Тендер vs монополія. Чому перемога ринку неминуча
Чому проведення прозорих тендерів унеможливлює монополізацію ринку.
Уявімо, що ви продаєте яблука зі свого саду. Ви – підприємець. Ваш сусід теж торгує яблуками. У вас приблизно один і той же покупець, тому потрібно старатись з усіх сил, щоб справити краще враження і завоювати більше клієнтів.
Ви з сусідом починаєте ретельніше підбирати добрива, виводити нові сорти, краще доглядати за яблунями – покращуєте продукт. За цих умов ми маємо розвиток саду (підприємства) і кращі яблука (продукт) на виході. Це – здорова конкуренція!
Тепер уявимо ситуацію, коли поруч з вами на ринку з’являється людина, яка отримала від держави три гектари землі під яблуневі сади та право не платити податки на 10 років. Якість його яблук може бути гірша, але ціна нижча в три рази.
Левова частка ваших покупців може піти від вас, спокусившись на більш вигідну ціну. Вам же знижувати ціну просто невигідно. Коли доводиться конкурувати з таким монополістом - ви опиняєтесь в нерівних умовах.
Низька ціна його продукту – результат не ефективності виробництва, а проста перевага в початкових умовах ведення бізнесу. Привілейоване становище одного підприємства на ринку дозволяє йому активно нарощувати обсяги, уникаючи ризиків, пов’язаних з конкуренцією та ризиком потенційної втрати клієнтів, які можуть спокуситись на більш вигідну пропозицію.
Що таке монополія і чим вона страшна?
Монополія – це відсутність конкуренції на ринку, що призводить до падіння якості послуг та нераціонального ціноутворення.
Бажаною і позитивною монополія залишається винятково для монополіста. Для решти ж вона проявляється в цілому ряді негативних явищ: від невиправданого завищення цін, падіння якості товару до початку економічної кризи.
Коли процес монополізації виходить із під контролю в гру повинна вступати держава. Сьогодні в Україні створено цілісну систему правових та організаційних механізмів антимонопольної діяльності. Так, контроль за дотриманням антимонопольного законодавства в нашій країні здійснюється Антимонопольним комітетом України відповідно до його компетенції.
Згідно з законодавством, монопольним вважається ситуація на ринку, коли частка підприємця перевищує 35%. Законом передбачається наявність та механізм контролю за створенням, реорганізацією (злиттям) фірм з метою запобігання утворення монополій, система штрафів для підприємців-монополістів і посадових осіб, а також відшкодування збитків, заподіяних зловживанням монопольним становищем та недобросовісною конкуренцією.
Однак, головним на сьогодні дієвим запобіжником на шляху монополізації є тендерні закупівлі. Впровадження системи тендерів створює рівні умови для всіх учасників ринку. За таких умов ми знову повертаємось до ситуації, за якої вирішальну роль грають не обсяги виробництва чи частка підприємця на ринку, а якість товару і виробництва.
Тендер створює однакові можливості та умови для всіх підприємців. Перевага надається виключно тому, у кого найоптимальніше співвідношення ціна-якість товару. Це дозволяє формувати діючу ринкову економіку.
Якщо будь-яке підприємство здійснюватиме закупівлі через відкриті тендери, то правила гри будуть рівними для всіх. Таким чином буде створений прозорий ринок, де кожен учасник конкуруватиме. На виході ми матимемо покращення якості товару та ціну, яка є показником ефективності роботи підприємства, а не наслідком привілею на ринку.
Наостанок, повертаючись до нашого прикладу з яблуками, слід зауважити, що одних тендерів мало, щоб стримати узурпацію ринку яблуневим магнатом з трьома гектарами саду, тут потрібно й втручання АМКУ.
Отже, рівний доступ до ринку та вчасна реакція від АМКУ = здорова конкуренція, яка сприятиме науково-технічному розвитку виробництва, підвищенню якості товару та адекватному ціноутворенню. Це є найбільш бажаною ситуацією для держави, для підприємців та для споживачів. Для всіх. Ну, крім монополіста, звичайно.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 22804
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21292
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9323
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8604
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7727