Нові зміни в пенсійному законодавстві
Аналіз внесених змін
30 квітня цього року набув чинності Закон України від 15 лютого 2022 року № 2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі закон 2040).
Проаналізуємо внесені зміни, що стосуються:
Індексації пенсій
Законом фактично відновлюється індексація пенсій науковців, держслужбовців, військовослужбовців, народних депутатів й інших категорій пенсіонерів, чиї пенсії не індексувалися з 2014 року. Військовослужбовцям востаннє перерахували пенсії у 2018-му, у зв’язку зі зміною грошового забезпечення. Науковцям та держслужбовцям не перераховували ще з часів президентства Януковича.
Формально норма щодо індексації пенсій існувала і раніше. Але не було чітко визначено, з якої дати мають перераховуватися пенсії, тільки визначено, що індексація проводиться за рішенням Уряду. Відсутність дати індексації унеможливлювала сталість пенсійного забезпечення різних категорій громадян і видатки на його фінансування.
Тепер законом 2040 визначено, що індексація пенсій, відбуватиметься щорічно 1 березня. Проте, передбачені лише заходи, які приведуть лише до підвищення окремих пенсійних виплат, а не в цілому покращать рівень пенсійного забезпечення всіх пенсіонерів.
Разом з тим, не передбачено належного розмежування та чіткого визначення порядку індексування та перерахунку пенсій. Законом 2040 продовжено практику змішування самих понять індексації пенсій та перерахунку пенсій, яка виникла при внесенні змін ст.42 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII – було скасовано ч. 1 ст. 42 Закону та яка передбачала індексацію пенсій згідно із законодавством про індексацію грошових доходів населення.
Ці два різні навіть суттю поняття мають різні змісти й механізми підвищення пенсій. Слід звернути особливу увагу, що при запровадженні Закону у ч. 1 ст. 42 було передбачено здійснення індексації пенсії, зокрема, механізму підвищення пенсій, що дає можливість частково чи повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. А вже ч. 2 цієї ж статті передбачався абсолютно інший механізм – перерахунок пенсій з 1 березня кожного року, пов’язаний зі збільшенням розміру середньої заробітної плати в Україні.
Закон 2040 у цій частині не відповідає принципу правової визначеності законодавчих норм, що тягнутиме за собою абсолютно різне їх трактування. Це, своєю чергою, призведе до різного розуміння положень Закону не тільки громадянами, а й працівниками органів державної влади, що ускладнить його реалізацією на практиці.
Пенсії у зв’язку з втратою годувальника
Передбачено право на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника чоловіку (дружині), батьку, матері, які досягли віку 65 років, незалежно від тривалості їх страхового стажу (стаття 36 Закону № 1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон 1058).
Право на дострокову пенсію за віком
Відновленно норму (існувала до 1 січня 2015 року) про призначення достроково пенсії за віком за півтора року до досягнення пенсійного віку. Ця новація передбачена для осіб, трудовий договір з якими розірвано:
- у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці (у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників. За умови реєстрації осіб у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи);
- у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я, але без необхідності реєстрації у державній службі зайнятості. Якщо пенсіонер працюватиме у період до досягнення пенсійного віку, дострокова пенсія не виплачуватиметься.
Обов’язковою умовою призначення такої пенсії є наявність страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі.
Встановлення при визначенні права на таку пенсію вимоги щодо наявності «не менш ніж 30 років страхового стажу для жінок і 35 років для чоловіків» явно допускає різне тлумачення цього положення та, як наслідок, різне його правозастосування, зважаючи на те, що незрозумілим є вік, за півтора року до досягнення якого особа може вийти на дострокову пенсію.
Така колізія з’явилася через те, що ст. 26 Закону України №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в залежності від наявного страхового стажу, передбачено різний вік виходу на пенсію: 60, 63 і 65 років.
Починаючи з 2018 року, пенсійним законодавством передбачено підвищення страхового стажу щороку на рік для виходу на пенсію у 60 років. Так, для призначення пенсії за віком після досягнення 60 років з 1 січня по 31 грудня 2022 року треба мати не менше 29 років, а починаючи з 1 січня 2028 року – не менше 35 років років!
У разі відсутності необхідного страхового стажу, право на призначення пенсії за віком наступає після досягнення віку 63 і 65 років.
Тобто, маючи не менш, ніж 30 років страхового стажу, жінки зможуть достроково вийти на пенсію за півтора року до досягнення 60 років лише в період з 1 січня по 31 грудня 2023 року, оскільки з 2024 року вони мають право на пенсію у 60 років за наявності не менш ніж 31 року страхового стажу…
Таким чином, положення нового Закону 2040 стосовно визначення права на достроковий вихід на пенсію потребують як мінімум тлумачення чи роз’яснення законодавцем.
Право на дострокову пенсію отримали також матір або батько осіб з інвалідністю з дитинства (діти з інвалідністю до 18 років) та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення 6-річного віку. Додатковою умовою є досягнення жінкою 50 років та її страховий стаж 15 років, а чоловіком – 50 років і страховий стаж 20 років. Яка дитина, котрій не встановлено інвалідність, вважається тяжко хворою, визначено в пункті 101 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Пенсії військовослужбовців
Збільшився мінімальний розмір пенсії для військовослужбовців, що отримали інвалідність внаслідок війни. Раніше мінімальний розмір такої пенсії визначався, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у відсотковому вираженні:
- для I групи у розмірі 120 відсотків,
- II групи – 110 відсотків,
- III групи – 105 відсотків прожиткового мінімуму.
Тепер законодавець визначив розмір у фіксованому числовому виразі:
- для I групи у розмірі 5025 гривень,
- II групи – 4610 гривень,
- III групи – 4396 гривень.
При цьому, як і раніше, передбачено механізм їх індексації.
Слід відзначити,що для того, щоб усі положення закону 2040 запрацювали як єдиний механізм, як мінімум, необхідно отримати багато роз’яснень компетентних органів державної влади. А також чекати на прийняття інших нормативно-правових актів, що врегульовуватимуть зазначені норми.
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 26027
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21334
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 14400
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9678
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 8976