Говорили, балакали…
Питання деофшоризації економіки України залишається актуальним протягом багатьох років незалежності. На даному етапі розвитку подій ця проблема викликає вже все більшого суспільного розголосу і критичного ставлення збоку фахівців у цій сфері.
Питання деофшоризації економіки України залишається актуальним протягом багатьох років незалежності. На даному етапі розвитку подій ця проблема викликає вже все більшого суспільного розголосу і критичного ставлення збоку фахівців у цій сфері.
Слід визначити поняття цього економіко-правового явища. Деофшоризація – це проведення державою комплексних заходів в законодавчій, правозастосовчій, інформаційній і технічній сферах для зниження або усунення з національного господарського обіг резидентів держави під виглядом іноземних осіб або з використанням іноземних господарського-правових структур, які мають переважно незаконні або недобросовісні цілі.
Для проведення заходів з деофшоризації провідні держави Світу вже долучились до автоматичного обміну податковою інформацією з 2017 року. Наразі укладаються двосторонні угоди про автоматизований обмін податковою інформацією між різними державами. Глобальний процес вже запущено давно. Що стосується України, то влада постійно відтерміновує прийняття відповідних рішень для впровадження системи автоматизованого обміну податковою інформацією. Після неодноразових гучних заяв представників влади, створень спеціальних уповноважених органів для розгляду цього питання процес все ще на стадії готування.
Про що йде мова?
Автоматизований обмін податковою інформацією – це новий стандарт, розроблений ОЕСР, (англ. Organization for Economic Co-operationand Development, OECD), метою якого є боротьба з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.
Даний обмін інформацією корисний для держави тим, що відкриє доступ до особистих даних власників рахунків, включаючи ім'я, адресу, індивідуальний податковий номер, дату і місце народження, номер рахунку і назву звітної фінансової установи, баланс по рахунку на кінець відповідного календарного року.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) — це міжнародна організація, що об'єднує 34 країни світу, більшість з яких є країнами з високим доходом громадян та високим ІРЛП і розглядаються як розвинені. Україна не є членом даної організації, що є одним із стримуючих факторів для процесу деофшоризації.
В 2014 році було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо поглиблення співробітництва. У квітні 2016 року голова ДФС Роман Насіров заявив, що Україна готова приєднатися до угоди про обмін податковою інформацією. Також ж в квітні Указом Президента створюється робоча група для підготовки законопроектів з питань протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон. Відповідно до вказаного Указу, Кабінету Міністрів України необхідно невідкладно організувати роботу стосовно долучення України до міжнародних ініціатив Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), зокрема щодо автоматичного обміну податковою інформацією.
Знову гучні заяви і «рішучі кроки» нічого за собою юридично значущого не понесли. За словами голови ДФС Насірова, приєднання України до міжнародної системи обміну інформацією дозволить фіскальній службі вже з початку 2017 року отримувати дані з інших країн про іноземні та офшорні компанії українських резидентів, відкриті ними рахунки, а також виявляти порушення податкового законодавства України. Але ніхто не враховує того, що окрім ратифікації Конвенції, прийняття багатосторонньої угоди про автоматизований обмін податковою інформацією, потрібно ще укласти двосторонні угоди між країнами підписантами на взаємообмін такою інформацією і запровадити технічні стандарти передачі даних. На даний момент Україна не уклала жодної подібної угоди, хоча ратифікувала Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах ще у 2008 році. Також необхідно зазначити, що без змін в національне законодавство умовно прийнятий стандарт не може гарантувати реального обміну податковою інформацією між країнами.
Україні необхідно прийняти національне законодавство, що зобов'язує банки та фінансові установи запровадити певні стандарти по ідентифікації фактичних власників рахунків, а також надавати інформацію про такі рахунки до компетентного органу (ДФС).
Вже пройшло більше половини року з моменту заяв Президента, міністрів, парламентарів та інших представників влади, а обіцяних законопроектів у Верховній Раді немає. В засобах масової інформації значно зменшився ажіотаж стосовно цієї теми. Враховуючи зацікавленість народних депутатів у використанні офшорних структур, можна впевнено говорити про опір законодавчим ініціативам щодо приєднання Україною до автоматичного обміну податковою інформацією.
Отже, для реального приєднання Україною до обміну податковою інформацією необхідно виконати величезний обсяг роботи в законодавчому, інфраструктурному і технічному напрямках. Поки для приєднання до обміну податковою інформацією між Україною та іншими країнами нічого суттєвого і дійсно важливого в правовому розумінні не зроблено.
- Cтраховка не покриє: страхування вашого генератора та сонячної станції Ростислав Никітенко 09:29
- Реальный кейс: как удалось оспорить незаконную мобилизацию и закрыть уголовное дело Віра Тарасенко вчора о 16:11
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? Валерій Карпунцов 23.08.2025 20:46
- Штраф як фіскальний інструмент: де межа між правопорядком і свавіллям? Олександр Рось 23.08.2025 18:34
- Профайлінг у бізнесі України: як підвищити ефективність та знизити кадрові ризики Василь Фенчак 23.08.2025 12:29
- О причине возникновения технологической цивилизации Володимир Стус 23.08.2025 00:59
- Представник Ватикану у Польщі нагородив рашистського посла Андрєєва Володимир Горковенко 22.08.2025 21:51
- Баланс між контролем та гнучкістю Сильвія Красонь-Копаніаж 22.08.2025 21:06
- "Штаб у Лондоні" чи виборчий штаб на Банковій? Дана Ярова 22.08.2025 18:45
- Тварина не іграшка: етичний погляд на "лікування" за допомогою улюбленців Ольга Духневич 22.08.2025 16:57
- Проблеми особистої ефективності Олександр Скнар 22.08.2025 09:44
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? Віталій Соловей 21.08.2025 00:08
- Тайм-менеджмент для зайнятих: Як знайти час на все, що важливо Олександр Скнар 20.08.2025 16:35
- Що не так із управлінням водними ресурсами в Україні Олег Пендзин 20.08.2025 10:54
- Айсберг корпоративної безпеки Ігор Шевцов 20.08.2025 10:19
- Замість ліквідації – фаховість: недбала експертиза НАБУ стала загрозою для інвестклімату 521
- Їжа майбутнього "з пробірки": що з’явиться в українському меню першими? 224
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? 214
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? 180
- Айсберг корпоративної безпеки 158
-
Десятка сімей із найбільшими статками – від цукерок M&M's до нафти в ОАЕ
Життя 10575
-
Як відновитися після тривог – поради психологині та неврологині
Життя 9794
-
В які країни їдуть вчитись українські абітурієнти – все про освіту за кордоном
Життя 7559
-
Як знайти свого психолога: історія Соломії Вітвіцької та поради гештальт-терапевтки
Життя 4847
-
Президент Польщі ветував закон про допомогу українцям: готує поправки щодо "бандеризму"
Фінанси 1787