Національний банк України посилює свій вплив на банківський сектор країни та пункти обміну валюти (ПОВ). Нововведення дають можливість приписати фактично будь-якій фінустанові звинувачення в ризиковій діяльності.
Національний банк України посилює свій вплив на банківський сектор країни та пункти обміну валюти (ПОВ). Нововведення дають можливість приписати фактично будь-якій фінустанові звинувачення в ризиковій діяльності.
Регулятор вирішив підвищити відповідальність банків, якщо ті займатимуться ризиковою діяльністю. Факт цього встановлюватимуть Правління Нацбанку або Комітет з питань нагляду, вони ж і прийматимуть рішення про застосування санкцій. Примітно, що ознаки такої діяльності виписано дуже розмито та абстрактно. Такі оціночні поняття, як «недостатність заходів», «ознаки фіктивності», є дуже суб’єктивними та дають занадто широке коло для трактування й застосування. І це справді суттєво, адже обов’язок спростування лежить саме на банку, який і повинен буде доводити, що висновки НБУ – хибні.
Відповідна норма закріплена в п. 3.4 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу. І, якщо банку не вдасться довести зворотного, з нього стягуватиметься штраф у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також до 1 % від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.
Серед ознак, які визначають ризикову діяльність тієї чи тієї фінустанови, – здійснення операцій, що не мають очевидного економічного сенсу; опосередковане кредитування пов’язаних із банком осіб; невключення до переліку пов’язаних із банком осіб тих, хто має ознаки пов’язаності з банком, та з якими банк прямо чи опосередковано здійснює операції; здійснення операцій з цінними паперами, які мають ознаки фіктивності.
У сфері фінансового моніторингу банк звинуватять в ризиковій діяльності, якщо встановлять, що він не здійснив «достатніх заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму»; під час фінансових операцій використовував втрачені, викрадені чи підроблені документи; подав Нацбанку недостовірні інформації/документи/висновки тощо.
Крім того, Нацбанк запропонував на розсуд громадськості проект Правил для організації захисту приміщень небанківських фінансових установ (НФУ), які проводять окремі банківські операції. Питання безпеки однозначно важливе, але з такими жорсткими критеріями саме щодо «обмінників» треба очікувати їх масового скорочення, адже місця, де вони розташовані сьогодні, ніяк не потягнуть таких вимог.
Так, НФУ повинні будуть мати три роздільні приміщення: сховища для зберігання цінностей; передсховище, яке унеможливить спостереження за сховищем; приміщення з робочими місцями касирів. Також абсолютно всі НФУ обладнають системою відеоспостереження. До цього ж, приміщення мають охоронятися, причому технічні засоби системи тривожної сигналізації – бути обладнані аварійним живленням, яке забезпечить роботу сигналізації щонайменше на 12 годин у разі відключення електропостачання.
Положення правил викладені імперативно, тому будь-яке їх недотримання призведе до позбавлення обмінних пунктів ліцензії. І при цьому лише цього тижня НБУ видав вперше за два роки 8 ліцензій на діяльність з обміну валют. Схоже на те, що політика НБУ є непослідовною або ж вибірковою: то регулятор вирішує ліквідувати ПОВ, то видає ліцензії.
Нагадаємо, приміщення НФУ мають відповідати вказаним Привалам безпеки до 31 грудня 2016 року з поетапним щоквартальним виконанням. При цьому Департаменти фінансового моніторингу, реєстраційних питань та ліцензування НБУ повинні забезпечити моніторинг та контроль за дотриманням НФУ вимог. Тому варто очікувати й перевірок цими департаментами фактичного виконання вимог.
