Приватизація чи мародерство під час війни?
Прийнято закон про пришвидчену приватизацію і розпродаж державних активів під час війни
Нещодавно Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт про пришвидчену приватизацію і розпродаж державних активів під час війни. Уряд передав одразу 420 підприємств на приватизацію та ліквідацію. Далі буде ще більше…
Як радісно заявила перша віцепрем'єрка-міністрка економіки Юлія Свириденко: «У державній власності має залишитись до 100 підприємств»!
Питання до владних «реформаторів»:
- Кому під час війни дістануться за безцінь українські державні активи?...
Невже урядовим панам і панянкам «економістам» не зрозуміло, що в умовах війни і важкої економічної кризи в Україну не прийде західний інвестор, тому за приватизовані об’єкти держава не отримає їх реальної ринкової вартості!
Саме тому більш логічним було б встановлення мораторію на приватизацію державних об’єктів і підприємств на час війни.
Наші горе-«реформатори» часто повторюють неоліберальну догму «менше держави»… Проте, «менше-більше держави» чи співвідношення між приватною і державною формами власності – це питання, яке кожна окремо взята держава має вирішувати самостійно, виходячи зі своїх конкретних умов і можливостей та з урахуванням історичного досвіду й менталітету свого народу. Цю думку підтверджує досвід розвинутих держав. Співвідношення форм власності склалося скрізь по-різному: наприклад у Франції – 33% державної власності, в Німеччині – 30%, у Великій Британії – 25%, США – 22%. В Україні частка державної власності становить менше 10%... Нашим «реформаторам» і цього забагато, вони планують залишити в державній власності не більше 100 підприємств!
Як зазначає відомий економіст, академік НАНУ Богдан Данилишин: «Однозначно можна сказати одне – чим більш розвиненою є країна, тим вищою в ній є частка держави в економиці… Під час війни держава не тільки фінансує воєнні витрати, але й значною мірою підтримує функціонування усього реального сектора економіки» Приклад тому держава Ізраїль.
На жаль, в результаті «реформ» в Україні відсутні як раціональна структура виробництва, так і ефективний власник. За оцінками інституту економіки і прогнозування НАНУ приватизовані підприємства значно погіршили фінансовані показники, в результаті приватизації в Україні відбулося не підвищення ефективності, а пограбування майна і вивіз капіталу... Ефективного власника так і не отримали.
Давно доведено, що простий розпродаж державних активів автоматично не забезпечує трансформацію в ефективну приватну власність!
Чи можливе «автоматичне», без втручання держави, забезпечення таких співвідношень між працею і формами власності, щоб зростав добробут населення? Ні. Таке може статися тільки за активного втручання в цей процес сильної, демократичної держави, яка діє в інтересах всього суспільства, де встановилися співпраця і злагода, зумовлені війною і соціальною необхідністю.
Можливим варіантом розв’язання сучасних важких проблем України є врахування успішного європейського досвіду реформ, а саме орієнтація на змішану економіку, на соціально-орієнтований капіталізм та активне державне регулювання, а це вимагає жорсткої відповідальності владної еліти за наслідки реформ під час війни.
P.S. Складається враження, що такі горе-«реформатори» як Третьякова, Гетьманцев та їх ліберал-соратники в уряді під час війни займаються відвертим шкідництвом!

- Королівство кривих дзеркал: як абсурд став нашою нормою Дана Ярова 18:19
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 17:12
- PR Тренди 2026: фокус на розвиток бізнесу та окупність інвестицій Ірина Кононенко 14:03
- Криза стала рутиною: комерція в умовах постійних змін Наталія Церковникова 11:17
- Судовий щит проти відключення: кого реально захищають нові правила НКРЕКП Олексій Гнатенко 08:14
- Метод м’якої сили у перемовинах: як впливати тихо і змінювати правила гри Ангеліна Біндюгіна 02:01
- ШІ у дитячих книжках: загроза чи інструмент повернення до читання? Віктор Круглов вчора о 14:51
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера Христина Кухарук вчора о 10:23
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль Олександр Скнар вчора о 09:11
- Як оформити спадщину на нерухомість в Україні, перебуваючи за кордоном Павло Васильєв 01.12.2025 14:17
- Як бізнес втрачає контроль під час війни: практичні кейси антирейдерського захисту Андрій Лотиш 01.12.2025 13:41
- Як просити підвищення зарплати без істерик та ультиматумів Олександр Висоцький 01.12.2025 13:09
- "VIP-темрява": чому ваш дорогий контракт на імпорт електроенергії не гарантує світло Ростислав Никітенко 01.12.2025 11:59
- Управління ризиками. Чому старі стратегії можуть знищити новий проєкт Тарас Купрунець 30.11.2025 15:39
- Без системного обліку інтелектуальної власності модернізація оборони гальмує Олексій Шевчук 30.11.2025 13:12
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника 1429
- Гордість і упередження до англійської: як класичні романи мотивують українців вивчати мову 326
- "Дія" не знаходить працівника для бронювання: що робити 264
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 185
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 155
-
Найпопулярніша мережа магазинів Польщі отримала багатомільйонний штраф за обман споживачів
Бізнес 16729
-
Перша реакція на "Аватар 3": що кажуть критики про "Вогонь і попіл" Кемерона
Життя 12165
-
Укрзалізниця оцінила собівартість приміських поїздок у 300 грн: квиток покриває лише 5%
Бізнес 3579
-
Зять і "розумник" Трампа. Хто такий Джаред Кушнер і як він пов'язаний з Росією
3576
-
Наказав "добити тих, хто залишився": у Конгресі звинуватили главу Пентагону у воєнному злочині
Думка 3394
