Падіння ВВП на 3% – занадто оптимістичний сценарій

Новий 2021 рік Україна зустрічає тарифними майданами й мало не комічними заборонами для бізнесу, які запровадив уряд у рамках оголошеного локдауну.

Схоже, грудневих протестів ФОПів було замало. Тим часом у самому Кабміні вже говорять не про відновлення економіки, а про її подальше падіння. Вочевидь, дива не станеться, але завжди є шанс уникнути найгіршого сценарію.

Вибірковий локдаун

Отже, новий локдаун, яким так довго лякали підприємців, у розпалі. Втім, буде неправдою, якщо назвати його надто суворим, у порівнянні з минулорічним весняним. Адже увесь громадський транспорт працює, державні установи виконують свої функції, громадяни мають цілковиту свободу пересування. Зачинені поки що ТРЦ, кав'ярні, ресторани тощо.

Не минулося й без прикрих курйозів, якими обурив і водночас повеселив громадян Кабінет Міністрів. Ідеться про заборону на продаж у супермаркетах товарів, що не належать до харчових продуктів і засобів гігієни. Як на мене, не логічно, коли до одного стелажу в магазині покупці мають доступ, а інший заклеєний стрічкою. Буцімто для того, щоб не створювати зайвого напливу відвідувачів, яким конче потрібно купити у супермаркеті шкарпетки чи туалетний папір. Можна було б обмежився саркастичними жартами на адресу авторів недолугого рішення й сподіватися, що проскочимо цей карантин без втрат, але...

Уряд вкотре демонструє свою вибірковість і недалекоглядність у застосуванні тих чи інших обмежень. По факту, одні види бізнесу мають преференції, інші страждають від заборон. Скажімо, аптеки, гастрономи й продовольчі супермаркети, які свого часу майже не постраждали від карантину, і сьогодні успішно працюють. Натомість готельно-ресторанний бізнес, сфера масових розваг зазнали й зазнають суттєвих втрат. Я вже не говорю про найуразливіші категорії – дрібних і малих підприємців.

Зрозуміло, що вони незадоволені нерівномірністю запроваджених обмежень. І якщо навесні 2020 року бізнес із певним розумінням ставився до жорсткого карантину, сподіваючись на підтримку держави, то сьогодні ця довіра майже вичерпалася. Грудневі протести, спричинені наміром КМУ зобов’язати мікро-бізнес працювати з так званими касовими апаратами (РРО), тому свідчення. Добре, що Верховна Рада відстрочила на рік це рішення й частково вгамувала збурених підприємців. Хоча проблеми з обліком доходів і сплатою податків ФОПами це не вирішило.

На жаль, і я це щоразу повторюю, наші міністерські чиновники не готові мислити стратегічно, на перспективу. Їхнім рішенням і програмам часто бракує послідовності, а то й здорового глузду (як у випадку із заборонами в супермаркетах). Здавалося б, правильний крок зробив Кабмін, коли оголосив про виплату 8 тис грн державної допомоги постраждалим від карантинних обмежень ФОПам та працівникам підприємств. Але чи всі, хто потребував цих грошей, їх отримали? Прем’єр-міністр говорить, що короткострокова програма спрацювала – допомогу отримали майже півмільйона підприємців. Хоча раніше в КМУ передбачали профінансувати до 2 млн осіб. Де ж тут успіх?

Фактори, які впливатимуть на економіку в 2021 році

 Отже, перший локдаун 2021 року Україна зустрічає з досить неприємним багажем втрат, непродуманих і хаотичних рішень, браком чіткого алгоритму дій у майбутньому. Цікаво, що в Міністерстві економічного розвитку таки зважили на негативну динаміку й зробили відповідний прогноз, згідно якого в першому кварталі падіння вітчизняної економіки сягне 3% ВВП. Нагадаю, що саме 2021 рік, за попередніми прогнозами уряду, мав стати роком економічного відновлення зі стабільно зростаючими показниками ВВП. Так, сплеск захворюваності на COVID-19 серед українців погіршив ці перспективи, але фактор непродуманих владних рішень теж є одним із ключових.

Які ж чинники впливатимуть на розвиток нашої економіки у найближчі місяці? Назву найвагоміші:

• Середньодобова кількість захворювань на COVID-19. У разі зростання це може стати підставою для введення більш жорстких обмежень чи нового локдауну;

• Початок загальної вакцинації. Україна пасе задніх як у розробці власної вакцини, так і в переговорах із державами-виробниками про придбання вже наявних вакцин;

• Зміни чи статус-кво у фіскальній політиці держави. Збереження пільг при сплаті податків, продовження мораторію на перевірки, відтермінування введення в дію одіозних законів на кшталт закону про РРО;

• Робота з МВФ, ЄБРР та іншими фінансовими інститутами. Не забуваймо також і про найбільший в історії України запланований обсяг запозичень через ОВДП;

• Кроки держави у застосуванні карантинних обмежень з огляду на баланс очікуваної економічної шкоди та досягнутого протиепідеміологічного ефекту;

• Турбулентність у політичній сфері США, що може викликати значні коливання курсу долара, а отже й мати вплив на стосунки України з міжнародними фінансовими інститутами;

• Завершення реформування багатостраждальної ДПІ/ДПС/Міндоходів/ДФС/ДПС, створення Бюро економічної безпеки та загальне зміцнення вертикалі влади;

Не хотілося б завершувати цей невеличкий огляд на песимістичній ноті. Але припускаю, що прогноз Мінекономіки щодо 3% падіння ВВП є надто оптимістичний. Утім, ми ще маємо шанс уникнути найгірших наслідків. Якщо уряд не буде гарячкувати й почне дослухатися до висновків і порад фахівців.