частину після самовільного залишення Тетяна Шупик 12:16
- Несправедливі умови договорів: як захистити себе від пастки? Дмитро Зенкін 10:00
- Біженці та мирні перемовини: час працює проти України Любов Шпак 08:52
- Альтернативна енергетика: що краще – СЕС, ВЕС чи приватні ГЕС? Ростислав Никітенко 07:37
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша вчора о 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв 22.02.2025 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Завершення приватизації Укрспирту. ЄМК. Придбання прав вимоги до боржника 212
- "Закон і порядок" на крайньому заході України 205
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку 172
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? 87
- Ініціативи для підтримки дівчат та жінок в Україні 2025 року 82
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 3478
-
Фонд Баффета звітує про рекордний прибуток завдяки інвестиціям у страхування
Бізнес 2195
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1946
-
Лідер сирного ринку проданий за борги. За Гадячсир заплатять 44 млн грн
Бізнес 1932
-
Що для України означає результат виборів у Німеччині
Думка 1745