Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні

Нас вбивають не лише дрони. Нас вбиває затягування рішень. Поки чиновники погоджують стратегії, Київ знову під обстрілами. І знову — рекорд.

Знову обстріл Києва. І знову рекорд.

Рекорд за кількістю дронів, випущених на столицю. Ми знову лягаємо спати — і не знаємо, прокинемось чи ні.

Про це попереджали всі: розвідки, військові, аналітики, волонтери.

Що росія нарощує виробництво дронів.

Що “Шахеди” будуть летіти масовано, дійово, щонічно.

Що ми вже не встигаємо — і вже запізно.

Попереджали ще в січні. У лютому. У березні.

Але нічого не змінилось. Точніше — змінилось.

Тепер нам офіційно кажуть “почекайте кілька місяців”.

27 червня 2025 міністр оборони Рустем Умєров заявив:

“Існує багато способів подолання Шахедів — ППО, РЕБ тощо — але потрібен час. Кілька місяців, аби ці системи надійно запрацювали.”

Кілька місяців?!

Поки над Києвом летять дрони щонічно?

Поки на сходах і в коридорах сплять діти?

Поки люди гинуть?

Так, Умєров також каже, що ми вже уклали контракти на десятки тисяч ударних дронів.

Що оборонна промисловість України може виробляти до 10 мільйонів дронів на рік.

Що є DeepStrike, FPV-комплекси, “Генерал Черешня”, DOT-Chain, DFNC2, співпраця з Німеччиною.

Але все це — в майбутньому. А Шахеди — в теперішньому. Сьогодні вночі. Завтра вночі. Кожної ночі.

Натомість реальність така:

Міністерство оборони у стані тотального бардаку. Департаменти не сформовані. Контракти — скандал за скандалом. Відповідальні особи — без повноважень. Заступники мовчать.

І поки там погоджують “стратегії” — тут гинуть люди. Бомбосховищ досі нема. Є клумби, бордюри, піар і бетон у селфі для телекамер. А під землею — порожнеча. І страх. Ми — просто цифри у зведеннях втрат. Повезло чи не повезло. Живий чи вже ні.

Хтось ще чекає перемоги? Ми вже чекаємо хоча б на вентиляцію в укритті. Хоча б на стіну, яка витримає вибух. Хоча б на те, щоб нас захищали зараз, а не “після підписання чергового контракту”.

Ми не можемо чекати, бо нас убивають вже…