Акцизні податки на цигарки: добрими намірами вистелена дорога в пекло
Податкова політика щодо цигарок має бути розміреною, передбачуваною, і мінімально інтервенційною.
Найбільша біда будь-якої політики, яка має за собою добрі наміри, в тому, що вона часто призводить до ненавмисних негативних наслідків. Прикладів можна навести багато. Починаючи з протекціонізму як бажання захистити національного виробника і закінчуючи ціллю покращити здоров’я населення шляхом обкладання таких товарів як цигарки різного роду податками.
Французький економіст Фредерік Бастіат (1801-1850) назвав це феноменом “what is seen vs. what is unseen” (того, що видно, і чого не видно). Мається на увазі, що кожна регуляція і кожен закон є дуже часто недалекоглядними і просто не можуть оцінити так звані “ненавмиcні наслідки”. Протекціонізм веде до підвищення цін для споживачів і обмеження їхнього вибору. Акцизний податок на цигарки, у свою чергу, стимулює контрабанду.
З 2018-го року в Україні діє семирічний план підвищення тютюнових акцизів на 20% щороку. Однак законодавча непередбачуваність, яка по сьогодні, є однією з головних причин, чому у нас слабо виходить стати на шлях економічного благополуччя. У 2019-ому році акцизи фактично збільшились на 30%; у тому ж році через нелегальну торгівлю тютюновими виробами наш державний бюджет втратив 5 083 125 000 грн..
За словами директора департаменту конкурентоспроможності бізнесу Федерації роботодавців України Олександра Яворського, середньостатистичний курець у нашій країні витрачає 21% свого місячного доходу на тютюнові вироби, тоді як італієць — тільки 9%. Логічно, що в умовах такого нерівномірного навантаження на споживачів, вони стають легкою здобиччю для контрабандистів. Якість нелегальної продукції ніким не контролюється з очевидних причин, а тому ризики є максимально високими.
На жаль, невтішна тенденція є поширеною як на схід так і на захід від нас. В Республіці Ірландія акцизний податок на пачку 20 сигарет п’ятий рік поспіль зростає на 50 центів. У Росії було нещодавно запропоновано збільшення акцизних ставок на тютюнові вироби та електронні цигарки на 20%, починаючи з нового року.
Власне наш горе-сусід чудово показує як не треба робити не тільки в міжнародній політиці, але і у внутрішній, а зокрема, коли це стосується податків. Уряд Російської Федерації, так само як український, вирішив йти шляхом поступового щорічного збільшення акцизного податку на цигарки. У 2018 році він виріс на 10 % і тоді ж майже понад 90% цигарок, проданих в Росії, були нелегальними.
Дуже важливо розуміти, що заборона певного товару або збільшення ціни на нього не призводить до зменшення рівня його споживання, а змушує споживачів шукати можливість його купити деінде. Таким “деінде” стає чорний ринок, який несе з собою велику кількість різного роду загроз. Не кажучи вже про втрати для державного бюджету.
Те ж саме стосується, наприклад, ліків. Ключовою причиною процвітання контрабанди ліків в Україні є зарегульованість ринку лікарських засобів та відсутності простого, прозорого та мінімально часозатратного процесу реєстрації лікарських засобів в Україні. Сама по собі нелегальна торгівля є наслідком, а не причиною. А тому боротись потрібно так само з тим, що створило можливість для кримінальних груп нажитись на нашому здоров’ї.
Добрими намірами вистелена дорога в пекло контрабанди. Податкова політика щодо цигарок має бути розміреною, передбачуваною, і мінімально інтервенційною. Вона має брати до уваги потенційні ризики та ненавмисні наслідки кожного нововведеного податку, щоб випадково не витіснити легальні компанії - якість товарів яких можна контролювати - з ринку і таким чином надати карт-бланш злочинцям нажитись на споживачах.
- Роботодавцю відмовлено в стягненні шкоди з працівника Артур Кір’яков 13:18
- Один рік як межа: чому строк дії договору може зруйнувати правові відносини Світлана Приймак вчора о 20:06
- Закон – один для всіх! Але, це не точно Георгій Тука вчора о 17:17
- Поширеність ментальних розладів в Україні: що це означає для ринку праці? Ольга Малахова вчора о 13:48
- Актуальність застосування штучного інтелекту (ШІ) у сучасній юридичній практиці в Україні Олександр Крайз вчора о 10:12
- Халепа нізвідки? Сергій Пагер 10.04.2025 16:09
- Роботодавець не виплачує заробітну плату. Які строки звернення до суду працівником Альона Прасол 10.04.2025 10:42
- Рекодифікація КУпАП – крок від тоталітарного до демократичного суспільства Сергій Пєтков 10.04.2025 10:35
- Вікторія Спартц – президент України? Валерій Карпунцов 09.04.2025 14:16
- Повестка в ТЦК: когда обязаны явиться, а когда – нет Віра Тарасенко 08.04.2025 23:00
- Трошки про законопроєкт №12089 про захист прав добросовісного набувача Антон Діденко 08.04.2025 21:37
- Як зберегти стосунки на відстані в умовах війни Людмила Євсєєнко 08.04.2025 19:22
- БЕБ, I did it again Євген Магда 08.04.2025 18:30
- Wesola Pani та Pan Smaczek: Чи можна запобігти кризі між франчайзером та франчайзі? Маркіян Варивода 08.04.2025 16:54
- Чому підписаний законопроєкт №12089 – це добре і корисно для суспільства? Віктор Сизоненко 08.04.2025 15:45
-
Свердловина на кожній фермі. Чому Україна обігнала Польщу із біометаном
Бізнес 38148
-
Reuters: Росіяни почали отримувати виплати за замороженими активами через Citibank
Фінанси 19238
-
Найбільший меткомбінат України нарощує виробництво: запустив другу доменну піч
Бізнес 15662
-
Міненерго США різко знизило прогноз щодо ціни Brent на 2025 рік
Бізнес 13133
-
У вакансіях для пенсіонерів медіанна зарплата сягає 20 000 грн: дані OLX
Бізнес 11301