Фінмоніторинг: переказ готівки та ідентифікація осіб по новому
Встановлено нові правила фінансового моніторингу господарських та фінансових операцій.
28 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6 грудня 2019 року N 361-IX (далі - Закон).
Вступ в силу нових норм Закону, з одночасним запровадженням механізмів віддаленої ідентифікації, значно розширив інструментарій банків і небанківських фінансових установ щодо віддаленого ініціювання і проведення зазначених операцій.
Згідно з роз’ясненнями Національного банку України (далі – НБУ), Законом встановлюються нові вимоги щодо супроводження переказу коштів інформацією про платника та одержувача, а також порядок проведення заходів належної перевірки під час здійснення переказів коштів без відкриття рахунку.
Зверніть увагу, що оновлені вимоги Закону не поширюються на:
- оплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
- сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;
- перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
- всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
- зняття коштів з власного рахунку.
Таким чином, як тільки підключається платіжна картка – вважається, що людина вже є ідентифікованою. Адже вона подавала паспорт, ідентифікаційний код, заповнювала анкету і проходила фінансовий моніторинг в банку. Розберемо на прикладах:
1) Якщо я хочу перевести зі своєї карти «Приватбанку» на іншу карту через «Приват 24» 10 000 гривень. Цей платіж пройде. Тому що і відправник грошей, і одержувач ідентифіковані при відкритті своїх карткових рахунків.
2) Якщо я хочу покласти через термінал «Приватбанку» на карту іншої людини 10 000 гривень. Для цього доведеться вставити свою карту в термінал для ідентифікації. Без ідентифікації можна буде покласти не більше 5000 гривень.
3) Якщо я хочу заплатити через небанківський платіжний термінал (EasyPay, 24nonStop і інші) 10 000 гривень. З 28 квітня такі термінали не беруть платежі понад 5 000 гривень.
Відповідно до ст. 14 Закону йдеться про те, що без ідентифікації особи в Україні можна проводити грошові перекази без відкриття рахунку в сумі до 5 тис. гривень. Так само в ньому уточнюється порядок дій банків після того, як вони провели свій фінансовий моніторинг.
Цікавим є положення по те, що виконання цього Закону не є порушенням Закону України «Про захист персональних даних» в частині обробки персональних даних. Обробка персональних даних відповідно до вимог цього Закону здійснюється без отримання згоди суб’єкта персональних даних.
Ключовою нормою нового Закону вважається підвищення планки фінансового моніторингу – з 150 тисяч гривень до 400 тисяч гривень. Мова йде про обов’язковий фінансовий моніторинг. Тобто, як тільки людині почнуть надходити на рахунок кошти в сумі від 400 тисяч гривень, банк повинен взяти його «на замітку». Перевірити джерела надходження коштів, а якщо сам не зможе зібрати всю інформацію – запросити її у клієнта.
Якщо людина не зможе підтвердити легальність походження коштів, наприклад, надати довідку про зарплату, податкову декларацію, договір з продажу квартири або машини, документи, що підтверджують вступ у спадок тощо.
В такому разі банк може заблокувати рахунок і зобов’язаний повідомити про можливе відмивання коштів в компетентні органи. Банки сповіщають Держфінмоніторинг, а він після аналізу передає справу в Прокуратуру, НАБУ, СБУ і в інші органи, в залежності від спеціалізації.
Отже, новий Закон зміщує акцент на великі ризикові операції та покликаний удосконалити законодавство у сфері запобігання і протидії відмиванню незаконно отриманих доходів шляхом установлення заходів, спрямованих на протидію маніпуляціям з грошима, що надходять у результаті легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
24272
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
18026
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17465
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 14347
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 13302