Житло. Як війна вплинула на житловий фонд України та що тепер з цим робити
Уряд країни, попри продовження військових дій, вже готується до вирішення проблеми зруйнованого житла після завершення війни.
З початку війни в Україні станом на 8 квітня згідно інформації від Міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова:
- зруйновано повністю понад 14 000 житлових та в тому числі 800 багатоквартирних будинків;
- зруйновано частково, пошкоджено понад 72 000 житлових та в тому числі 3200 житлових будинків.
В додатку Дія станом на 11 квітня подано понад 66 000 заявок на компенсацію пошкодженого або зруйнованого житла (зі слів Михайла Федорова, Міністра цифрової трансформації України).
На жаль, війна триває та ситуація наразі лише погіршується.
Уряд країни, попри продовження військових дій, вже готується до вирішення проблеми зруйнованого житла після завершення війни. Що є дуже правильним кроком. Усі представники сфери будівництва мають сьогодні консолідуватись та підтримати зусилля уряду направлені на швидке відновлення житлового фонду.
Урядом вже спрощено процедуру імпорту будівельної продукції, мінімізовано митні платежі, що дозволить завозити усі необхідні матеріали швидше, дешевше, зводити об’єкти оперативніше, анонсовано ряд кроків направлених на спрощення процедури будівництва капітальних споруд для тимчасового проживання осіб, які втратили житло.
Було виділено перший 1 мільярд гривень на ліквідацію наслідків воєнних дій у звільнених областях.
Ні для кого не буде здивуванням, що вже понесені втрати житлового фонду потребуватимуть сотні мільярдів доларів США. І це окрім інфраструктури, доріг та об’єктів господарювання. Вражаюча сума збитків України від російської агресії наведена Прем’єр-міністром Шмигалем в 1 трильйон доларів з кожним днем здається все більш реалістичною.
Ряд країн вже виказали готовність допомагати у відбудові України та анонсували підтримку значними сумами коштів.
Також є багато думок щодо того де брати кошти на цю відбудову. Звісно, найбільш логічним джерелом такого фінансування мають бути репарації від агресора, від конфіскованого майна з усього світу. Далі від допомоги інших країн, міжнародних організацій. Зрозуміло, що усі ці процеси, навіть при дуже сприятливих умовах, є довготривалими, а житло людям потрібно буде вже одразу після закінчення бойових дій.
Також урядом та приватними організаціями запропоновано кілька шляхів вирішення питання облаштування певної кількості житла в найкоротші терміни, таких як:
- викуп у забудовників непроданих квартир;
- зведення модульного швидко будівного житла;
- реконструкція нежитлових приміщень в житлові;
- будівництво багатоповерхових будинків технологіями, які передбачають швидке будівництво.
Враховуючи попит, немає сенсу порівнювати чи взагалі оцінювати як джерела фінансування, так і шляхи реалізації – треба залучати кошти де тільки можна та будувати що тільки можна (дбаючи про безпеку та дотримання норм, звісно) – це надважливо для нашої країни сьогодні.
Поки уряд та наші захисники дбають про те, щоб зупинити руйнування, прискорити закінчення війни, притягнути до відповідальності агресора, ми, фахівці в сфері нерухомості та залучення інвестиційних коштів маємо зосередити усі зусилля на тому, щоб залучати кошти, формувати фонди, готувати ресурси та інфраструктуру для початку роботи в перший день, коли це буде можливим.
Необхідно вже сьогодні привертати увагу інших країн, іноземних організацій та окремих громадян до нагальності питання відбудови житлового фонду України.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1226
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 344
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 114
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 91
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 20397
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18694
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12633
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
12106
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 6795