Говорили, балакали…
Питання деофшоризації економіки України залишається актуальним протягом багатьох років незалежності. На даному етапі розвитку подій ця проблема викликає вже все більшого суспільного розголосу і критичного ставлення збоку фахівців у цій сфері.
Питання деофшоризації економіки України залишається актуальним протягом багатьох років незалежності. На даному етапі розвитку подій ця проблема викликає вже все більшого суспільного розголосу і критичного ставлення збоку фахівців у цій сфері.
Слід визначити поняття цього економіко-правового явища. Деофшоризація – це проведення державою комплексних заходів в законодавчій, правозастосовчій, інформаційній і технічній сферах для зниження або усунення з національного господарського обіг резидентів держави під виглядом іноземних осіб або з використанням іноземних господарського-правових структур, які мають переважно незаконні або недобросовісні цілі.
Для проведення заходів з деофшоризації провідні держави Світу вже долучились до автоматичного обміну податковою інформацією з 2017 року. Наразі укладаються двосторонні угоди про автоматизований обмін податковою інформацією між різними державами. Глобальний процес вже запущено давно. Що стосується України, то влада постійно відтерміновує прийняття відповідних рішень для впровадження системи автоматизованого обміну податковою інформацією. Після неодноразових гучних заяв представників влади, створень спеціальних уповноважених органів для розгляду цього питання процес все ще на стадії готування.
Про що йде мова?
Автоматизований обмін податковою інформацією – це новий стандарт, розроблений ОЕСР, (англ. Organization for Economic Co-operationand Development, OECD), метою якого є боротьба з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.
Даний обмін інформацією корисний для держави тим, що відкриє доступ до особистих даних власників рахунків, включаючи ім'я, адресу, індивідуальний податковий номер, дату і місце народження, номер рахунку і назву звітної фінансової установи, баланс по рахунку на кінець відповідного календарного року.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) — це міжнародна організація, що об'єднує 34 країни світу, більшість з яких є країнами з високим доходом громадян та високим ІРЛП і розглядаються як розвинені. Україна не є членом даної організації, що є одним із стримуючих факторів для процесу деофшоризації.
В 2014 році було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо поглиблення співробітництва. У квітні 2016 року голова ДФС Роман Насіров заявив, що Україна готова приєднатися до угоди про обмін податковою інформацією. Також ж в квітні Указом Президента створюється робоча група для підготовки законопроектів з питань протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон. Відповідно до вказаного Указу, Кабінету Міністрів України необхідно невідкладно організувати роботу стосовно долучення України до міжнародних ініціатив Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), зокрема щодо автоматичного обміну податковою інформацією.
Знову гучні заяви і «рішучі кроки» нічого за собою юридично значущого не понесли. За словами голови ДФС Насірова, приєднання України до міжнародної системи обміну інформацією дозволить фіскальній службі вже з початку 2017 року отримувати дані з інших країн про іноземні та офшорні компанії українських резидентів, відкриті ними рахунки, а також виявляти порушення податкового законодавства України. Але ніхто не враховує того, що окрім ратифікації Конвенції, прийняття багатосторонньої угоди про автоматизований обмін податковою інформацією, потрібно ще укласти двосторонні угоди між країнами підписантами на взаємообмін такою інформацією і запровадити технічні стандарти передачі даних. На даний момент Україна не уклала жодної подібної угоди, хоча ратифікувала Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах ще у 2008 році. Також необхідно зазначити, що без змін в національне законодавство умовно прийнятий стандарт не може гарантувати реального обміну податковою інформацією між країнами.
Україні необхідно прийняти національне законодавство, що зобов'язує банки та фінансові установи запровадити певні стандарти по ідентифікації фактичних власників рахунків, а також надавати інформацію про такі рахунки до компетентного органу (ДФС).
Вже пройшло більше половини року з моменту заяв Президента, міністрів, парламентарів та інших представників влади, а обіцяних законопроектів у Верховній Раді немає. В засобах масової інформації значно зменшився ажіотаж стосовно цієї теми. Враховуючи зацікавленість народних депутатів у використанні офшорних структур, можна впевнено говорити про опір законодавчим ініціативам щодо приєднання Україною до автоматичного обміну податковою інформацією.
Отже, для реального приєднання Україною до обміну податковою інформацією необхідно виконати величезний обсяг роботи в законодавчому, інфраструктурному і технічному напрямках. Поки для приєднання до обміну податковою інформацією між Україною та іншими країнами нічого суттєвого і дійсно важливого в правовому розумінні не зроблено.
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк вчора о 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна вчора о 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 153
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 98
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 79
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 78
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 77
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 23648
-
121 мільйон на демонтаж: у Києві знесуть цех "Більшовика" для завершення розв’язки
Життя 5699
-
Новий "дизельгейт": у Британії почався суд над найбільшими у світі автовиробниками
Бізнес 4780
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 4464
-
Індія запропонує США компромісну пропозицію щодо російської нафти – Bloomberg
Фінанси 4281