Чому саме страхова медицина
Нотатки до законопроекту про страхову медицину.
«Коли немає здоров’я, мовчить мудрість, не може розквітнути мистецтво, не грають сили, марне багатство і безсилий розум».
Геродот Галікарнаський
Це висловлювання видатного давньогрецького вченого дає зрозуміти всю важливість медичної галузі для кожної людини незалежно від її віку, статі, національності, віросповідання. А в Україні питання охорони здоров’я без перебільшення можна назвати питанням життя і смерті, бо наша медицина наразі перебуває у жахливій кризі. І це при тому, що гарячі дискусії з приводу реформи медичної галузі, як у політикумі, так і у суспільстві, точаться не один рік, проте «віз і нині там». Але останнім часом все стало ще гірше, галузь занепадає, а громадяни почасти не можуть отримати навіть першу елементарну допомогу. Що вже казати про інноваційні медичні послуги.
Найбільше від цього страждає населення у сільській місцевості і невеличких містах. Та, власне, і в мегаполісах комунальні лікарні й поліклініки не можуть похвалитися сучасним рівнем обслуговування, інноваційним устаткуванням та гідними умовами для хворих, що потрапляють до стаціонару. Єдина перевага полягає в тому, що у городян є можливість звернутися за допомогою до приватних медзакладів, де вони отримають і сервіс, і діагностику, звичайно ж, за наявності чималих коштів.
Бюджетні медичні заклади не в змозі конкурувати з приватними клініками, бо через брак достатнього фінансування не можуть придбати сучасне діагностичне обладнання, без якого лікар на заході, наприклад, просто не уявляє своєї роботи. Через нестачу тих самих коштів умови перебування в українських лікарнях теж на вкрай низькому рівні. І ще одна проблема – у нас уже сьогодні відчувається гостра нестача кваліфікованих кадрів. Це стосується як середнього медперсоналу, так і лікарів.
Чому виникла така ситуація? Справа в тому, що кульгає на обидві ноги не лише медична галузь як така, а й система підготовки майбутніх фахівців. І хоча конкурс у медичні інститути та університети і досі вражає, чимало випускників після отримання дипломів не поспішають до лікарняних закладів, а намагаються знайти роботу у різноманітних компаніях, які мають дуже віддалене відношення до власне практичної медицини.
Пояснення просте: там більше платять. Адже заробітні плати українських медиків не витримують жодної критики. Між тим наших кваліфікованих спеціалістів з радістю запрошують зарубіжні клініки, пропонуючи їм достойну оплату праці і прекрасні умови в роботи в добре обладнаних лікарнях.
Як нам подолати усі ці негаразди і нарешті створити нормальну систему охорони здоров’я? Проблема складна, запущена і за помахом чарівної палички її не розв’язати. Зрозуміло одне: сподіватися на те, що ця неповоротка забюрократизована махина почне працювати за європейськими стандартами вже завтра, не доводиться. Насамперед тому, що у нас немає необхідного досвіду. Але ж ніхто не забороняє нам звернутися до досвіду тих країн, які зуміли вибудувати просту і доступну систему медичної допомоги, котра забезпечує необхідними послугами все населення країни. Мається на увазі страхова медицина.
У нас наразі вона перебуває у зародковому стані, бо в країні діє лише так зване добровільне медичне страхування. Для прикладу, у Німеччині перший закон про обов’язкове медичне страхування для людей, що працюють, з’явився у 1883 (!!!) році і став обов’язковим для всієї країни. А в Баварії (це окрема земля із своїми органами влади) страхова медицина існує з 1869 року! Власне, саме положення німецького законодавства бралося за основу при підготовці медичного страхування у більшості європейських країн.
Багаторічні дискусії і намагання створити в Україні щось подібне до тих лікувальних закладів, які існують у більшості розвинених країн, так і не дали результату. Все вилилося у добрі наміри, котрими, як відомо, вистелена дорога до пекла.
Проте давайте не будемо задаватися сакральним запитанням, хто винен, а спробуємо зрозуміти, що і як робити, аби подолати всі перепони і зробити перші кроки для вибудови дієздатної системи охорони здоров’я. І якщо вони будуть успішними, люди нарешті повірять в ефективність медичної реформи, започаткованої в Україні.
Саме цими ідеями ми, як автори законопроекту № 9163, і послуговувалися, розпочинаючи свою роботу над його підготовкою. Наразі документ перебуває на розгляді у комітетах Верховної Ради, і ми дуже сподіваємося, що він буде прийнятий вже до кінця поточного року. Законопроект насправді дуже важливий, тому відкладати його у довгу шухляду не слід, бо саме страхова медицина дасть усім громадянам України доступ до нормальних медичних послуг.
Про що йдеться у зазначеному документі. Насамперед там чітко виписані правила гри. Так, базова програма передбачає перелік тих медичних послуг, які отримують усі громадяни України, а також іноземні громадяни та особи без громадянства за рахунок бюджетних коштів. Першочергово це медична допомога на рівні збереження життя і тільки частково на рівні збереження здоров’я.
Тепер стосовно програми обов’язкового медичного страхування. У законопроекті зазначається, що медичне страхування в Україні це форма «фінансового забезпечення витрат населення України, що можуть бути понесені на лікування, діагностику, профілактику, реабілітацію, забезпечення ліками та засобами медичного призначення тощо у разі хвороби, нещасного випадку, в межах, визначених Програмою страхування, за рахунок грошових фондів (страхових резервів страховиків та коштів Резервного Фонду загальнообов’язкового медичного страхування)».
Не можу обійти увагою і положення стосовно джерел фінансування і контролю за коштами. Якщо коротко, то всі фінанси страхових резервів передбачається розмістити «в державних банках з урахуванням безпечності, прибутковості, високої ліквідності, низької ризиковості, диверсифікованості…» Контроль за рахунками, на яких розміщені вищезгадані кошти, здійснюватиме спеціальний Уповноважений орган.
А ще, акцентую увагу на терміні «профілактика». Як на мене, це надзвичайно важливий аспект медичного обслуговування, адже завжди легше попередити хворобу, ніж лікувати запущену. Як слушно зауважив свого часу видатний хірург Пирогов, «..майбутнє належить медицині запобіжній. Ця наука, йдучи під руку з державністю, принесе безперечну користь людству».
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 Анастасія Полтавцева вчора о 18:47
- Податкова біполярність або коли виграв справу, але неправильно Євген Власов вчора о 16:35
- Встановлення факту спільного проживання «цивільного подружжя» при поділі майна Євген Морозов вчора о 10:52
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду Лариса Гольник вчора о 09:26
- Топ-3 проєктів протидії фінансовому шахрайству у 2024 році Артем Ковбель 20.12.2024 23:10
- Как снять арест с карты: советы для должников ЖКХ Віра Тарасенко 20.12.2024 21:40
- Кейс нотаріальної фальсифікації в Україні: кримінал, зловживання довірою й порушення етики Світлана Приймак 20.12.2024 16:40
- Валюта боргу та валюта платежу в договірних відносинах Євген Морозов 20.12.2024 09:50
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? Дмитро Зенкін 19.12.2024 16:55
- Посилено відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство Світлана Приймак 19.12.2024 16:44
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом Інна Бєлянська 19.12.2024 16:11
- Гендерний розрив на ринку праці України: дослідження Міжнародної організації з міграції Юлія Маліч 19.12.2024 13:36
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? Андрій Павловський 19.12.2024 12:50
- Звільнення від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та 3 % річних Євген Морозов 19.12.2024 09:34
- Яйце чи курка? Проєкт чи Постанова? Що має бути першим? Євген Власов 18.12.2024 16:34
- Після зупинення війни, вільних виборів може і не відбутися 1237
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1155
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді 560
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 389
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 226
-
Трамп обвалив акції своєї медіагрупи. Віддав частку Trump Media у спеціальний траст
Бізнес 9928
-
Для мешканців багатоквартирних будинків встановили фіксовані ціни за електроенергію
Бізнес 9364
-
Попит на природний газ для експорту ЗПГ із США вперше за вісім років зменшився: причини
Бізнес 6782
-
Сільпо втратило склад і товари на 400 млн грн через нічну атаку "шахедів"
Бізнес 5187
-
Податковий режим заважає розвитку третині бізнесу в Україні — опитування ЄБА
Фінанси 4524