Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
17.06.2020 12:16

Як американські споживачі боряться з монополіями без конкурентного відомства?

Керівник напрямку адвокатування комунікаційної платформи "Ліга антитрасту"

Імплементація кращих практик в національне законодавство очікувано дасть суттєвий поштовх в напрямку розвитку конкуренції та захисту споживачів від порушень антимонопольного законодавства

Поряд з захистом публічних інтересів в сфері економіки, на які направлена більша частина норм конкурентного законодавства, окремі його норми все ж регулюють і приватні інтереси, визначаючи правила поведінки між суб’єктами, захист їх інтересів, а також захист прав та інтересів споживачів.

Нормою, направленою на захист приватних інтересів споживачів є відшкодування шкоди, заподіяної суб’єктами господарювання, що зловживають монопольним становищем, вчинили антиконкурентні узгоджені дії.

Практика звернення до суду за відшкодуванням заподіяної шкоди не є поширеною в Україні з низки причин, які вже аналізувались. До них можна віднести і необізнаність з такою можливістю, в тому числі через не популяризацію конкурентним відомством, відсутність унормованого порядку звернення з заявою тощо.

На відміну від України, інститут відшкодування шкоди, заподіяної порушниками конкурентного законодавства та захист приватних інтересів загалом добре розвинений у Сполучених Штатах. Позови про відшкодування шкоди можуть пред’являти як приватні позивачі, тобто особи, що безпосередньо постраждали від порушника конкурентного законодавства, так і Федеральна торгівельна комісія.

Захист приватних інтересів в антимонопольному праві на практиці переслідує дві мети – сатисфакція споживача від дій порушника та стримування порушника та інших компаній від вчинення неправомірних дій, за які доведеться відповідати не лише штрафом, а й виплатами за приватними позовами.

Відповідно до федерального законодавства та позиції Верховного Суду лише прямі покупці можуть пред’явити позов про відшкодування збитків, однак на рівні окремих штатів були прийняті власні закони, що дозволяють це зробити і непрямим покупцям.

І якщо в Україні звернення до суду з заявою про відшкодування шкоди, як правило, відбувається на етапі після винесення рішення АМКУ, яким визнано які саме дії є порушенням, то в США таке звернення можливе і без такого рішення.

В такому випадку тягар доказування порушення та шкоди спричиненої ним лягає на заявника. Відповідно, у разі відсутності прийнятого рішення або триваючого розслідування, розпочатого конкурентним відомством, в якому вже можуть бути докази порушення, заявник має самостійно віднайти беззаперечні докази вчинення порушення.

Крім того, заявник має довести причинно-наслідковий зв'язок між порушенням та завданою шкодою і обґрунтувати розмір шкоди, що визначається понесеними переплатами.

В процес розгляду звернення споживача в цивільному судовому процесі про відшкодування шкоди можуть бути залучені державні установи – органи з питань конкуренції або як третя сторона у процесі, або як установа що може надавати свої висновки/огляди стосовно можливого порушення, з яким особа звернулась до суду.  

З одного боку, такі огляди необхідні судовим інстанціям для обґрунтованого прийняття рішення, а з іншого – залучення конкурентних органів до цивільних судових процесів надає їм додаткову інформацію в розслідуваннях.

Також ініціювання цивільного процесу безпосереднім споживачем може стати ще одним джерелом свідчень конкурентних порушень для Федеральної торгівельної комісії та Міністерства юстиції, що можуть розпочати відповідні розслідування.

Обізнаність з конкурентним правом, роботою конкурентних органів та способами захисту прав та інтересів дає можливість споживачам активно звертатися до суду і отримувати відшкодування нанесеної шкоди.

Це в свою чергу забезпечує поінформованість конкурентних органів з станом справ на ринках, викриває порушення, про які стає відомо саме з таких позовів.

Лише протягом 2000 – 2010 років статистика приватних антимонопольних проваджень змінювалась. Якщо у 2000 році таких розглядів було близько 700, то вже у 2007-му році сягнула близько 1 300  одиниць.

На зміну та зростання кількості приватних антимонопольних проваджень впливає  практика судових розглядів, яка має вагому роль, оскільки в рішеннях суду визначаються загальні правила та підходи до оскарження.

Іншим аспектом, що впливає на статистику є поведінка учасників ринків та підходи до розкриття антиконкурентних практик урядовими органами. Зміна підходу до оцінки дій бізнес структур та інструментарію розслідування дає змогу виявити нові методи вчинення порушення та погодження поведінки.

Досягнення загального економічного благополуччя залежить не лише від злагодженої роботи урядових організацій та сумлінного виконання ними своїх завдань, а й від підтримки і активної позиції з боку споживачів.  

Імплементація подібних практик в національне законодавство очікувано дасть суттєвий поштовх в напрямку розвитку конкуренції та захисту споживачів від порушень антимонопольного законодавства. Однак, такий крок вимагає підвищення рівня знань в сфері захисту економічної конкуренції з боку судових органів, оскільки їм необхідно буде фактично виконати частину роботи АМКУ, проаналізувавши інформацію та докази та зробивши власні висновки по питанням, які на сьогодні належать виключно до компетенції Комітету. Але воно того варте, адже тоді не тільки від АМКУ буде залежати чи буде притягнуто до відповідальності того чи іншого зловживаючого монополіста.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи