Моніторинг фінансового законодавства (1 - 7 листопада)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо недопущення знищення підприємництва)»
На розгляд Верховної Ради України 1 листопада 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо недопущення знищення підприємництва)» (№ 2373).
Мета: урегулювання проблемних питань діяльності суб’єктів господарювання та використання фіскальної техніки.
Проєктом пропонується збільшення граничної межі обсягу доходу платника податків, що використовує спрощену систему оподаткування. З метою забезпечення постійного актуального розміру граничної межі пропонується визначити її по відношенню до розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Зокрема, пропонується визначити граничний дохід:
- для першої групи – 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- для другої групи – 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- для третьої групи – 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Крім того, запропонованими змінами пропонується виключення з-під обов’язкового застосування касового апарата суб’єктів господарювання, що здійснюють певні види діяльності, а також надання права платнику податків зменшувати свої податкові платежі (податок на прибуток або єдиний податок) на суму реально понесених витрат на придбання та використання касового апарату – так як державне зобов’язання застосування касового апарату має бути реалізовано за рахунок держави. З метою недопущення зловживання з вартістю РРО – пропонуються обмеження таких сум на місяць (не більше 85 гривень на 1 програмний касовий апарат та/або 340 гривень на 1 касовий апарат).
Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з реалізації вимог Конституції та міжнародного права щодо питань мінімальних гарантій в оплаті праці»
На розгляд Верховної Ради України 5 листопада 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з реалізації вимог Конституції та міжнародного права щодо питань мінімальних гарантій в оплаті праці» (№ 2378).
Мета: виведення працюючої людини із зони бідності через забезпечення купівельної спроможності низькооплачуваних категорій працівників в умовах ринкових цін на товари та житлово-комунальні послуги, а також мінімізації потреби працівників і членів його сім'ї у державних субсидіях і допомогах як малозабезпечених.
Законопроєктом передбачається запровадження підвищувальних галузевих коефіцієнтів до заробітної плати, які будуть обов’язковими для галузевих угод та колективних договорів незалежно від форми власності та господарювання.
Для подолання «зрівнялівки» в оплаті праці законопроєкт передбачає визначення розміру найнижчої тарифної ставки(посадового окладу) працівника, що виключає потребу доплат до рівня мінімальної заробітної для працівників наступних тарифних розрядів(посад).
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо вимог до розміру статутного капіталу банку)»
На розгляд Верховної Ради України 6 листопада 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо вимог до розміру статутного капіталу банку)» (№ 2385).
Мета: приведення законодавчих вимог до мінімального розміру статутного капіталу діючих банків в Україні у відповідність до економічних реалій.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи», прийнятим Верховною Радою України 04.07.2014, були суттєво підвищені вимоги до мінімального розміру статутного капіталу новостворюваних банків – зі 120 мільйонів гривень до 500 мільйонів гривень. При цьому, згідно з розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону діючі банки було зобов’язано протягом десяти років з дня набрання ним чинності привести розмір статутного капіталу у відповідність до вимог вищевказаного Закону, а Національний банк України – у місячний строк з дня набрання Законом чинності розробити поетапний (протягом десяти років) план приведення статутного капіталу банків у відповідність із такими вимогами.
Зазначені зміни мали на меті збільшення рівня капіталізації банків та подолання кризи, спричиненої погіршенням економічної ситуації в країні та посиленням ризиків у банківській діяльності.
Відповідно до визначеного Національним банком України графіку, у строк до 11 липня 2017 року банки зобов’язані привести статутний капітал до розміру, не меншого, ніж 200 мільйонів гривень.
На сьогодні можна констатувати факт, що ситуацію у банківській системі стабілізовано, а якість банківського нагляду кардинально підвищено. Натомість, законодавчі вимоги щодо подальшого нарощування статутного капіталу діючими банками вже не виконують роль системного компенсатора ризиків, а витискання невеликих життєздатних банків з ринку може призвести до зменшення рівня конкуренції на ньому.
З огляду на це пропонується встановити вимоги до статутного капіталу банків на рівні не менше ніж 200 мільйонів гривень.
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нація вбивць 372
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 217
- Професії зникають, навички – у тренді 142
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 121
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 116
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 14517
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 12961
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 11531
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 9739
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9282