Чим небезпечна закритість ринку необробленої деревини
Рік тому гравці на ринку деревини хотіли одного — прозорих правил гри для кожного. Але з липня 2021 року відбуваються події, які перекреслюють усі попередні реформи.
Чому майже всі аукціони відбуваються на одній біржі?
Три місяці тому набрав чинності закон №738-IX. Нагадаємо, тоді вступила в дію нова редакція закону про товарні біржі. Одна з його новацій - так звана стандартизована продукція (“речі, визначені родовими ознаками”) має продавалась через ліцензовані товарні біржі. Протягом трьох місяців на ринку працювала лише одна товарна біржа, яка мала таку ліцензію. І лише тепер Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку видала другу ліцензію на провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках. Загроза монополізації продажів зменшилась. Проте, практика останніх місяців показує, що продаж деревини через ліцензовану біржу в цілому є лише поверненням до старих сірих схем.
Відповідно до останньої редакції закону про товарні біржі, перелік біржових товарів до продажу на ліцензованих біржах має встановлювати КМУ. Такий перелік ще не затверджений. Простіше кажучи, деревина ще не визнана стандартизованою продукцією. Але починаючи з липня майже всі об'єми необробленої деревини, як по команді, почали продавати саме через єдину ліцензовану біржу. Це можна побачити, навіть, у планах ДП «ЛІАЦ» (електронної біржі з продажу деревини, що контролюється Держлісагентством). До речі, ліцензована біржа використовує програмне забезпечення ДП «ЛІАЦ» у своїй роботі. У плані проведення аукціонів через ЛІАЦ, наприклад, за 30 липня 2021 року фігурують ще декілька різних бірж. У планах на 30 вересня 2021 - лише одна.
У вересні через Прозорро.Продажі було проведено лише 47 аукціонів з продажу деревини - це мізерна частина від загальних обсягів, що виставляються державними лісгоспами.
Джерело: Модуль-аналітики Прозорро.Продажі
Чому відсутня інформація про хід торгів?
Інформація про майже всі торги деревиною, які відбулися протягом трьох останніх місяців, закрита для загалу. Лише зареєстровані учасники більш-менш знають, що відбувається на тому чи іншому аукціоні: хто і на скільки піднімав ставки, найменування інших учасників тощо.
Неможливо отримати повну і оперативну статистику. На сайті держпідприємства ЛІАЦ можна знайти лише загальні цифри - наскільки зростала/знижувалась вартість того чи іншого виду деревини на торгах. Але без прив'язки до продавців (тобто організаторів аукціонів). Наскільки виросла вартість лоту в кожному конкретному аукціоні? Скільки було учасників? Нарешті, хто став переможцем? Дізнатись і співставити цифри неможливо.
Так само немає інформації про потенційних покупців, які не були допущені до аукціону з якоїсь причини. Відповідно, неможливо встановити чи були ефективними самі торги, чи було порушення конкуренції або інші маніпуляції з допуском до аукціону. Наприклад, чи брали участь в торгах пов'язані учасники і “розіграли” між собою певний лот. Такі речі були б на виду у Прозорро.Продажі. І, напевно, комусь це дуже не подобається.
Щоправда, ліцензована біржа публікує статистику щодо котирувань на різні породи деревини. Але такі котирування подібні до “середньої температури по палаті” і не дають розуміння щодо реальної динаміки цін.
Та й в цілому, весь цивілізований світ вже працює з відкритими даними. Фахівці можуть використовувати первинні дані та побудувати яку завгодно статистику. І це, до речі, можливо робити з базами даних електронної торгової системи Прозорро.Продажі.
На сьогоднішній день, по факту, у сфері торгівлі необробленою деревиною інформація обмежена. І якщо хочеться приховати якісь недобросовісні дії у цьому хаосі - welcome.
Чи отримав ринок новий унікальний механізм торгів?
В цій історії є справді цікавий момент - ліцензована товарна біржа не розробила власного програмного забезпечення, як того вимагають правила отримання ліцензії. За інформацією, яка надходить від учасників нещодавніх торгів необробленою деревиною, в аукціонах використовується програмне забезпечення ДП «ЛІАЦ». Тобто ринок не отримав нової унікальної системи. Це ті самі аукціони, що відбувалися 2-3 роки тому.
Збалансована система
У Держлісагентства багато контролюючих функцій: видача лісорубних квитків і сертифікатів про походження лісоматеріалів, інвентаризація лісів та інше. Це складна і велика робота. Проте, регулювати ціни на деревину має відкрита та прозора система. Точніше - закони ринку.
Якщо Держлісагенство працює лише з однією-двома біржами, які не оприлюднюють жодної інформації про торги і використовують чужий “софт”, - це що завгодно, але не конкурентний ринок. Чесні та прозорі правила гри й відкриті дані. - єдиний шлях викорінити “сірі” схеми в галузі.
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко вчора о 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк вчора о 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна вчора о 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 176
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 121
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 95
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 81
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 66
-
Новий "дизельгейт": у Британії почався суд над найбільшими у світі автовиробниками
Бізнес 7823
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 5218
-
"Зеленський – лузер? Думаю, що ні. Він – популіст". Новий випуск "Клімкін питає"
2631
-
Польські ЗМІ назвали Сільпо претендентом на мережу Carrefour. У Fozzy Group спростували
оновлено Бізнес 2557
-
У туристичній сфері – новий тренд: ноктуризм. У чому його унікальність і чи варто спробувати
Життя 2437