Законопроєкт №5600: фіскальний тиск і підприємці-заручники
Кабмін доопрацював після ухвалення в першому читанні Верховною Радою проєкт змін до Податкового кодексу України.
Раніше у медіа цей документ охрестили «антиахметівським». Хоча насправді під жорна закону можуть потрапити не стільки окремі олігархи, скільки величезний прошарок представників середнього бізнесу.
Нагадаю, що йдеться про проєкт №5600 Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Його розгляд запланований на наступний пленарний тиждень Верховної Ради.
Податок на продаж житла і… городи
Якщо пересічному громадянину здається, що обговорювані новації не торкнуться його особисто, він помиляється. Візьмімо, скажімо, чинну норму ПКУ - п.197.1.14. «Звільняються від оподаткування операції з: …постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом». Останнє речення автори законопроєкту пропонували викласти наступним чином: «першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів". Тобто, під прес ПДВ мали потрапити не лише операції з першого постачання житла, а й з наступних постачань.
Але, схоже, хтось-таки в Кабміні поцікавився реальними цінами на нерухомість – а вони в нас часто захмарні (особливо в містах мільйонниках) - і зрозумів, що з підвищенням на 20% покупка житла для більшості українців перетвориться на нездійснену мрію. Відтак до другого читання це формулювання із проєкту прибрали.
Іншим «приємним» нововведенням мало стати оподаткування врожаю фермерів, зібраного з ділянки площею понад 0,5 Га. По-суті, чиновники хотіли обкласти податком звичайний город. Й це при тому, що автори законопроєкту повсякчас акцентували увагу на його «антиолігархічному» характері.
Так, цю норму з документу, поданого до другого читання, теж прибрали. Однак залишилося нововведення, яке стосується сплати мінімального збору із оброблюваних земель, що не були об’єктом оподаткування. Єдина втіха для землевласників: на сплату коштів автори законодавчої ініціативи надали річну відстрочку, а розмір збору скоротили до 4% від нормативно-грошової оцінки ділянки.
Боржникам – табу на закордонні поїздки
Інше послаблення (для бізнеса) стосується ролі податкової служби. У першому читанні законодавці підтримали норму, за якою ДПС мала отримати функцію опису (а фактично - арешту) рухомого і нерухомого майна боржника в разі, якщо він протягом визначеного часу не сплатить податкове зобов’язання. Творча родзинка авторів проєкту полягала в тому, що вони дозволяли податківцям накладати санкції на боржників в обхід суду!
Фактично це означало б, що працівники ДПС могли з надуманих причин паралізувати роботу того чи іншого підприємства. Достатньо було б підозри, що воно занижує показники у своїх податкових звітах. Як тут не пригадати запевнення наших урядовців, що вони всіляко прагнуть зменшити фіскальний тиск на бізнес. Напередодні другого читання право накладати арешт на майно боржника залишили за судом. Але, як-то кажуть, маємо неприємний осад.
Утім, інші, репресивні за своєю сутністю, новації ініціатори податкових змін залишили в силі. Наприклад, чого варте формулювання п.87.13 ПКУ, яке стосується створення реєстру боржників зі сплати податків. Цитую: «У разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника, за межі України – до погашення такого податкового боргу… Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу щодо стягнення суми податкового боргу».
Отже, якщо боржником є юридична особа, то до реєстру потрапить її керівник – тобто, фізична особа. Для людини, чиє прізвище фігуруватиме в «чорному» списку, це стане ударом по її діловій репутації і навіть більше – слугуватиме підставою для позбавлення можливості її виїзду за кордон. При чому право накладати відповідні санкції отримає ДПС. На мою думку, це є нічим іншим як тиском на підприємців.
До речі, ще влітку представники бізнес-асоціацій розкритикували цю та інші ініціативи Кабміну. Вони звернули увагу на те, що в Україні є чимало випадків, коли ДПС необґрунтовано відображає податковий борг. Це відбувається через несвоєчасне внесення інформації про адміністративне чи судове оскарження податкових повідомлень-рішень або несвоєчасне рознесення вже сплачених нарахувань.
Єдині положення законопроекту, які з натяжкою можна вважати антиолігархічними, стосуються підвищення ренти на видобуток корисних копалин (зокрема, залізної руди) та урізання до 50% (з метою зменшення поточних податкових зобов’язань) використання великими платниками збитків, отриманих у попередні періоди.
На цих моментах зупинюся окремо. Річ у тому, що під час світової кризи, викликаної карантинними обмеженнями, видобуток залізної руди скоротився – відтак зросла її ціна, яка на світових ринках сягнула $200. Водночас, базою для нарахування рентних платежів була собівартість незбагаченої залізної руди, а її ставка – 11%. На тону це становило приблизно $3 - залежно від ринкових цін.
Нині ж пропонується прив’язати ставку нарахування до ринкових цін у порту Китая за даними агентства S&P Global Platts. Нагадаю, що на данні цього американського агенства, яке публікує цінові котировки на нафту, природний газ, продукти нафтахімії та промислові метали, є посилання у кількох статтях Податкового кодексу. Запропонована градація має такий вигляд: за ціни нижче $100 ставка має становити 3,5%, за ціни від $100 до $200 – 5%, а якщо більше $200 долл – 10%. Потрібно розуміти, що спочатку у Кабміна були зовсім інші цифри: при ціні $80-120 – 8%, а за ціни більше $180 - 16%. Також внесли правку, за якою ціна залізної руди не враховувала суми фрахту з України до Китаю та вартості внутрішньої логістики.
Але яку ситуацію маємо на сьогодні? Кризовий спад виробництва руди минув, і ціни на сировину повернулись до рівня $100 - відтак і ставка ренти становитиме лише 3,5%, або $3 з тони чи навіть менше. Тобто, при прийнятті «антиолігархічного закону» законотворці фактично зменшать їм податкове навантаження. Втім, прив’язка до світових цін мені здається більш виправданою, адже при зростанні ціни на залізну руду зростатиме і базова ставка ренти.
Тепер щодо скорочення до 50% для крупних платників їхніх збитків за минулі періоди. Мається на увазі, що підприємства, які, приміром, минулого року придбали основні засоби на значну суму і отримали загальний збитковий результат, тепер не зможуть повністю врахувати його як різницю, що зменшує об’єкт оподаткування з податку на прибуток в поточному році. В принципі, це можна розглядати як підвищення податкового навантаження на великий бізнес. Однак з іншого боку, це створить перепони для збільшення капіталізації підприємств та призведе до відтоку капіталу за кордон у більш низькі юрисдикції (офшори). Гадаю, доцільніше було б запровадити норму, за якою були б на 100% враховані витрати на модернізацію та створення основних засобів. Це призвело б до збільшення об’єкту оподаткування і без фіскальних обмежень з боку держави. Однак, вочевидь, гроші державі потрібні вже зараз, і про стратегію розвитку економіки тут не йдеться.
Усе заради скорочення дефіциту бюджету
Що й казати, між першим і другим читаннями урядовці «плідно» попрацювали над уточненнями до свого законопроєкту - внесли 12 тисяч правок! Переважна більшість їх декоративні і не змінюють репресивної філософії податкових змін. Цікаво, що навіть член урядової команди, міністр юстиції пан Малюська, висловився проти такої редакції проєкту закону. А вже колишнього спікера ВР пана Разумкова напружував «таємний» спосіб погодження законодавчого документу.
Так чи інакше, а доопрацьований варіант змін до Податкового кодексу мені видається так само недосконалим, як і при першому поданні. Скажу більше: за кожною ініціативою Кабміну, яка стосується ПКУ, ховається бажання витиснути з вітчизняного бізнесу якомога більше коштів і за рахунок цього бодай якось підлатати дірявий бюджет. Не випадково в травні, після затвердження проєкту урядом, його очільник Денис Шмигаль говорив, що ухвалення документу дозволить державній скарбниці щороку отримувати додатково 60 млрд грн. До речі, тоді ж Прем’єр запевняв, що ініційовані зміни жодним чином не торкнуться фізичних осіб, мікро-, малого й середнього бізнесу.
Як бачимо, ні про які стратегічні цілі на кшталт стимулювання підприємництва, детінізації економіки, залучення інвестицій в законопроєкті №5600 і подібних йому ініціативах уряду не йдеться. На жаль. Очевидно, що додаткові 50-60 млрд грн (навіть, якщо ДПС і витисне їх із платників) не врятують наш бюджет і країну від економічної кризи. А все тому, що український бізнес десятиліттями потерпає від обтяжливих податків і репресивного тиску податкових органів, відповідальному підприємцю дуже складно довести свою правду в суді, враженому корупцією. Тож починати слід не з латання дірок, а з системних і комплексних перетворень, зокрема, й у податковій сфері.
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 21088
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10764
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 10300
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
4673
-
Україна відбудувала останній з трьох мостів через Десну, які були зруйновані у 2022: фото
Бізнес 4279