Житло. Як війна вплинула на житловий фонд України та що тепер з цим робити
Уряд країни, попри продовження військових дій, вже готується до вирішення проблеми зруйнованого житла після завершення війни.
З початку війни в Україні станом на 8 квітня згідно інформації від Міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова:
- зруйновано повністю понад 14 000 житлових та в тому числі 800 багатоквартирних будинків;
- зруйновано частково, пошкоджено понад 72 000 житлових та в тому числі 3200 житлових будинків.
В додатку Дія станом на 11 квітня подано понад 66 000 заявок на компенсацію пошкодженого або зруйнованого житла (зі слів Михайла Федорова, Міністра цифрової трансформації України).
На жаль, війна триває та ситуація наразі лише погіршується.
Уряд країни, попри продовження військових дій, вже готується до вирішення проблеми зруйнованого житла після завершення війни. Що є дуже правильним кроком. Усі представники сфери будівництва мають сьогодні консолідуватись та підтримати зусилля уряду направлені на швидке відновлення житлового фонду.
Урядом вже спрощено процедуру імпорту будівельної продукції, мінімізовано митні платежі, що дозволить завозити усі необхідні матеріали швидше, дешевше, зводити об’єкти оперативніше, анонсовано ряд кроків направлених на спрощення процедури будівництва капітальних споруд для тимчасового проживання осіб, які втратили житло.
Було виділено перший 1 мільярд гривень на ліквідацію наслідків воєнних дій у звільнених областях.
Ні для кого не буде здивуванням, що вже понесені втрати житлового фонду потребуватимуть сотні мільярдів доларів США. І це окрім інфраструктури, доріг та об’єктів господарювання. Вражаюча сума збитків України від російської агресії наведена Прем’єр-міністром Шмигалем в 1 трильйон доларів з кожним днем здається все більш реалістичною.
Ряд країн вже виказали готовність допомагати у відбудові України та анонсували підтримку значними сумами коштів.
Також є багато думок щодо того де брати кошти на цю відбудову. Звісно, найбільш логічним джерелом такого фінансування мають бути репарації від агресора, від конфіскованого майна з усього світу. Далі від допомоги інших країн, міжнародних організацій. Зрозуміло, що усі ці процеси, навіть при дуже сприятливих умовах, є довготривалими, а житло людям потрібно буде вже одразу після закінчення бойових дій.
Також урядом та приватними організаціями запропоновано кілька шляхів вирішення питання облаштування певної кількості житла в найкоротші терміни, таких як:
- викуп у забудовників непроданих квартир;
- зведення модульного швидко будівного житла;
- реконструкція нежитлових приміщень в житлові;
- будівництво багатоповерхових будинків технологіями, які передбачають швидке будівництво.
Враховуючи попит, немає сенсу порівнювати чи взагалі оцінювати як джерела фінансування, так і шляхи реалізації – треба залучати кошти де тільки можна та будувати що тільки можна (дбаючи про безпеку та дотримання норм, звісно) – це надважливо для нашої країни сьогодні.
Поки уряд та наші захисники дбають про те, щоб зупинити руйнування, прискорити закінчення війни, притягнути до відповідальності агресора, ми, фахівці в сфері нерухомості та залучення інвестиційних коштів маємо зосередити усі зусилля на тому, щоб залучати кошти, формувати фонди, готувати ресурси та інфраструктуру для початку роботи в перший день, коли це буде можливим.
Необхідно вже сьогодні привертати увагу інших країн, іноземних організацій та окремих громадян до нагальності питання відбудови житлового фонду України.
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар вчора о 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков вчора о 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська вчора о 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко вчора о 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко вчора о 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков вчора о 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков 19.10.2025 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський 19.10.2025 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 19.10.2025 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 19.10.2025 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 19.10.2025 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 130
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 102
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? 96
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 94
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС 57
-
Трильйон гривень в тіні. Що з цим робитимуть податківці, прокуратура та БЕБ
Бізнес 8175
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
7464
-
Мікроменеджер війни. Як Сирський формує свою гвардію впливу у ЗСУ
3156
-
Ексклюзивний мотоцикл папи Римського пішов з молотка за 156 000 євро – фото
Бізнес 3130
-
Маніпуляції, абʼюз й ігнорування: що робити, коли онлайн-знайомства ранять – поради психологині
Життя 2365