Держбюджет-2022 не враховує новітніх загроз, які стоять перед Україною

Наближається новий рік, коли, зазвичай, всі формують плани й цілі на майбутнє.

Я ж не можу оминути увагою той документ, на якому буде базуватися виконання завдань і функцій органів державної влади України у 2022 році – затверджений Державний бюджет. Схоже, наші законотворці разом із міністрами живуть в уявному світі, де українська економіка зростає небаченими темпами, енергоносії не дорожчають, де немає пандемії COVID-19 й інших зовнішніх та внутрішніх загроз. А як ще можна пояснити факт закладення в держбюджет такого обсягу соціальних видатків, які ставлять під сумнів виконання цього документу?

Минулого місяця я вже аналізував проєкт державного кошторису на 2022 рік, який Верховна Рада ухвалила в першому читанні. Тоді я оцінював документ як такий, що містить низку слушних рішень, хоча і вважав його незбалансованим, позбавленим комплексного бачення ситуації. Мав надію, що депутати виправлять ці помилки. Але, на жаль, цього не сталося. Саме тому виконання багатьох статей бюджету наступного року може стати провальним.

Про російський газ і пандемію

Наприклад, в остаточно ухваленому 10 грудня варіанті законопроєкту про Держбюджет-2022 чомусь проігноровано фактор зростання цін на енергоносії. Сказати, що ця динаміка стала несподіванкою для Кабміну чи ВР, ніяк не можна. На тлі скорочення транзиту газу українськими магістралями та наближення дати запуску Північного потоку-2 блакитне паливо у світі цілком очікувано дорожчає. Так, ціна січневого ф'ючерсу на біржових торгах у Європі сягнула рекордних $2039 за тисячу кубометрів. Враховуючи той факт, що опалювальний сезон у розпалі, а для РФ природний газ є інструментом гібридної війни (ми його споживаємо завдяки реверсу з Європи), навряд чи Україні слід сподіватися на зниження ціни на енергоносії у найближчій перспективі. Відтак бюджетні витрати у 2022 році лише зростуть – і до цього слід було готуватися ще вчора.

Цей прогноз частково підтверджують слова заступника голови Національного банку України Сергія Ніколайчука на брифінгу 21 грудня: «Зовнішнє середовище стало для української економіки більш загрозливим. Насамперед це пов'язано з ескалацією конфлікту з Російською Федерацією. З наслідків цієї ескалації ми бачимо істотне зростання цін на газ в Європі, що ставить певні загрози для української економіки» - зазначив представник НБУ. Також є цікавою оцінка паном Ніколайчуком впливу ковідної пандемії на стан української економіки. За його словами, карантинні обмеження, які з 2020 року почав запроваджувати уряд, коштували Україні 0,8% зростання ВВП у 2021 році.

Про пенсії, «мінімалку» і цифровізацію

Але повернемося до аналізу Держбюджету-2022. Іншим своїм кроком законотворці передбачили у ньому чергове підвищення (з 1 жовтня) мінімальної заробітної плати до 6 700 грн. Очевидно, що індексацію «мінімалки» потрібно робити, але раніше Кабмін планував здійснити наступне підвищення лише до позначки у 6 500 грн (з 1 січня).  Підвищення зарплат обіцяють й державним службовцям та медикам. Зокрема, до бюджету внесені гарантії щодо встановлення мінімальної зарплати лікарям на рівні 20 000 грн та середньої – 22 500 грн (приріст становить 56%).

Ще одна стаття кошторису передбачає видатки у сумі 28,2 млрд грн на індексацію пенсій. При цьому загальний бюджет пенсійного фонду на 2022 рік становить 531,2 млрд грн! Тут варто розуміти, що такий обсяг коштів не означає суттєвого підвищення грошового забезпечення пенсіонерів. Це лише свідчить про те, що українська нація старішає – тобто, у суспільстві збільшується частка людей похилого віку. Через високий, порівняно з народжуваністю, рівень смертності та масову трудову міграцію українців за кордон податкове навантаження у вигляді ЄСВ на працюючих громадян зростає. Саме цей фактор і є причиною підвищення «мінімалки».

Близько 1,4 млрд грн Верховна Рада заклала у так звану «цифровізацію». Поряд із розширенням функціоналу «ДІЇ» держава планує запустити адміністративні послуги: е-Ветеран, е-Нотаріат, е-Аудитор, е-Податки, е-Будівництво тощо. Я не певен, що суми в 1,385 млрд грн вистачить на реалізацію цих задумів, однак розширення переліку державних Е-послуг вважаю правильним підходом.

Коштів на оборону може не вистачити

Щодо видатків на оборону, то тут без сюрпризів – бюджетом передбачено не менше 5% від ВВП на фінансування армії, як того і вимагає Бюджетний кодекс. Утім, я не певен, що за умови широкомасштабної військової агресії з боку РФ цих коштів нам вистачить. Але це окреме питання. Оскільки ми вже торкнулися теми стосунків з Росією і їхнього впливу на українську економіку й бюджет, зазначу: історично склалося, що найагресивнішу зовнішню політику Росія проводила в період високих цін на вуглеводні продукти (їхній продаж складає понад 44% від всього російського експорту). Натомість, здешевлення нафти й газу на світових ринках призводило до того, що РФ поводилася більш стримано. Нині ціни на газ досягли свого максимуму, тому ситуація є досить загрозливою.

Нагадаю, що основними донорами держбюджету є вітчизняні підприємства, які сплачують ПДВ, ПДФО та податок на прибуток. Водночас маємо і деякі бюджетні новації - підвищення відрахувань від рентних платежів. Між першим і другим читанням вони зросли на 24 млрд грн і сягнули 70 млрд грн! На мою думку, це надто оптимістичні показники, зважаючи на методику їхнього розрахунку, - і я це теж неодноразово коментував. Тож може виявитися, що в цій частині надходжень бюджет матиме проблеми.

Знов позичатимемо у МВФ?

На мій погляд, цікавою є стаття бюджету, яка стосується видатків на субсидії громадянам для оплати ними житлово-комунальних послуг. До першого читання у законопроєкті фігурувала сума в 34 млрд грн, до другого автори збільшили її до 38,4 млрд грн (це на кілька мільярдів гривень більше від рівня видатків минулого року). І все це відбувається на тлі тривалого й стрімкого зростання цін на енергоносії. Скажу більше: на кінець 2021 року прогнозоване збільшення субсидіювання вже сягнуло 47 млрд грн! Тобто, реальні потреби фінансування субсидій значно перевищили закладені в бюджет поточного року видатки. Попри це Кабмін вирішив наступити на ті самі граблі і наступного року.

Втім, міністр фінансів Сергій Марченко не вбачає у такому рішенні нічого дивного. Він вважає, що виділених коштів буде цілком достатньо для виплати субсидій, а у разі, як не вистачить, уряд попросить парламент переглянути ці видатки - як і в поточному році. Але подібний крок цілком прогнозовано потягне за собою і перегляд дохідної частини. Звідкіля тоді брати кошти?

Хочу нагадати, що ухвалений 2 грудня Держбюджет-2022 містить передбачуваний дефіцит на рівні 5,5% від ВВП. Для країни, яка перебуває в стані турбулентності, це забагато. Знову доведеться оббивати пороги МВФ?

Я переконаний, що такий підхід до планування головного кошторису держави є вкрай помилковим, тому Кабміну і Верховній Раді доведеться суттєво корегувати його на стадії виконання.