Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
31 жовтня словацький прем'єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що накинена Берліном система розподілу мігрантів за квотами є “мертвою”. Заява Фіцо прозвучала і як констатація факту, і як певна відповідь на нещодавні погрози італійського прем'єра Маттео Ренці заблокувати ухвалення бюджету ЄС у відповідь на відмову центральноєвропейських держав приймати мігрантів. У світлі консолідованої позиції і принциповості країн Вишеградської четвірки шантаж Ренці виглядає як жест відчаю.
За рік часу центральноєвропейським державам вдалося дуже багато. Вони вивели тему неприйняття мігрантів із марґінесу і похитнули існуючий у ЄС status quo. І все це при тому, що Вишеградська четвірка продовжує бути мозаїчною. Вона не набрала більш чіткого інституційного вираження. Вона не монолітна у внутрішньополітичному відношенні (з одного боку — перебування при владі поміркованих правих у Польщі та Угорщині, з іншого — правління соціал-демократів у Чехії та Словаччині). Країни Вишеградської четвірки можна диференціювати за критерієм ставлення до Росії (хоч існує потенціал вироблення більш принципової позиції відносно Москви в масштабах усього регіону — див статтю “Польща як антимосковський запобіжник центральноєвропейської інтеграції”). Попри всі ці відмінності Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина випрацювали спільне бачення базових питань і втілюють його в життя.
“Поховання” Вишеградською четвіркою теми квот, а також сам прецедент політики неприйняття мігрантів змушує винести питання більш жорсткої міграційної політики на загальноєвропейський рівень. Адже, якщо ряд країн відмовляється демонструвати “солідарність” у справі розподілу мігрантів, можливо їх узагалі не варто приймати?
Тема посилення кордонів перестає бути табу. Якщо раніше вимоги не впускати мігрантів звучали лише з Угорщини, то зараз вони починають озвучуватися і поза межами Вишеградської четвірки. Скажімо, обережно солідаризується зі своїми східними сусідами Австрія.
Отож, держави Вишеградської четвірки, захищаючи свої національні інтереси, наразі захищають і всю Європу. Центрально-Східна Європа продовжує залишатися такою собі “останньою надією” Західної цивілізації.
03.11.2016 20:29
Вишеградський щит Європи: перші перемоги
Країни Вишеградської четвірки продемонстрували, що здатні чинити належний опір брюссельським бюрократам і домінуванню Берліну. Консолідація декількох держав, котрим у межах Євросоюзу була відведена роль “молодших партнерів”, приносить цілком відчутні політ
Країни Вишеградської четвірки продемонстрували, що здатні чинити належний опір брюссельським бюрократам і домінуванню Берліну. Консолідація декількох держав, котрим у межах Євросоюзу була відведена роль “молодших партнерів”, приносить цілком відчутні політичні результати.31 жовтня словацький прем'єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що накинена Берліном система розподілу мігрантів за квотами є “мертвою”. Заява Фіцо прозвучала і як констатація факту, і як певна відповідь на нещодавні погрози італійського прем'єра Маттео Ренці заблокувати ухвалення бюджету ЄС у відповідь на відмову центральноєвропейських держав приймати мігрантів. У світлі консолідованої позиції і принциповості країн Вишеградської четвірки шантаж Ренці виглядає як жест відчаю.
За рік часу центральноєвропейським державам вдалося дуже багато. Вони вивели тему неприйняття мігрантів із марґінесу і похитнули існуючий у ЄС status quo. І все це при тому, що Вишеградська четвірка продовжує бути мозаїчною. Вона не набрала більш чіткого інституційного вираження. Вона не монолітна у внутрішньополітичному відношенні (з одного боку — перебування при владі поміркованих правих у Польщі та Угорщині, з іншого — правління соціал-демократів у Чехії та Словаччині). Країни Вишеградської четвірки можна диференціювати за критерієм ставлення до Росії (хоч існує потенціал вироблення більш принципової позиції відносно Москви в масштабах усього регіону — див статтю “Польща як антимосковський запобіжник центральноєвропейської інтеграції”). Попри всі ці відмінності Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина випрацювали спільне бачення базових питань і втілюють його в життя.
“Поховання” Вишеградською четвіркою теми квот, а також сам прецедент політики неприйняття мігрантів змушує винести питання більш жорсткої міграційної політики на загальноєвропейський рівень. Адже, якщо ряд країн відмовляється демонструвати “солідарність” у справі розподілу мігрантів, можливо їх узагалі не варто приймати?
Тема посилення кордонів перестає бути табу. Якщо раніше вимоги не впускати мігрантів звучали лише з Угорщини, то зараз вони починають озвучуватися і поза межами Вишеградської четвірки. Скажімо, обережно солідаризується зі своїми східними сусідами Австрія.
Отож, держави Вишеградської четвірки, захищаючи свої національні інтереси, наразі захищають і всю Європу. Центрально-Східна Європа продовжує залишатися такою собі “останньою надією” Західної цивілізації.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль вчора о 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський вчора о 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
Топ за тиждень
Популярне
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 26341
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 23675
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
8883
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 8789
-
Порошенко показав декларацію за 2024 рік: заробив понад 4 млрд грн
Бізнес 8187
Контакти
E-mail: [email protected]