Як державні інституції "будують" інвестиційну привабливість України

Дії окремих державних інституцій призводять до загрози знищення інвестиційної привабливості України, як серед міжнародних, так і серед внутрішніх інвесторів

Попри позитивні сподівання українського суспільства, відбудувати після війни комфортну сучасну країну європейського зразка, може стати неможливим. На це звертають увагу все більша кількість громадських діячів. Вказуючи на той факт, що Україна рухається швидко, але не в той бік. Дії окремих державних інституцій призводять до загрози знищення інвестиційної привабливості України, як серед міжнародних, так і серед внутрішніх інвесторів.

Влітку 2022 року Європейська Бізнес Асоціація (EBA) оприлюднила результати свого регулярного експертного дослідження Індексу інвестиційної привабливості України. Тоді він продемонстрував найнижче значення з 2013 року. Перелік факторів, що сприяли цьому падінню, очолила військова агресія рф, на другому місці опинилась корупція, на третьому – слабка судова система.

Втім у другій половині 2022 року, згідно результатів нової хвилі експертного дослідження EBA, цей показник дещо відновився – з 2,17 до 2,48 балів. Фактори так само очолила війна. На другому місці, зі зрозумілих причин, опинились атаки на українську енергосистему. Корупція змістилася на третє місце, посунувши запитання до судової системи, які насправді тільки примножуються та, на мій погляд, з такою динамікою можуть очолити цей перелік вже влітку.

Важливо зазначити, що в опитуваннях EBA беруть участь 100 директорів найбільших міжнародних й українських компаній. Та незважаючи на те, що 99% з них планують працювати на ринку України у 2023 році, тільки 17% вважають, що новим інвесторам буде вигідно заходити в Україну. Чому?

Навіть внутрішній інвестор зазнає сьогодні великого необгрунтованого тиску. Тільки за останній місяць на неприпустимості дій державних інституцій наголошують різні громадські діячі та експерти.

Тарас Загородній зазначив, що фактично Бюро економічної безпеки (БЕБ) перетворилося на рейдерів, які "віджимають" підприємства у їх власників. За минулий місяць БЕБ заблокував роботу двох підприємств ІТ-компанії MacPaw та заводу ПрАТ "Полтавський ГЗК" Ferrexpo, останній з яких є ключовим платником податків, великим роботодавцем та одним з найбільших експортерів.

Від БЕБ не відстає, на жаль, і судова система. Судді навмисно затягують слухання справ, а прокурори відмовляються від коментарів. Незважаючи на той факт, що саме на українському бізнесі й досі тримається економіка воєнної держави. Як нагадує Загородній: “Вагомою підтримкою стала, зокрема, авансова сплата підприємствами галузі податків у лютому-березні 2022 року: по 1 млрд грн податків до державного та місцевих бюджетів наперед сплатили компанії СКМ та група Ferrexpo. Також завдяки тому, що 100% продукції Ferrexpo експортує, в Україну заходить валюта, а провідні світові компанії з поваги до свого партнера, перераховують значні кошти на підтримку України".

Чи розглядатимуть після таких дій Україну, як інвестиційно привабливу міжнародні компанії та фонди? Питання риторичне. У всякому разі я маю на нього однозначну відповідь - ні. Адже, що ми маємо.

Акції того ж Ferrexpo торгуються у преміальному лістингу Лондонської фондової біржі, а інвесторами компанії є великі корпоративні інвестиційні та пенсійні фонди - Schroder Investment Management та BlackRock. Директор швейцарської Ferrexpo AG Вольфрам Куоні в інтерв'ю Forbes каже, що крім блокування рахунків, акції компанії намагаються відсудити офшорні компанії з російськими власниками.

Тож, якщо Верховний суд допустить відчуження 40% акцій, це буде великою заявою про те, що правозахисна система в країні не зацікавлена ставати на бік поточних та майбутніх інвесторів країни, а також пересічних українців. Та Вольфрам сподівається, що все відбудеться саме в рамках закону і додає:

"За цією справою спостерігає дуже багато іноземних інвесторів, політиків та дипломатів. Вона є показовою для них: чи здатна українська судова система захистити право власності? Серед опцій, які ми розглядаємо на такий випадок, - позов у ЄСПЛ і судовий процес за двосторонніми інвестиційними договорами".

Поруч з цим, про “яскраве” життя сучасних підприємців у себе на сторінці в Facebook розповідає і співзасновник “Центру економічного відновлення” Андрій Длігач. Його коментар стосується оприлюднених “Результатів розслідування Ради бізнес-омбудсмена”, про те, що понад 40% активних платників ПДВ були під «прицілом» податківців. А саме:

- У 4 кварталі 2022 року блокування торкнулись 65 тис ТОВ, що є 40,4% від активних платників ПДВ.

- Витрати часу на розблокування ПН - більше 12 годин часу бухгалтера/директора.

- За часи роботи системи було ліквідовано 2/3 сірих схем, але зараз система працює не оптимально - стало більше ручного режиму, більш широкі та не чіткі критерії, масовість блокувань, неналежне обґрунтування рішень ДПС.

- Близько 95% судових справ щодо блокувань - виграють платники податків.

“Додам, що ситуація є наслідком не стільки «помилок виконання» чи адмін. процедур. А, в цілому, хибної державної економічної політики. Рішення саме першопричин — це пріоритет економічних свобод. Маємо змінити економічну політику, поставивши підприємництво в пріоритет. Не держава-контролер, а держава-помічник”, — пише Андрій.

Складаючи всі ці справи, як пазли, ми неминуче наближаємось до картини найвірогіднішого сценарію майбутнього, який нещодавно змалював Валерій Пекар. Судячи з коментарів у соц.мережах, він обурив багатьох позитивно налаштованих громадян. Але, як справедливо зазначив Валерій “найбільш ймовірний сценарій настає, якщо суб'єкти нічого не роблять, аби перейти на інші, кращі, бажаніші, менш ймовірні сценарії, які потребують активного втручання”. Саме це наразі і відбувається.