Я за вас не голосувала — і сьогодні точно знаю: тоді я просто зберегла власну совість. Але я мовчала. Бо 73% країни мали право на свій вибір. Право, за яке ми всі заплатили надто високу ціну.
Як людина, для якої війна почалася у 2014 році, я з люттю слухала ваші казочки про те, що потрібно «просто перестати стріляти» і «подивитися в очі один одному». Поки ви малювали собі образ «миротворця», ви методично роззброювали країну.
Ви скорочували армію. Згортали ракетні програми. Будували під себе вертикаль силовиків — аж до останнього гвинтика.
А потім говорили людям іти «на шашлики». Ви відкривали пункти пропуску за тижні до вторгнення, розміновували під’їзди до кордону. Ви брехали людям. А люди вірили — бо Президент не має права брехати перед війною.
І тисячі з тих «шашликів» не повернулися ніколи. Могили на Київщині, Чернігівщині, Сумщині, Херсонщині, Харківщини — це цінник вашої брехні.
Це — на вашій совісті. Якщо там ще залишилося хоч трохи місця для совісті.
Тепер ви розповідаєте нам про «вибір між гідністю і основним партнером». Серйозно? Де була ваша гідність тоді, коли ми стояли на Майдані, а ви в цей час виступали в Москві й висміювали Україну перед тими, хто сьогодні нас убиває?
Ви погрожуєте нам «втратою партнера», але саме під вашим керівництвом країна опинилася в міжнародному корупційному скандалі з американськими грошима, маркованими американськими банками, які ще й полетіли в Москву. Це не народ тягав мільйони в схемах Міндіча. Це ваша вертикаль. Ваші кадри. Ваші «свої люди».
Ви пропонуєте народу «погоджуватись на 28 пунктів», які ваш переговорник Умеров зранку нібито «не бачив». А ввечері вони вже перетворилися на ультиматум.
Ви лякаєте нас «найважчою зимою», але перекладаєте відповідальність за рішення, які монополізували самі. Ви знищили незалежність законодавчої, виконавчої та судової влади. Під себе забрали силовиків. Під себе забрали медіа. Не підпорядкували тільки НАБУ — і то лише тому, що вас зупинили іноземні партнери та страх навіть перед картонним Майданом.
І тепер, коли ваша система сиплеться, ви намагаєтесь перекласти все на народ. На тих самих людей, яких ви обманювали, залякували, змушували мовчати — і яких ви вбили своєю брехнею.
Знаєте що, пане Президенте? Можливо, вам час піти. І чим швидше — тим більше шансів у країни. А ми без вас якось впораємося.
