Он-лайн РРО и кешбек: споживачі завдають подвійний удар!
У своїх статтях я багато приділяю увагу безправ’ю українського споживача, та "недобросовісному бізнесу", що нехтує правами споживачів.
Тому мене зачепили події, що відбуваються з подачі представників бізнесу, зі слів яких з’ясувалось, що «недобросовісні споживачі» разом з податковою та владою готуються знищити «добросовісний бізнес»
Наприкінці вересня, початку жовтня цього року в Інтернеті з’явилась низка статей під гаслом «все пропало!», які спровокував пост у Facebook власника відомого е-комерс-продавця України «Rozetka» Владислава Чечоткіна. Він розкритикував прийняті Верховною Радою законопроекти №1053-1 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг та №1073 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».
У своєму пості, Владислав Чечоткін повідомив, що ці законопроекти «вб’ють десятки тисяч підприємців, що податкова буде маніпулювати з базою даних та видаляти з баз даних інформацію о фіскальних чеках». Тут же придумав неіснуючий в законодавстві штраф у 250 % від вартості товару, та розповів про «недобросовісних» покупців (споживачів), що почнуть збагачуватись на «добросовісному» бізнесі.
Після цього ЗМІ стали поширювати масу статей, де з різних ракурсів, та з залученням додаткових експертів (була навіть заява з цього приводу від лідера фракції «Батьківщина» Ю.В. Тимошенко) розвивалася тема протестів.
Головне послання до Президента України - «ветувати» законопроекти які «нищать бізнес», та захистивши добросовісний бізнес від недобросовісних споживачів та недобросовісного бізнесу. При всій повазі до шановних ЗМІ та підприємців, що вийшли на акції протесту, нічого нового, крім висновку, що це змова «великого бізнесу» на знищення «малого та середнього», вони не знайшли та не вигадали. Чому? Тому, що більшість навіть не читала цих законопроектів. Але це варто зробити, для того, щоб зрозуміти жодна з перелічених «лякалок» не відповідає дійсності.
Звичайно, була низка роз’яснень від податкових органів та від авторів законопроекту, включно з головою комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцева, які запевнили, що штрафів у 250% не буде, що фіскальні чеки спотворювати податкова фізично не зможе, добросовісний бізнес не постраждає, споживачі будуть захищені, а фіскалізація та кешбек стануть частиною системи по боротьбі з незаконним імпортом,(разом із створенням бюро фінансових розслідувань, BEPS, реформою податкової та митниці). Крім того, було зауважено, що дрібний та середній бізнес не постраждає, але з тіні буде виведено великий бізнес який, не сплачує податки ховаючись за малим. Але хто вірить податківцям та політикам, особливо коли вони кажуть, що все буде добре?
Пропоную розкласти проблему «по полицях».
Перш за все, пропоную розібратись, хто розпалює «полум’я народного гніву»?
Виходячи з основних тез противників законопроектів, першою зацікавленою стороною виступив маленький бізнес. Але навіть для далеких від електронної комерції людей «Rozetka» навряд чи асоціюється з малим бізнесом. Більш детально дослідження дозволяє стверджувати, що посилання проти законопроектів йде якщо не від монополіста, то від беззастережного лідера ринку електронної комерції України.
Так за дослідженнями Retailers, яке щомісячно моніторить вищевказаний ринок, у січні 2019 маркетплейс Rozetka, не зважаючи на зниження у грудні 2018 року, отримав майже 62 млн. відвідувань, а найближчий конкурент allo.ua 12 млн відвідувань. Ще троє конкурентів мали менш як 10 млн. відвідувань, але більш як 5 млн, всі інші набагато менше.
У статті ««Розетка»: історія українського Amazon», відзначено, що за оцінками УАДМ (Українська асоціація директ маркетингу), в 2016-му році ROZETKA контролювала 35% ринку Інтернет-торгівлі електронікою і побутовою технікою. Тобто відповідно до ЗУ «Про захист економічної конкуренції» - знаходилась на грані визначення цієї компанії монополістом ринку. Виходячи зі статті «Нові та старі обличчя: рейтинг найбільших інтернет-маркетів України. Наскільки зросла виручка e-commerce у 2018 році» можна зробити висновок, що маркетплейс Rozetka вже перетнув цю межу, адже на фоні зростання ринку у 2018 році на 30%, продажі Rozetka, зросли на 40%, перетнувши межу у 6 млрд грн. При цьому обсяг чистого прибутку з якого сплачені податки державі, склав 8,91 млн грн., що на 9% більше, ніж за рік до того! Тобто рентабельність склала менше 0.15% від загального обсягу торгівлі!!! При цьому по відношенню до 2017 року вона знижується. Вибачте, але чи не свідчить це про приховування реальних обсягів прибутків? Після цього, інформація про невидачу фіскальних чеків маркетплейсом Rozetka вже не дивує, а перспективна увага ДФС до бренду виглядає логічною.
Тут нагадаю, що провідні споживчі організації України вже не перший раз моніторять ринок електронної комерції України на предмет касової дисципліни. Починаючи з 2017 року двічі провів свої дослідження "Науково-дослідний Центр Незалежних споживчих експертиз "ТЕСТ", двічі - ГО «Союз споживачів України» та двічі Всеукраїнська федерація споживачів «ПУЛЬС» (з їх дослідженнями можна ознайомитись на сайтах цих організацій). При цьому споживачі при закупівлях на маркетплейсі Rozetka системно не отримували фіскального чека, який є обов’язковим при продажі складної побутової техніки згідно законодавства України. Більш того, до порушників було направлено листи ( у тому числі до Rozetka), в яких їх було повідомлено про проведені дослідження та виявлені недоліки, але жодної реакції від Владислава Чечоткіна, тоді ніхто не дочекався. Навіщо? Вочевидь «сірі» прибутки повністю влаштовували власника цієї електронної торгівельної мережі. Лише коли дослідження споживачів збіглися у часі з моментом, коли з прийняттям законопроектів №1053-1 та №1073 постала загроза оподаткування прихованих прибутків, пан Чечоткін вирішив висловитись щодо несправедливого тиску на його добросовісний бізнес. До речі, якщо послухати думку споживачів щодо якості роботи сервісних служб за скаргами, то маркетплейс Rozetka опиниться серед основних антигероїв цих обговорень. Справедливості раді слід зазначити, що маркетплейс Rozetka, не є найгіршим з досліджених споживчими організаціями суб’єктів господарювання у сфері електронної комерції. Приблизно 80% всіх продавців ринку працює з споживачами таким самим чином, або гірше. Але саме Rozetka як лідер ринку задає тренд недобросовісності та активно бореться за те, щоб наявний безлад у сфері електронної комерції не закінчувався.
Який висновок? Весь ажіотаж навколо цього питання спровокований власником «великого бізнесу», найбільшої електронної торгівельної площадки України. Він не має жодного відношення до малого та середнього бізнесу. Обороти торгівлі та задекларовані прибутки демонструють істотний дисбаланс, який скоріш свідчить, що швидкий розвиток бізнесу базується на конкурентних перевагах, які створюються через ухиляння від сплати податків, та збереження можливості для торгівлі на маркетплейсі контрабандною та контрафактною продукцією. Маємо класичну ситуацію, коли великий «недобросовісний бізнес» ховається за малим «добросовісним». Чи піде монополіст з ринку? Звичайно, що ні. Хоча у разі підписання Президентом України цих законопроектів, він втратить свої конкурентні переваги перед добросовісним бізнесом і скоріш за все, втратить значну частку ринку яку тепер контролює.
Тепер коли ми розібрались з джерелом спротиву законопроектам №1053-1 та №1073 слід перейти власне до основних проголошених тез противників законопроектів, а також до наслідків для основних суб’єктів на які спрямовані ці законопроекти та споживачів.
Отже «недобросовісний споживач». Термін застосований супротивниками законопроектів, який викликає неабиякий подив.
Відповідно до законодавства споживач – це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до гл. 54 Цивільного Кодексу України, та ст.. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» обов’язками споживача, є обов’язок прийняти товар, сплативши за нього певну грошову суму, та користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації. В свою чергу продавець, має цілу низку зобов’язань, щодо якості, безпечності, кількості, комплектності, строків постачання, гарантійного та післягарантійного обслуговування, наявності інформації про товар та супровідної документації тощо. Такі підвищені зобов’язання підприємця випливають з головної мети його діяльності, що полягає в отриманні вигоди у вигляді прибутку через виконання комплексу дій пов’язаних з реалізацією його товару. В той час, як головна мета споживача полягає лише у задоволенні власних потреб, а мета отримання вигоди чи прибутку у правовідносинах з продавцем взагалі відсутня, адже товар купується для кінцевого споживання.
Відповідно коли підприємець, умисно не виконує свої зобов’язання перед споживачем для отримання неправомірної вигоди, ми називаємо такого підприємця недобросовісним. Оскільки не виконавши свої зобов’язання, він досяг своєї мети отримання прибутку, більш того, надлишкового прибутку, адже не поніс витрат на виконання всіх зобов’язань.
Споживач досягає своєї мети у задоволенні потреб лише в наслідок купівлі товару, у разі відсутності оплати він просто не отримає свого товару. Отже, єдиною умовою за якої можна було назвати споживача «недобросовісним», це отримання товару без сплати його вартості. Але в такому випадку споживач перестає бути споживачем, а стає шахраєм, оскільки законодавство чітко наголошує, що для того, щоб бути споживачем, він має купити товар. Таким чином споживач не може бути недобросовісним апріорі.
«Кешбек» запропонований вказаними вище законопроектами, також не може бути обставиною, що робить споживача недобросовісним, адже не споживач встановлює регістратори розрахункових операцій, він не має жодного впливу на отримання від підприємця незареєстрованого фіскального чеку. Видача фіскальних чеків споживача є виключно обов’язком суб’єкта господарювання і його особистою відповідальністю. Мета споживача - не «кешбек», а задоволення власних потреб. Споживач не буде навмисно купувати поганий товар, який не задовольняє його потреби і який принесе у майбутньому лише проблеми, аби отримати «кешбек». Споживач не зацікавлений в отриманні «липового» чеку, який позбавляє його будь-яких прав на захист своїх прав. Адже ЗУ «Про захист прав споживачів» чітко визначає, що вимоги споживача складної побутової техніки задовольняються лише за наявності фіскального чека. Коли запрацює цей механізм і верифіковані через електронний кабінет скарги споживачів будуть надходити до податкових органів, то головним механізмом захисту недобросовісних суб’єктів господарювання стане невизнання чеків своїми, тому процес доказу правопорушень буде абсолютно нелегкою справою і далеко не кожний споживач буде готовий витрачати на це свій час.
Саме для цього противники законопроекту і намагаються пропхнути норму, якою пропонують встановити відповідальність для «недобросовісних споживачів». Це потрібно для залякування споживачів у відстоюванні своїх прав та поховання прийнятих законопроектів. Адже налякані споживачі перестануть виконувати функцію народного незалежного контролеру. Чим такий контролер загрожує недобросовісному бізнесу? Тим, що його не можна купити, адже можна дати хабар недобросовісному службовцю, але неможна дати хабар кожному українцю.
Таким чином «кешбек» - це не прибуток і не мета споживача, це компенсація споживачам, що виявили спробу недобросовісного бізнесу отримати неправомірну вигоду через ошукування споживачів, позбавляння їх споживчих прав, та отримання неправомірної вигоди шляхом ухиляння від сплати податків, реалізацію контрабанди та зняття з себе гарантійної відповідальності.
Важлива також електронна база даних, де буде зберігатись інформація про всі розрахункові операції, адже нарешті реальним змістом будуть наповненні положення Закону, які передбачають можливість відновлення споживачем чеку у встановленому законодавством порядку у разі його втрати. Зараз такого порядку фактично не існує, створивши таку базу, держава створює механізм, що дозволить ефективно відстоювати та відновлювати права споживачів.
«Лякалка» про маніпуляції податкової з фіскальними чеками. Оскільки ми з’ясували, що споживачі не можуть бути недобросовісними, то залишається можливість недобросовісних податківців, які можуть підозрюватись в бажанні отримання неправомірної вигоди. Але тут є декілька «але».
Справа в головних положеннях цих законопроектів. По-перше, у статті 73.3. ПКУ чітко визначено, що письмовий запит до платника податків, направлений у зв'язку з отриманням скарги покупця (споживача), повинен стосуватись виключно предмету такої скарги. Отже, податківці не будуть перевіряти всю господарську діяльність підприємця, а перевірять лише скаргу споживача. По-друге штрафні санкції, насправді не настільки великі, як «вичитав» власник «Розетки» й складатимуть с 2020 року 100 % вартості проданого конкретному споживачу товару при першому порушенні й 150% при аналогічному впродовж року. Для податківців більшість невеличких скарг споживачів через нестачу кадрів та наявність більш перспективних та важливих напрямів роботи взагалі будуть тягарем, тому існує загроза, що вони будуть навпаки зацікавлені в тому, щоб цей механізм не працював, чим в тому, щоб поширювати практику його використання. По-третє, законопроектом чітко визначено, що фіскальний сервер контролюючого органу має гарантувати багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі. Той факт, що на даному етапі на сервері, що поки працює в тестовому режимі, можуть бути певні збої, не відміняє дії закону. Тобто, по-перше, ще є час на те, щоб усунути недоліки системи. По-друге, ніхто не відміняв норм цивільного, господарського та іншого права, відповідно до яких підприємець відповідає за невиконання або неналежне виконання зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності. Й має довести, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, та звільняється від відповідальності у випадках, коли доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин не підконтрольних суб’єкту господарювання. Держава в Законі взяла чіткі зобов’язання щодо неможливості втручання в роботу серверів. Іншими словами, це сфера відповідальності держави, щоб ніхто не міг втрутитись в роботу системи. Враховуючи, що відповідальність за порушення для суб’єктів господарювання низька, а для держави та її представників - висока, то вірогідність маніпуляцій з чеками є занадто низькою.
Ще одна «лякалка», що механізм «Кешбеку» відкриє двері недобросовісній конкуренції та може стати знаряддям знищення небажаних бізнесів.
Як вже наводилось, суми гіпотетичних штрафів занадто низькі для знищення будь-якого бізнесу. Також про маніпулювання громадською думкою свідчить використання термінів недобросовісної конкуренції в контексті законопроектів, які дозволяють зробити розрахунки прозорими та доступними для кожного споживача та значно ускладнюють реалізацію контрабанди та контрафакту та порушення прав споживачів. Іншими словами на знищення всього підґрунтя недобросовісної конкуренції.
Хто в Європу?
Механізм «Кешбеку» та поглиблення санкцій за порушення законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій відкриває двері до поглиблення процесів євроінтеграції України. Практика використання реєстраторів розрахункових операцій є загально поширеною практикою в країнах-членах ЄС. У свою чергу, запропонована практика «кешбеку» повністю відповідає закладеним принципам, викладеним у першому розділі Європейської програмі захисту споживачів на 2014-2020 роки. Ці принципи полягають у «підвищенні довіри споживачів до ринку, через розширення прав і можливостей споживачів, що означає надання міцної основи принципів та інструментів, які дозволять їм керувати розумною, стійкою та всеосяжною економікою. Утворення так званого «уповноваженого споживача», який зможе розраховувати на надійні рамки та засоби відшкодування та правозастосування, для активної участі у ринку, змушуючи його працювати для споживачів, здійснюючи власні повноваження за вибором та належним чином виконуючи свої права».
Український споживач лише виграє від вказаних законопроектів, оскільки вони не стільки дозволять йому щось отримувати (коли система запрацює як слід, знайти не зареєстрований на сервері ДФС фіскальний чек стане просто неможливо), скільки дозволить ефективно реалізувати споживчі права, які активно декларувались але не гарантувались українським законодавством.
Що стане з малим та середнім бізнесом?
Головним ворогом малого та середнього бізнесу в Україні є недобросовісний бізнес, який отримує конкурентні переваги внаслідок порушень чинного законодавства та порушення прав споживачів. Далеко не всі можуть та й хочуть працювати з використанням тіньових схем, але витримати конкуренцію з тими, хто їх використовує, майже неможливо. Створюється «інституційна пастка», коли працювати чесно не вигідно і чесний бізнес вимушений ставати «нечесним» щоб отримувати конкурентні переваги, нехтуючи законами та правами споживачів. Знищення підґрунтя для роботи недобросовісного бізнесу створить рівні умови для бізнесу та сприятиме виходу з інституційної пастки, розвитку добросовісної конкуренції та підвищенню якості та безпеки української продукції.
Отже головним посланням до Президента України з боку споживачів та добросовісного бізнесу має стати прохання терміново підписати вищевказані законопроекти №1053-1 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг та №1073 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг»
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун вчора о 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв вчора о 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов вчора о 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв вчора о 12:16
- Розподіл статутного капіталу при розлученні: судова та міжнародна практика Світлана Приймак вчора о 12:00
- Кваліфікуюча ознака вчинення злочинів "в умовах воєнного або надзвичайного стану" Євген Морозов вчора о 10:28
- Як війна змінює гендерні ролі в Україні Валерій Козлов 18.11.2024 20:21
- Чи можна захистити себе від моральної шкоди, завданої апеляційною скаргою? Дмитро Зенкін 18.11.2024 17:59
- Значення експертизи в будівельних судових спорах Павло Васильєв 18.11.2024 16:44
- Штучний інтелект – друг чи ворог? Наталія Тонкаль 18.11.2024 14:22
- "Проблемні мемуари" – новий жанр. Розвивати природний інтелект раніше штучного Вільям Задорський 18.11.2024 14:01
- Біржа чи прямий контракт: як працювати з генерацією електроенергії у ЄС Ростислав Никітенко 18.11.2024 11:19
- Встановлення та оформлення підстав (направлення/наказ) на проведення податкової перевірки Євген Морозов 18.11.2024 09:21
- Права, гарантовані Конституцією України, які неможливо обмежити Світлана Приймак 17.11.2024 18:21
- Процедура видачі Держпрацею дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки Євген Морозов 17.11.2024 10:32
-
На Одещині викрили продаж підроблених електроінструментів на 14,4 млн грн
Бізнес 15497
-
Укрзалізниця перевірить працівницю, яка дивилася російські серіали, через скаргу військового: деталі
Життя 10968
-
Картину Клода Моне із серії "Водяні лілії" продали за $65 млн: фото
Життя 7905
-
Рибу "Судного дня", яка за легендами приносить нещастя, помітили у США: фото
Життя 7218
-
Україна – Албанія: де дивитися та о котрій
Життя 6993