Чому Парубій не може підписати проект закону "Про ринок електронергії"
Згідно з Регламентом, голова ВР Андрій Парубій не має права підписувати цей закон та передавати його на підпис президенту ...
«Батьківщина» зареєструвала проект постанови №4493-П про скасування рішення Верховної Ради про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону «Про ринок електричної енергії України».
Відтак, згідно з Регламентом, голова ВР Андрій Парубій не має права підписувати цей закон та передавати його на підпис президенту, поки парламент не розгляне цю постанову.
Законопроект про ринок електроенергії абсолютно корупційний. Він обмежує можливість громадян отримувати дешеву електроенергію, бо виводить з ринку дешеві атомну та гідро електроенергію, а людям залишає лише дорогу – теплову, яка коштує майже вдвічі дорожче.
Також серед оеред основних вад ухваленого законопроекту:
а) коштовна і необґрунтована процедура приєднання малих підприємців до електромереж;
б) введення поборів зі споживачів електроенергії;
в) НКРЕКП отримає право вводити фіксовану щомісячну абонплату на приєднання до електромереж.
Закон про ринок електроенергії ухвалено в традиціях часів Януковича. Ганебні дії, що відбулись у ВР, можна порівняти лише з голосуванням часів Януковича за антидемократичні закони 16-го січня. Тодішньому спікеру Рибаку партія сказала «треба» і він відповів: «Буде зроблено».
Позиція: «Батьківщина» билася, як могла, проти цього олігархічного закону, бо він призведе до руйнування ринку електроенергії та подорожчання її для споживачів. Законопроект №4493 про т. зв. ринок електроенергії до ринку немає жодного відношення.
Цей закон який забирає в українців атомну електроенергію, гідроелектроенергію, яку ми споживали 25 років напряму, без посередників. І ціна на цю електроенергію значно нижча за ціну на теплову електроенергію. Це – корупційна оборудка, яка призведе до тотального подорожчання електроенергії для людей і узаконення спеціальних посередників, які купуватимуть в держави дешеву атомну та гідроелктроенергію, і продаватимуть її за кордон.
У парламенті знову проявилась коаліція «Ротердам+» – Опозиційний блок, БПП, «Народний фронт» та Радикальна партія, яка проголосувала за закон про ринок електроенергії. Під час цього голосування у ВР відбувся момент істини – сесійний зал поділився на депутатів, які обслуговують клани і мафію та чесних депутатів, які захищають інтереси громадян. Не дивно, що ухвалення пройшло з грубим порушенням Регламенту: були зафіксовані факти кнопкодавства, коли голосував один депутат за десятьох.
\Цитата Юлії Тимошенко: «Цей закон зруйнує енергоринок, який функціонував без збоїв та без корупції 17 років і був побудований за британською моделлю. Можновладці вперше за 17 років зруйнували забезпечення українців дешевою атомною та гідроелектроенергією, яку вивели з енергоринку. Цим законом ввели інститут посередників, яких визначатиме Порошенко чи Гройсман, чи Кононенко. Тепер між споживачами та «Енергоатомом» стоятиме посередник, який братиме дешеву атомну та гідроелектроенергію і перепродаватиме втричі дорожче. Вони зароблятимуть на людях мільярди доларів на рік».
На захист споживачів стали 76 народних депутатів, зокрема вся фракція «Батьківщина». За словами Тимошенко, треба оголосити поіменно прізвища всіх депутатів, хто служить енергетичній мафії: «За це голосування депутатам по залу розносили десятки мільйонів доларів».
Окрім того, ухваленим законом також передбачено встановлення ціни на електроенергію без будь-якого контролю держави та державного регулювання, а всім, хто бажатиме приєднатися до енергомереж, виставлятимуть фантастичні суми. Законом також дали право без узгодження з державою брати з громадян абонплату за приєднання до електромереж.
«Голосування показує, наскільки прогнив цей парламент, наскільки він пов’язаний з олігархами, наскільки життя кожного українця байдуже для влади. Вони прикриваються тим, що, мовляв, це підтримується європейськими структурами. Маячня! Цей документ нашпигували поправками сьогодні вночі і ніякий ЄС не встиг би це прочитати», – заявила народний депутат.
Сьогодні руками голови ВР Андрія Парубія був повністю зруйнований парламентаризм в Україні. Прямі контракти з обленерго розв’яжуть руки кланам, які купуватимуть дешеву атомну та гідроелектроенегію. За відсутності регулятора продаватимуть споживачу з надбавками. Цей закон ухвалений з порушенням Регламенту та після перевиборів може бути скасований, а енергетичний ринок може прийти в повний колапс.
І ще думка компетентної людини з приводу цього закону
Andriy Gerus:
Прийнятий закон "Про ринок електричної енергії". Добре чи погано?
У цивілізованому світі прийнято монопольні ринки регулювати, а конкурентні - лібералізовувати. І саме так, а не навпаки. І послідовність дій важлива.
Цей закон відпускає у вільне плавання виробників е/е. Що це за ринок в Україні:
1. Енергоатом (держ власність) = 50%-55% виробітку
2. Центренерго (держ власність) = 8-10% виробітку
3. Укргідроенерго (держ власність) = 6-7% виробітку
4. ДТЕК = понад 25% виробітку.
Тобто держ компанії (часто управляються з одного кабінету, де сидить переможець виборів) = 70% виробітку. А ДТЕК = 25%. Сумарно два бенефіціара контролюють біля 95% виробітку е/е. Іноземних компаній немає.
Технічно у наш ринок може потрапляти електроенергія з Росії і таким чином збільшувати конкуренцію на ринку. Але це практично неможливо через політичні барєри.
З Європи імпорт електроенергії неможливий з технічних причин. З Європою ми не синхронізовані (це довгий, дорогий і малореалістичний у наступні 10 років проект), а Вставки Постійного Струму блокуються певними силами.
Отже Україна = ринок, який ізольований від зовнішніх.
Чи можна назвати конкурентним ринок, де два гравці контролюють 95%? Тим більше 70% з того - це держ компанії, про роботу яких ходить багато легенд.
Що ж відбудеться з цінами після лібералізації? Давайте будемо чесними, бо чесна ідентифікація проблеми, дозволяє знайти правильні рецепти вирішення. Ціна е/е та кінцеві тарифи для населення виростуть в 2, а може і в 3 рази. Це +150грн..+250грн. до рахунку у місяць. На фоні хвилювань по абонлаті за газ у 50грн. це буде непросто.
Ціна е/е для малого та середнього бізнесу, бюджетних установ та організацій також виросте, можливо, у 1,5-2 рази.
А от для ТОП-20 крупних підприємств-споживачів е/е ціна, можливо, і не виросте. А може і знизиться. Вони будуть цікаві для продавців, за них буде іти конкуренція.
Чи могла би відбутися лібералізація ринку без будь-кого зростання ціни е/е? Ні. Але ринкова, тобто справедлива, ціна абсолютно різна при різних ступенях монополізації ринку. Чим на ринку більше конкурентності - тим нижча ціна та вища якість.
Приклад.
У Росії, де є з десяток видобувників вугілля, його ціна на рівні Роттердам-. У Польщі також на рівні Роттердам-. В Україні, де понад 80% у одних руках, і на мою думку, це монополія, але яка відпущена державою у вільне плавання, ціна вугілля Роттердам+.
Отже, наслідки цього закону можуть бути, як позитивні, так і негативні. Конкурентний ринок можна було будувати і до закону (приватизація, корпоратизація, розщеплення, відкриття ринку). Але цього ніхто не робив. Чи раптово хтось змінить пріоритети і візьметься за таке непросте завдання після закону? Побачимо, є 2 роки.
Звичайно, наша діюча модель застаріла і її варто реформувати. Але будь-яка реформа має призводити позитивних практичних результатів. І на мою думку, посилення конкурентності ринків є, як мінімум, не менш важливим, аніж лібералізація монопольних ринків.
Знаю, що не в тренді загальної ейфорії ...
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 23539
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21299
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 10137
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9083
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7734