Пенсіонер vs. Держава: чи є у громадянина шанс на успіх?

Ні для кого не секрет, що пенсіонери є однією з вразливіших категорій громадян, які через свою необізнаність та в силу ментальних особливостей не завжди готові відстоювати у судах свої права та інтереси перед державою. Саме через це пенсіонери інколи стают

На сьогоднішнійдень держава, маючи головним обов’язком забезпечення прав і свобод людини, нехтуєсвоїми зобов’язаннями, порушуючи основні гарантії матеріального забезпечення такоїкатегорії непрацездатних громадян як пенсіонери. Мова іде не про складнощі системипенсійного забезпечення в Україні, пов’язані із адмініструванням або такоювадою системи як соціальна несправедливість, а про зловживання органівПенсійного фонду, що відображаються у прийнятті неправомірних рішень тавчиненні протиправних дій.

Неправомірнівідмови органів Пенсійного фонду у індексації та перерахунку пенсій увідповідності до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державнепенсійне страхування» спонукають пенсіонерів звертатися до судів. За цією статтеюсуди часто виносять рішення на користь пенсіонерів. Але це ще не є гарантією остаточногоотримання пенсіонером індексованої та перерахованої пенсії. У такому випадку Пенсійнийфонд використовує інший правовий механізм, який дозволяє з часом стягнути зпенсіонера розмір суми, яка була проіндексована або перерахована.

Такестягнення відбувається наступним чином. Черездеякий час після набрання рішенням суду на користь пенсіонера законної сили,Пенсійний фонд поновлює строк на апеляційне оскарження та оскаржує це рішення. Задоволенняпозовних вимог апеляційним судом дає підстави Пенсійному фонду звернутися досуду з позовом про стягнення сум пенсії, над міру виплачених пенсіонерові.

Пенсійнийфонд обґрунтовує свою позицію тим, що на підставі ст. 102 Закону України «Пропенсійне забезпечення» пенсіонер повинен завчасно повідомляти орган Пенсійногофонду про винесене рішення для вжиття відповідних заходів щодо внесення змінидо персональних даних. Оскільки пенсіонером такі дії не вчинені, то при виконаннісудового рішення апеляційної інстанції на користь Пенсійного фонду у пенсіонеравиникає переплата сум пенсії, зумовлена несвоєчасним повідомленням про винесенесудом рішення.

Такапозиція Пенсійного фонду не може не викликати подив, оскільки саме через представникафонду оскаржується рішення суду першої інстанції, а тому він повинен знати прорезультати розгляду його апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом.У такому випадку твердження органів Пенсійного фонду стосовно причин виникненняпереплати, а саме того, що вона виникла у результаті неповідомлення пенсіонеромпро винесення такого рішення, не відповідає дійсності, а в задоволенні позовнихвимог Пенсійного фонду до пенсіонера повинно бути відмовлено.

Недивлячись на суперечливу позицію Пенсійного фонду, одна з можливих позиційзахисту у таких спорах може ґрунтуватися на нормі цивільного законодавства,закріпленій у ст. 1215 ЦК України. Так, не підлягає поверненню безпідставнонабуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги,стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’яабо смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі, як засіб доіснування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно,за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з бокунабувача.

Відповіднодо ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійнестрахування» суми пенсій, виплачені над міру внаслідок зловживань з бокупенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бутиповернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органівПенсійного фонду чи в судовому порядку.

Позиціясторони захисту при оскарженні стягнення виплачених над міру сум пенсії напідставі рішень органів Пенсійного фонду може спиратися на практику ЄСПЛ вчастині презумпції невинності пенсіонера як відповідача. Так, положеннямирішень ЄСПЛ у справах «Довженко проти України» (заява № 36650/03) та «Allenetde Ribemont v. France» (заява № 15175/89) визначено, що презумпція невинностіможе порушуватися не тільки судом, але й також представниками інших владнихструктур, що, в свою чергу, порушує право відповідача на справедливий суд,закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Резюмуючивикладене, можливо сформулювати наступні рекомендації для цієї категорії справ.Під час обрання правової позиції при захисті інтересів пенсіонера, по-перше, необхідноприділяти увагу питанням доведення зловживань та недобросовісності з бокупенсіонера або подання ним недостовірних даних. По-друге, при вирішенні питанняпро стягнення над мір сплачених сум пенсії на підставі рішень органівПенсійного фонду, необхідно виходити з презумпції невинності пенсіонера як відповідача,а тому таке стягнення можливе лише у судовому порядку.