Зміна стратегії держави в питанні повернення в країну трудових мігрантів
♦️ Скасувати урядову програму з повернення трудових мігрантів в Україну "Повертайся і залишайся".
Петиція до Президента України Володимира Зеленського!
У комплексній програмі Кабміну «Повертайся і залишайся» на перше місце ставиться завдання щодо якнайшвидшого повернення трудових мігрантів в Україну та під це завдання будуть розроблятися проекти, спрямовані на стимулювання трудових мігрантів до повернення. Вочевидь, Кабінет міністрів України не повною мірою усвідомлює масштабність цього завдання! Питання, які викликають занепокоєння:
1. Чи готова Україна, наприклад, протягом 1-2 років створити додатково 6-8 мільйонів робочих місць для трудових мігрантів, котрі повернулися? Адже 80 відсотків з них — це наймані робітники! Для створення робочих місць будуть потрібні десятки мільярдів доларів, як з бюджету, так і залучених інвестицій!
2. Чи готова країна відмовитися протягом цих 1-2 років від щорічного припливу валюти в нашу країну, а це близько 13 мільярдів доларів переказів від трудових мігрантів ?!
3. Чи готова Україна надати трудовим мігрантам вигідний рівень оплати (зарплат) на новостворених робочих місцях, який можна порівняти з тим, що вони отримували в міграції?!
4. Чи готова Україна надати комплексний пакет соціального захисту трудовим мігрантам, яким вони були забезпечені на роботі, наприклад, в країнах Європейського Союзу?!
5. Відповідь лежить на поверхні: «Ні. Країна не готова до цього!».
Детально обговоривши це питання з Експертною радою Української організації захисту споживачів послуг, пропоную:
Повністю змінити концепцію програми «Повертайся і залишайся».
Протягом трирічного періоду виконання даної програми поставити на наріжне місце -- комплексну підтримку трудових мігрантів з боку держави за кордоном: в сенсі юридичної допомоги, консульської допомоги, створення відповідних умов для їх належного пенсійного забезпечення у майбутньому, консульську підтримку громадських об'єднань мігрантів в інституційному та проектно-фінансовому аспектах тощо. Ці та інші заходи дозволять, в першу чергу, дати зрозуміти трудовим мігрантам, що країна про них пам'ятає і піклується. Однозначно, це також позитивно позначиться і на додаткових валютних надходженнях в економіку країни з боку трудових мігрантів .
І, одночасно з цими заходами, протягом цього ж трирічного періоду:
- розробити національну програму й пакет правових актів, спрямованих на повернення трудових мігрантів в Україну. І лише після її реалізації, протягом 3-річного терміну та створення усіх необхідних умов для українських мігрантів слід їх запрошувати повертатися на Батьківщину. Відтак, необхідно передбачити для них не лише пільгові кредити, а й, наприклад, 5-річні податкові канікули, компенсацію державою вартості навчання та підвищення кваліфікації екс-мігрантів та їхній дітей;
- якщо ми хочемо повернути мігрантів і вони відкрили в Україні свій бізнес, то це потребуватиме спрощення податкової системи, реформування судової системи й викорінення корупції з боку правоохоронних та інших органів. Адже, самостійний бізнес пов’язаний із високими ризиками, які держава повинна звести до мінімуму;
- надання протягом періоду становлення бізнесу -- на умовах пільгової оренди -- офісних площ, що перебувають у державній чи муніципальній власності;
- державне забезпечення на 5-річний строк пакетами медичного та майнового страхування тощо.
Більш детально всі етапи і програми ми готові обговорити з експертами Кабінету міністрів або з фахівцями Офісу Президента.
Назагал, повернення мігрантів уряд має розглядатися не в контексті звітної «галочки», а як один із найважливіших компонентів відродження української економіки.
Голова ГО «Українська організація захисту споживачів послуг» Олег Тітамир
- Увольнение с военной службы, родители - инвалиды Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- Точний прогноз, що змінює все 101
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 82
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 80
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 74
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? 74
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
2376
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2162
-
Тисяча і одна проблема. Як амбітний проєкт міста Неом опинився на межі закриття
Технології 1694
-
Бізнес-тиждень: Ахметов завезе кокс зі США, Київстар купує таксі, де мобілізованим платять більше
Бізнес 1661
-
Молдовагаз замінила Газпром у Придністров'ї: першу партію газу вже доставили
Бізнес 1285