Ініціативи пана Гетманцева нищать не тільки бізнес, але і рейтинг Президента Зе
Податкова політика
Глава Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев — головний ініціатор тотальної фіскалізації, введення так званих РРО (реєстратори розрахункових операцій), які є грубим та незграбним тиском на малий і середній бізнес (МСБ) та ФОПів.
Фіскалізацію планували впровадити з 1 січня 2020 роком під слушним приводом — щоби збільшити доходи держбюджету. Причому це пропагувалося під приводом, що, мовляв, цього вимагає від української влади МВФ. Це взагалі стала звичка наших можновладців “вішати” на західних партнерів Україні всі свої непопулярні та, часто густо, непрофесійні та незграбні рішення.
Правда, в МВФ провели дослідження і прийшли до висновку, що немає доведеного зв'язку між фіскалізація і зростанням збирання доходів. Більш того, вони чітко наголошують, що впровадження електронних фіскальних приладів “може бути ефективними лише у тому випадку, якщо вони є частиною комплексної стратегії підвищення відповідності, яка чітко визначає ризики для різних сегментів платників податків та передбачає заходи щодо пом'якшення цих ризиків”.
Таким чином, пан Гетманцев душить МСБ та ФОПи примусовою фіскалізацією без будь-яких гарантій збільшення надходжень до держбюджету. Навіть без урахування очевидної економічної істини, що роль та значення МСБ в економіці визначається зовсім не обсягами податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів. Вони забезпечують робочі місця та джерело доходів для мільйонів найманих осіб та членів їхніх родин. І потім, купуючи товари та послуги, вони, через сплату ПДВ та акцизів в їхній ціні, формують основну частину податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів.
За розрахунками Держрегуляторної служби мінімальна вартість фіскалізації складає 7,6 тис. грн. на одного підприємця. Це непід'ємне фінансове навантаження в умовах постійних карантинних обмежень (так звані «карантинні» 8 тис. грн. допомоги ФОПам якраз і були б витрачені на фіскалізацію). У масштабах країни — йдеться про додаткові 8,5 млрд. грн, які МСБ та ФОПи мають витрати на РРО.
Але питання не тільки у витратах при впровадженні РРО. Це лише привід для перевірок, у ході яких податкові інспектори знайдуть привід для вимагання грошей у МСБ та ФОПів. Глава Комітету не може цього не розуміти.
Введення РРО відклали до 1 січня 2022г, але пан Гетманцев сповнений бажання дотискати МСБ і ФОПи.
Ця ініціатива глави парламентського комітету додатково ускладнить ситуацію, яка і так для багатьох представників МСБ і ФОПів є катастрофічною в результаті непродуманих та неефективних карантинних обмежень. До того ж, варто розуміти, що внаслідок повного провалу владою вакцинації населення (банально немає і не буде цього року чим робити щеплення), нас щонайменше двічі неминуче чекає впровадження жорстких карантинних обмежень — наприкінці осені цього року і навесні наступного. Від яких найбільше потерпають саме МСБ та ФОПи.
Враховуючи, що пан Гетманцев не приховує своїх українофобних поглядів, які дуже часто збігаються із заявами та діями одіозного Олександра Дубінського, видається, що його ініціативи — це не тільки відображення його “своєрідного” розуміння економіки та економічних закономірностей, це ще і свідома дискредитація української державності та української влади як такої, поза залежності від того, хто в ній президент чи прем'єр-міністр. Не секрет, що багато з тих, хто голосував за Президента Зе — це представники МСБ та приватні підприємці. Наполегливі, але дуже сумнівні з точки зору професійності та адекватності, дії пана Гетманцева нищать не тільки їх, але і рейтинг Президента Зе. Не бачити цей взаємозв'язок стає вже просто неможливо, враховуючи результати соцопитувань різних соціологічних центрів. Схоже, єдиний, хто цього ще досі не розуміє — це наш видатний діяч сучасності.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 360
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 232
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 46
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12310
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10375
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6585
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4174
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3700