Залиття квартири: механізм захисту

Про те, як поводитись при залитті квартири, яка судова практика щодо стягнення моральної шкоди в цій категорії справ далі.

Залиття квартири – це не лише матеріальні витрати, але й емоційно затратна подія. В момент виявлення факту залиття власник квартири переживає не найспокійніші періоди в житті, відтак діяти в цій ситуації необхідно з найбільш холодним розумом. 

Існує декілька можливих варіантів розвитку подій:

- Залиття сталось за очевидної наявності вини зі сторони сусідів (наприклад, заміна останніми елементів системи теплопостачання, що знаходились в їх квартирі в момент, коли система заповнена мережевою водою без попереднього її злиття);

- За очевидної вини юридичної особи, що здійснює обслуговування внутрішньобудинкових мереж теплопостачання. Пориви на ділянках внутрішньобудинкової системи теплопостачання можуть ставатися внаслідок фактичного зносу елементів системи внутрішньобудинкової системи опалення;

- За відсутності конкретної вини, тобто Ви не можете однозначно встановити через кого сталось залиття.

Відтак, маючи декілька можливих варіантів ситуації, доцільно вказати на те, що:

- В будь-якому випадку Вам необхідно здійснити актування цієї події!

Незалежно від того, з чиєї вини сталося залиття, фактичні обставини події повинні бути зафіксованими уповноваженими працівниками балансоутримувача мережі.

Актування події

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4. Згідно Додатку № 4 та роз'яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (Лист від 29.12.2009 р. N 12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Вказаний акт складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира, яку було залито. У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975, також зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.

Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна. Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок - залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі винної особи. Якщо винна особа (сусід) відмовляється підписувати акт – фіксуйте незгоду на відео та в присутності інших мешканців будинку.

Визначення розміру шкоди

Для того, щоб підтвердити суму завданих збитків власнику житла необхідно провести відповідну експертизу. Згідно п. 1.3. розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень Затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (надалі – Інструкція) відповідно до чинного законодавства за дорученням, зокрема, осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. 

При замовленні експертизи необхідно надати документи:

Будівельно-технічна експертиза:

1. Акт (про залиття квартири)

2. Технічний паспорт на квартиру.

3. Правоустановчі документи на квартиру (свідоцтво про право власності, договір оренди, договір купівлі-продажу та інші документи, що підтверджують ваш зв’зок із квартирою).

4. Заява замовника.

Товарознавча експертиза:

1. Акт (про залиття квартири)

2. Перелік пошкодженого майна (бажано мати паспорт та чек на товар)

3. Висновок сервісного центру про пошкодження товару водою (у разі наявності пошкодженої електроніки або побутової техніки)

4. Заява замовника

Витрати, що були понесені при замовленні експертиз\и включаються до суми витрат, які заявлятимуться в суді. 

Моральна шкода

Згідно роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору
Постанова від 08.05.2018 в справі № 638/9035/16-ц при тому, що ВСУ керувався тим, що затоплення квартири призвело до змін у житті позивача, оскільки цим була викликана необхідність проведення робіт із відновлення квартири, докладати додаткових зусиль для нормалізації свого життя. З огляду на характер страждань та обсяг заподіяної шкоди колегія суддів зауважила, що сума в розмірі 5 000 гривень буде достатньою грошовою компенсацією завданої позивачеві моральної шкоди.

В Постанові ВСУ від 14 листопада 2018 року у справі № 487/2120/16 стосовно потреби скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в позові щодо відшкодування моральної шкоди ухвалив щодо цих вимог нову постанову про задоволення позову, поклавши на відповідача обов’язок відшкодувати моральну шкоду, зважаючи на характер та обсяг душевних страждань, яких позивач зазнав через пошкодження його майна.

Поради при веденні судового процесу

1. В позовній заяві необхідно правильно визначити коло відповідачів. В будь-якому випадку слід зазначити балансоутримувача внутрішньобудинкової системи опалення  в якості Відповідача, співвідповідача або третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

2. Правильно визначте суму завданої шкоди. Вважається за доцільне не лише вказати суму завданих збитків, але апелювати на значні моральні страждання, що викликані цією ситуацією.

3. Свідки. Обов'язково залучіть свідків, подайте окреме клопотання про залучення своїх сусідів в якості свідків по справі, які можуть надати вичерпну інформацію стосовно залиття Вашої квартири.

4. Оформіть фототаблицю з наслідками залиття. Окрім експертизи та акту, достатньо інформативними є фото із зображеннями залиття Вашої квартири, а тому обов'язково додайте їх до поданої позовної заяви.

Залиття квартири, як уже було вказано, неприємна ситуація, процес розгляду цих справ у суді також довготривалий, відтак намагайтеся урегулювати питання із винною стороною в позасудовому порядку. Якщо компромісу не було досягнуто - звертайтеся до суду, адже практика розгляду цих справ є достатньо позитивною.