5 секретів інтенсивного розвитку аграрного сектору
Суспільство останнім часом називає найперспективнішими інформаційні та енергетичні галузі та сферу охорони здоров’я.

Суспільство останнім часом називає найперспективнішими інформаційні та енергетичні галузі та сферу охорони здоров’я. Їм пророкують інтенсивний розвиток, але з невідомих причин недооцінюють сільське господарство. А даремно, потенціал у цієї галузі є та й доволі потужний.
Наразі гостро стоїть питання продовольчої безпеки в майбутньому, а сільське господарство чи не найоптимальніший з шляхів вирішення та недопущення кризи.
1. Довгострокова глобальна потреба
Якщо в когось виникають сумніви щодо актуальності та можливостей сільського господарства, то варто тверезо подивитись в майбутнє через призму глобалізації:
- статистика вперто каже, що через 35 років нас на планеті стане більше ще на мільярди, доходи зростатимуть, виділяючи середній клас, як купівельно спроможний;
- як наслідок перенаселення слід очікувати росту попиту на м’ясо-молочні, рибні продукти та яйця;
- незважаючи на те, що ми живемо в єдиній екосистемі, ми вперто не дотримуємося її внутрішніх законів. Кожного року людство споживає певну кількість ресурсів, на відновлення яких планеті потрібно півтора року. Ми «перевиконуємо» цей план на 50%;
- жоден з континентів не став виключенням для кліматичних та екологічних катастроф і виникнення нових захворювань тварин, які завдають чималих збитків.
Ці фактори чи не найголовніші в питанні продовольчої безпеки усього людства. Це виклик для всіх, з яким по силам впоратись сільськогосподарському сектору. Ми перейшли еволюційну межу, коли стали називатися homo sapiens, тому нас вже цікавить не просто кількість спожитих калорій для підтримання життєздатності, а якість цих калорій та їх естетичний вигляд. Звісно, це комплексний підхід, а не робота для одного фермера. Сучасне сільське господарство – це цілий науковий комплекс с залученням багатьох спеціалістів з інженерії, екології, енергетики, дієтології, не кажучи про вузькі сільськогосподарські напрями.
2. Кількість можливостей
Проблем достатньо, але не менше варіантів для їх вирішення. Для цього необхідно мати сміливість приймати свіжі інноваційні рішення та мислити в площині глобалізації. На сьогоднішній день в аграрному секторі шалений дефіцит якісної робочої сили. Виші з аграрними факультетами, взагалі не спроможні задовольнити попит на ринку праці. У США в 2016 році експерти оцінювали дефіцит випускників на нові робочі місця у кількості 25 тис. чоловік. Американський університет з дослідження природничих наук ім. Пердью прогнозує ріст цієї цифри майбутньому.
За оцінкою того ж університету, з 60-ти тисяч вакантних робочих місць в сільськогосподарській сфері, випускниками буде зайнято лише 35 тисяч. За експертними оцінками, щороку в сільському господарстві пропонується 54 тисячі робочих місць, а виші випускають 29,3 тисячі спеціалістів, з яких далеко не кожен піде працювати за отриманою спеціальністю. За останніми даними чверть працівників аграрного сектору вже досягли або на межі пенсійного віку. Такий стан речей відкриває нові перспективи. Американськи цифри аналогічні до України, проте в нас ситуація ще гірша.
Сучасне сільське господарство здатне працевлаштувати надзвичайно широкий круг спеціалістів.
3. Широта можливостей
Для більшості людей сільське господарство викликає зібраний стереотипний образ тракториста, картопляних або соняшникових полів чи житні лани. Це докорінно помилкове твердження. Сучасний фермер повинен бути високоосвіченою людиною, розуміти основи екології, економіки та інші сфери. А тракторист, це не водій з масними по лікоть руками, а кваліфікований оператор, що працює з високоточною сучасною технікою, якій завдяки супутниковим технологіям водій вже не потрібен!
Останніми роками сільське господарство помітно модернізувалася. Трансформаційні процеси тривають та відбуватимуться надалі. Це вже не те фермерство, що було десять або п’ятнадцять років тому. Аграрна галузь потребує наукових досліджень, вчених, селекціонерів, що винайдуть продуктивні сорти, ветеринарів, що слідкуватимуть за здоров’ям поголів’я, інженерів, що зможуть втілити на практиці сучасні технічні розробки, економістів для максимізації прибутків, маркетологів, які запропонують сучасні прибуткові концепції розвитку.
Не обов’язково мати аграрну освіту, щоб зайняти своє місце в цій сфері. Головне робити професійно те, що повинен.
Секрет успішності – чітка мета та цілеспрямованість. Сільське господарство не виняток.
4. Цілеспрямовані люди
Так вже побудована людина, що вона прагне бути частиною чогось більшого, бути корисною і потрібною.
Останнім часом молодь, влаштовуючись на роботу, не ставить за кінцеву єдину мету отримати лише зарплатню. Робота повинна ще й приносити задоволення, давати можливість розвиватися та не стояти на місці. Сільське господарство наразі може задовольнити кожен з цих пунктів. Кожного дня прийшовши на робоче місце, ви розумієте, що зможете допомогти тваринам, допомогти суспільству, досягти нових фінансових показників. Ви стаєте суспільно корисним, розуміючи, що прямо чи опосередковано годуєте планету. Додайте до цього мету, цілеспрямованість – і ви на шляху до успіху. Ще більш приємно, коли вас оточує колектив однодумців, небайдужих до майбутнього, здатних приносити користь суспільству.
5. Кількість проблем зростає
Серед причин швидкого розвитку сільського господарства необхідно зазначити ріст зацікавлених в цій сфері. В епоху глобальної диджіталізації та відкритості інформації, споживачу цікаво не тільки як їжа потрапляє на стіл, а як вона вирощується, в яких умовах. Потрібні люди, котрі зможуть дати конкретні відповіді на ці питання, донести до кінцевого споживача ту інформацію, яка його цікавить. Тому сучасне сільське господарство не повинно обмежуватись тільки тими працівниками, що безпосередньо працюють на землі або з тваринами. Необхідно мати персонал, що побудує якісні комунікації, донесе важливість і актуальність аграрного сектору для майбутнього.
- Тимчасовий захист в іншій країні: повторно й безвідмовно Світлана Приймак 10:15
- Страх знань про рак: чому ми боїмося? Ольга Канська вчора о 18:16
- Проблеми з дотриманням законодавства при забудові в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 17:44
- Це база: як досвід України в оборонці може стати фундаментом європейської безпеки Анатолій Хоменко вчора о 15:21
- Що для громадського сектору значить SOM та її вплив на ситуацію в Україні? Юлія Спориш вчора о 13:20
- Давайте виходити з гіршого… 10 важливих кроків Євген Магда вчора о 09:00
- "Шкідливі" поради для аудиторів щодо змісту звіту аудитора Ольга Рубітель 26.02.2025 22:51
- Угода щодо корисних копалин між Україною та Сполученими Штатами Дмитро Зенкін 26.02.2025 17:01
- Успішна юридична стратегія: відновлення прав батька Юрій Бабенко 26.02.2025 16:57
- Як автоматизація юридичних процесів допомагає зменшити ризики? Олександр Вернігора 26.02.2025 15:18
- Нові вимоги до фіскальних чеків з 1 березня 2025 року: що потрібно знати підприємцям Юлія Мороз 26.02.2025 14:13
- Кінець історії, або Гра без правил Дмитро Новицький 26.02.2025 09:20
- Ринок нерухомості: які пріоритети формують сучасний вибір квартир Раміль Мехтієв 26.02.2025 08:52
- Закупівлі БпЛА та РЕБ: що змінилося, а що досі гальмує постачання? Євгеній Сільверстов 25.02.2025 17:35
- Україна. Три неймовірних роки Євген Магда 25.02.2025 16:41
- Нові вимоги до фіскальних чеків з 1 березня 2025 року: що потрібно знати підприємцям 509
- Давайте виходити з гіршого… 10 важливих кроків 319
- Без землі. Небо хамелеонів 301
- "Шкідливі" поради для аудиторів щодо змісту звіту аудитора 285
- Розкрадання державного житла в Україні, або чому ВПО немає де жити 218
-
Оскароносного актора Джина Гекмена та його дружину виявили мертвими у власному будинку
Життя 2935
-
З 1 березня всі каси в Україні зобов’язані видавати чеки за новою формою
Бізнес 2658
-
Rozetka перезапустила власну послугу оплати товарів частинами: що змінилося
Бізнес 2446
-
Унікальний парад планет у лютому 2025 року: коли і де дивитись
Життя 2049
-
На крипторинку паніка. Що буде далі з валютою
Думка 1848