Chief Compliance Officer у фінансових компаніях: формальна вимога чи необхідність

У період глобальної трансформації та оновлення «правил гри» на небанківському фінансовому ринку серед учасників ринку дискутується питання обов’язковості запровадження комплаєнс-системи.

У період глобальної трансформації та оновлення «правил гри» на небанківському фінансовому ринку серед учасників ринку дискутується питання обов’язковості запровадження комплаєнс-системи. Для банків – це давно не новина, а для фінансових установ – це питання є одним із нових челенджів. 

Комплаєнс у контексті банківської діяльності вперше було застосовано Базельським комітетом з банківського нагляду в 2005 році і у спрощеному варіанті визначалося як контроль за дотриманням вимог законодавства, внутрішніх процедур та положень, відповідних стандартів саморегулівної організації та кодексів поведінки, що застосовуються у банківській діяльності (законам, внутрішнім правилам та галузевим стандартам).  

Через численні внутрішні маніпуляції, надання незаконних переваг, витоки інсайдерської інформації та інших проблемних моментів, що згодом викривалися у великих європейських та міжнародних компаніях і призводили до маштабних втрат, підхід до комплаєнсу дедалі змінювався. Комплаєнс став одним із найбільш важливих функціональних елементів побудови системи управління в компанії, яка зацікавлена у прозорому викокоефективному бізнесі та збереженні власної ділової репутації.  

З розвитком цифровізації та фінтеху вимоги до комплаєнсу зростали та трансформовувалися, і наразі управління комплаєнс-ризиками у фінансові сфері покриває численні операційні, юридичні, репутаційні, фінансові ризики, в тому числі і новітні, пов’язані із порушенням норм GDPR, PCI DSS, кіберзлочинністю; відмиванням коштів та фінансуванням тероризму; ризики, що випливають із конфлікту інтересів менеджменту та працівників; ризиків щодо порушення правил доброчесної конкуренції, інтелектуальної власності, розкриття інформації, збереження конфіденційної інформації; поведінки зі споживачами. 

Із переходом небанківського фінансового сектору під регулювання Нацбанку усі відчули як активно змінюється практично все законодавче поле, що вже само по собі є величезним викликом як для власників бізнесу, так і для менеджменту. Для того, щоб ефективно модернізувати діяльність у відповідності до нових вимог важливо також цілісно розуміти весь спектр майбутніх регуляторних змін та їх грамотного застосування. 

На практиці це вже зараз породжує необхідність залучення досвідчених Chief Compliance Officer (ССО) з комплексним розумінням усіх процесів фінансових установ та нормативних вимог для можливості оцінити усі слабкі сторони роботи компанії, вибудувати оптимальний бізнес-процес та попередити негативні наслідки. 

За таких умов небанкам, які прагнуть успішно пройти трансформацію та посилити свої позиції на ринку, необхідно зосередитися на побудові дієвої системи комплаєнсу, таким чином, щоб налагодити побудову ефективних бізнес-процесів з дотриманням усіх законодавчих вимог.