Втеча майбутнього: як виїзд українських дітей і студентів змінює країну
Понад 1,3 млн дітей і 100 тис. студентів з України вчаться за кордоном і частина вже не повернеться.
Після початку повномасштабної війни з України виїхали мільйони громадян. За даними ЄС, станом на червень 2025 року під тимчасовим захистом перебуває 4,31 млн українців, і понад третина з них — діти. Це приблизно 1,34 мільйона неповнолітніх, які сьогодні формують своє майбутнє за кордоном.
Освітня інтеграція вражає масштабом: у 2023–2024 навчальному році близько 700 тисяч українських дітей були зараховані до шкіл ЄС. Багато з них або зовсім не мають зв’язку з українською системою освіти, або навчаються за «подвійною моделлю» — поєднують європейську школу з онлайн-уроками з України.
На рівні вищої освіти зафіксовано ще одну тенденцію: у 2023–2024 навчальному році 115 тисяч українських студентів здобували освіту в університетах за кордоном. Лідер серед країн — Польща (46,2 тис), далі йдуть Словаччина (10,2 тис), Німеччина (близько 12 тис), Чехія (6,8 тис), Литва (2 тис). Лише за два роки після вторгнення до ЄС вступили понад 83 тисячі нових українських студентів.
Попри масовий відтік, значна частина молоді продовжує здобувати освіту вдома. Станом на 2023–2024 навчальний рік в українських університетах навчається близько 899 тисяч студентів. Це навіть більше, ніж у попередні роки війни, що пояснюється частковим поверненням частини молоді й розширенням онлайн-програм.
Щодо школярів, Міністерство освіти оцінює: за кордоном сьогодні навчається близько 9,3% українських дітей (приблизно 345 тисяч). Решта здобувають освіту в Україні у традиційних чи дистанційних форматах.
Це демографічна криза. Україна втрачає критичну частку майбутніх фахівців. Випускники, які залишаються в Європі, зменшують кадровий потенціал країни, що напряму впливає на можливості відбудови.
Тимчасовий захист у ЄС продовжено до 2027 року. Молодь, яка вступає до університетів і отримує перше робоче місце, має високий ризик «закріпитися» за кордоном.
При цьому розрив між українською та європейською системами ускладнює залік предметів, створює проблеми для тих, хто планує повертатися. Лише у 2025 році Кабмін затвердив процедуру визнання шкільних результатів, але для вишів прогалини залишаються.
Вимушена еміграція, мовні бар’єри, адаптація в новому середовищі – усе це створює додаткове навантаження на дітей. Попит на підтримку ментального здоров’я зріс у рази.
Що робити?
Стипендії з умовою повернення: фінансування навчання за кордоном із гарантією відпрацювання кількох років в Україні.
Спільні програми з університетами ЄС: подвійні дипломи, автоматичний залік кредитів, щоб молодь залишалася студентами українських ЗВО.
Стажування в Україні: короткі програми, що формують кар’єрні треки всередині країни.
Сервіси повернення: єдине вікно для релокації молоді назад в Україну з інформацією про роботу, житло, документи.
Безпечне середовище: інвестиції в укриття, психологічну підтримку й якісну освіту всередині країни.
Відтік українських дітей і студентів це не лише цифри. Це питання майбутнього нації. Якщо Україна не запропонує молодим людям якісну освіту, безпеку й перспективи вдома, вона ризикує втратити ціле покоління.
- PR Тренди 2026: фокус на розвиток бізнесу та окупність інвестицій Ірина Кононенко 14:03
- Криза стала рутиною: комерція в умовах постійних змін Наталія Церковникова 11:17
- Судовий щит проти відключення: кого реально захищають нові правила НКРЕКП Олексій Гнатенко 08:14
- Метод м’якої сили у перемовинах: як впливати тихо і змінювати правила гри Ангеліна Біндюгіна 02:01
- ШІ у дитячих книжках: загроза чи інструмент повернення до читання? Віктор Круглов вчора о 14:51
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера Христина Кухарук вчора о 10:23
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль Олександр Скнар вчора о 09:11
- Як оформити спадщину на нерухомість в Україні, перебуваючи за кордоном Павло Васильєв 01.12.2025 14:17
- Як бізнес втрачає контроль під час війни: практичні кейси антирейдерського захисту Андрій Лотиш 01.12.2025 13:41
- Як просити підвищення зарплати без істерик та ультиматумів Олександр Висоцький 01.12.2025 13:09
- "VIP-темрява": чому ваш дорогий контракт на імпорт електроенергії не гарантує світло Ростислав Никітенко 01.12.2025 11:59
- Управління ризиками. Чому старі стратегії можуть знищити новий проєкт Тарас Купрунець 30.11.2025 15:39
- Без системного обліку інтелектуальної власності модернізація оборони гальмує Олексій Шевчук 30.11.2025 13:12
- Єдність без правди перетворюється на маніпуляцію, а не силу Дана Ярова 29.11.2025 15:49
- Втрата податкового резидентства України через проживання за кордоном понад 183 дні Світлана Приймак 29.11.2025 13:34
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника 1427
- Застереження щодо масового завезення іноземної робочої сили 482
- Гордість і упередження до англійської: як класичні романи мотивують українців вивчати мову 311
- "Дія" не знаходить працівника для бронювання: що робити 263
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 161
-
Найпопулярніша мережа магазинів Польщі отримала багатомільйонний штраф за обман споживачів
Бізнес 13954
-
Перша реакція на "Аватар 3": що кажуть критики про "Вогонь і попіл" Кемерона
Життя 10387
-
Укрзалізниця оцінила собівартість приміських поїздок у 300 грн: квиток покриває лише 5%
Бізнес 3321
-
Зять і "розумник" Трампа. Хто такий Джаред Кушнер і як він пов'язаний з Росією
3293
-
Наказав "добити тих, хто залишився": у Конгресі звинуватили главу Пентагону у воєнному злочині
Думка 3114
