Як зазначила в одному з публічних виступів міністр фінансів Наталя Яресько, очолюване нею міністерство готується до активної законотворчої роботи у вересні 2015 року, оскільки український політикум перебуває у серпневих відпустках – аналогічні тенденції ми
Як зазначила в одному з публічних виступів міністр фінансів Наталя Яресько, очолюване нею міністерство готується до активної законотворчої роботи у вересні 2015 року, оскільки український політикум перебуває у серпневих відпустках – аналогічні тенденції ми відстежуємо фактично по всіх ключових відомствах країни. У силу відсутності цікавих та значимих інформаційних приводів цього тижня, наш аналітичний огляд буде дещо коротшим, ніж зазвичай.
Спершу виокремимо заяви прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.
«Команду (підняти мінімальну зарплату) я дав Мінфіну. Вона стосується державного сектора і приватного сектора. Мінфін і Мінсоцполітики з минулого тижня прораховують можливості підняти мінімальну зарплату у поточному році. Це дасть можливість збільшити реальні доходи громадян».
Розмір мінімальної зарплати в Україні становить 1218 грн.
У цьому контексті слід пригадати також публічні виступи міністра соціальної політики України Павла Розенка: «Зараз ми включаємо в роботу обласні і районні державні адміністрації для проведення профілактичної роботи з підприємствами, які не виплачують заборгованості.
Якщо нас не почують і ігноруватимуть, у нас не залишиться іншого шляху, як домагатися захисту соціальних прав українських працівників через перевірки, притягнення до адміністративної і кримінальної відповідальності керівників цих підприємств. Жодні пояснення не приймаються. Нас цікавить жорстке виконання законів України про виплату заробітних плат», – заявив міністр.
При цьому Розенко поінформував, що на сьогодні в цілому по Україні, заборгованість із виплати заробітної плати досягла позначки в 2 млрд грн. «Це ненормальний процес, коли порушується основне соціальне право українця», – сказав він.
Така ситуація, за словами міністра, серед іншого була спровокована і тим, що протягом року діяв мораторій на перевірку суб’єктів підприємницької діяльності. «Але Верховна Рада України цей мораторій не продовжила і з 1 липня його скасовано. Міністерство соціальної політики зараз займе абсолютно жорстку позицію – ми оголошуємо війну недобросовісним роботодавцям, які порушують конституційні права громадян», – заявив глава Мінсоцполітики.
Разом з тим міністр додав, що згідно з проведеним розрахунком в Україні 4 мільйони громадян відчувають потребу соцзахисту, і в місцевих органах влади сьогодні перебуває приблизно ще 500 тис. звернень від сімей щодо субсидій.
«На сьогодні вже більше 2 млн 100 тис. осіб оформили субсидії за новою реформованою системою. В цілому сьогодні в місцевих органах влади перебуває приблизно ще 500 тис. звернень від сімей, які обробляються поступово. Таким чином, ми поставили кілька завдань перед головами обласних адміністрацій ? буквально протягом кількох днів завершити повністю оформлення тих субсидій, які сьогодні знаходяться у них на розгляді. Національна мета для всіх адміністрацій ? 4 мільйони громадян (було зроблено розрахунок по кожній області), ? це приблизна кількість людей, які потребують соцзахисту внаслідок підвищення цін», ? заявив Розенко.
Спробуймо зв’язати та проаналізувати ці інформаційні повідомлення.
Отже, станом на сьогодні уряд, а особливо Мінфін, різко відчувають нестачу коштів на руках у населення. Про це в тому числі красномовно свідчать показники виконання зведеного бюджету, який станом на весну виконувався з профіцитом 5,06 млрд грн у квітні та 12,9 млрд грн у березні, плавно перерісши в дефіцит у розмірі 6,8 млрд грн у червні 2015 року.
Оптимізм на весні був обумовлений різкими знеціненням гривні, інфляційними процесами, які вплинули на базу оподаткування імпорту, а також на необхідність громадян «розмінювати» на гривню власні заощадження протягом всього першого півріччя.
Однак резерви не безмежні та мають властивість закінчуватися – як наслідок, зменшення попиту всередині країни як на товари власного та імпортного походження, так і на послуги. Відповідним наслідком стало зменшення податкових надходжень до державного бюджету України.
Тепер, витягнувши все з кишень громадян, уряд напередодні виборів демонструє потуги в напрямі соціального захисту та перегляду мінімальної заробітної плати.
Почнімо з того, що її розмір встановлюється Законом «Про Державний бюджет», переглянути який можна тільки за умови функціонування законодавчого органу. А тому поки парламентарі у відпустці, цього не відбудеться – принаймні не раніше кінця вересня. Фактичні ж виплати у кращому разі припадуть на жовтень, тобто на місяць раніше, ніж заплановано.
Таким чином, сьогоднішні розмови необхідно розглядати не більше, ніж рекламну виборчу кампанію.
Більше того, розмір індексації не озвучується – ймовірно, він не перевищить показник інфляції за результатами 2014 року, тобто 25 %.
Таким чином, очікуваний розмір мінімальної заробітної плати буде в межах 1500 грн.
Враховуючи те, що на момент підвищення показника мінімальної заробітної плати інфляція за підсумками двох останніх років перевищить 80% реального покращення рівня соціальної захищеності громадян не відбудеться.
Більше того, вже сьогодні потрібно переглядами споживчий кошик як за наповненістю, так і за розрахунковими цінами. Ми зазначали, що його реальний розмір на сьогодні перебуває в діапазоні 7–8 тис. грн.
В умовах економічного спаду, зниження попиту, відсутності фінансових ресурсів робити різкі повідомлення про початок війни з бізнесом взагалі нерозумно.
Ні для кого не секрет, що підприємства, усвідомлюючи необхідність в першу чергу здійснювати видатки на заробітну плату, надають перевагу сплаті податків, інакше вже завтра ризикують залишитися без бізнесу в силу автоматичного блокування реєстрації податкових накладних, анулювання свідоцтв платника ПДВ тощо.
Крім того, плани до виконання територіальним підрозділам ДФС у показниках наповнення бюджету ніким не скасовані, наповнення бюджету більш пріоритетний напрям роботи Уряду.
Тому, на нашу думку, активні перевірки, реєстрації кримінальних проваджень щодо підприємців за ст. 175 КК України за умисну невиплату заробітної плати працівникам матимуть наслідком не погашення зарплати, а скорочення штатів працівників та припинення діяльності; трудові ж відносини просто перейдуть у тінь.
Цинізм міністра соціальної політики в питанні проведення паралелей між зарплатнею та субсидіями на житлово-комунальні послуги також вражає: за його логікою, отримавши додатковий дохід чи заробітну плату, сім’я за їх рахунок повинна сплатити комунальні послуги і тільки?
Також вимушені констатувати, що у вересні розрахунковий показник у 4 млн людей, які потребують соціального захисту, є оптимістичним, оскільки враховує тільки тих, кому планується надання субсидій. Насправді ж ця цифра восени, з початком опалювального сезону та прогресуючим збіднінням, має всі підстави бути значно більшою.
Опалювальний сезон, підготовка
Міністерство енергетики та вугільної промисловості
5 серпня 2015 року розпорядженням № 809-р Кабінет Міністрів України затвердив план заходів із підготовки об’єктів паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду 2015/16 року та його проходження.
Відповідно до положень цього документа, до 15.08.15 повинен бути розроблений графік накопичення вугілля на складах теплових електростанцій та теплоелектроцентралей станом на 1 жовтня 2015 р. в обсязі 3,2 млн тонн (1,4 млн тонн вугілля марок “А” і “П“, а також 1,8 млн тонн вугілля марок “Г“ і “Д”).
Нагадаємо, що раніше Кабінет Міністрів України схвалив залучення ДП «Енергоринок» 2 млрд грн кредитних коштів у «Ощадбанку» для здійснення авансових платежів енергогенеруючими компаніям, які експлуатують теплоелектростанції та теплоелектроцентралі, для подальшого направлення цих коштів на оплату за договорами на поставку вугільної продукції.
Цього тижня стали відомі подробиці залучення коштів.
Так, державне підприємство «Енергоринок» 5 серпня за результатами тендеру уклало угоду з АТ «Ощадбанк» на відкриття двох відновлювальних кредитних ліній на 700 млн грн.
Вартість обслуговування однорічних кредитів становитиме 170,50 млн грн, що відповідає 24,38 % річних.
Крім цього, відповідно до Плану заходів до 1 листопада потрібно забезпечити закачування у підземні сховища природного газу в обсязі не менше, ніж 17 млрд куб. м для сталого проходження осінньо-зимового періоду.
Нагадаємо, що раніше мова йшла про те, що до цього часу і для цих цілей повинно бути накопичено 19 млрд куб. м газу.
Схоже на те, що проблема з нестачею фінансів змусила переглянути необхідний обсяг. Як на це відреагують європейські партнери, що зацікавлені в безперебійному транзиті газу в зимовий період та з якими погоджувався необхідний обсяг, покаже час. Поряд з цим загальні тенденції свідчать про значний брак механізмів та інститутів зовнішнього кредитування України, а внутрішні обмежуються фінансуванням державними фінансовими установами.
Також варто зазначити й інший енергетичний ресурс, про який влада останнім часом не згадувала, але він повсюдно використовується як паливо для теплових електростанцій, теплоцентралей і котелень.
Так, згідно з Планом заходів Міністерству енергетики та вугільної промисловості до 15 вересня треба визначити обсяги мазуту як резервного палива, необхідні для забезпечення роботи протягом десяти днів теплових електростанцій, теплоелектроцентралей та котельнь протягом десяти днів, відповідно до Положення про порядок оцінки готовності об’єктів електроенергетики до роботи в осінньо-зимовий період.
Виходячи з того, що гроші на придбання вугілля залучаються в «Ощадбанку» на кредитній основі; коштів на придбання природного газу, попри надання гарантій уряду обсягом в $ 1 млрд, «Нафтогазу» на міжнародних ринках вдалося залучити тільки 300 млн грн, то інших способів залучення коштів на придбання й накопичення мазуту, ніж чергові позики в державних фінансових інституцій, просто немає.
Мазут, щоправда, виробляється в достатній кількості на території України – в основному підприємствами, які пов’язують із групою Приват, а закріплення на рівні нормативного документа обов’язкової необхідності його накопичення та придбання створить попит, який неодмінно вплине на ціну, чим дасть хороший прибуток вітчизняним виробникам.
Загалом нічого нового для української енергетики ми не спостерігаємо. Літо як період підготовки до опалювального сезону завершується, а в Україні немає ні достатньої кількості газу, ні вугілля, ні мазуту.
Купуватимемо в сезон, коли вартість цих ресурсів зросте в силу значного попиту, причому купуватимемо за позичені кошти.
Крім цього, доволі креативною та абсолютно безглуздою ідеєю порятунку вугледобувної галузі поділився з українцями міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, який звернувся до Державної фіскальної служби з пропозицією внести зміни до законодавства та скасувати ПДВ для вугільної промисловості.
Він зазначив, що в шахт немає вхідного ПДВ, тобто вони є постійним платником ПДВ, що робить вугілля на 20% дорожчим. Збитки державних шахт за січень-червень 2015 року становлять 2 млрд грн, борг з оплати ПДВ – 1,4 млрд грн.
Цікава ідея. ПДВ не є прямим податком, адже його кінцевим платником в будь-якому випадку є споживач. У випадку з вугіллям тариф на ресурс, який утворюється від його спалення, сплачує населення з ПДВ.
Отже, якщо бути послідовними в реалізації таких ідей, тариф на електроенергію й тепло, має також знизитися на 20%. Однак ми всі розуміємо, що цього не буде.
Якщо ж іти за ланцюгом, то, звільнивши тільки шахти від сплати ПДВ від операцій з продажу вугілля, кінцевими платниками цього податку будуть ТЕЦ, ТЕС, які зможуть мінімізувати його обсяг за рахунок інших господарських операцій, додаткових витрат.
Цікаве інше – ініціатива Демчишина поширюється тільки на державні шахти чи на всі, в тому числі ненависні йому підприємства групи компаній ДТЕК?
Думаю, що така ініціатива і її реалізація сприятиме налагодженню відносин Міністерства з компанією.
Поряд з усім вищезазначеним успішно проводиться відчуження права на користування надрами в країні, яка відчуває дефіцит енергетичних ресурсів.
Так, цього тижня компанія «Нафтогазрозробка», що входить до складу «ДТЕК», купила спецдозвіл на розробку Хорошевської нафтогазової площі в Харківській області.
Вартість спецдозволу в результаті відкритого аукціону становила 16,565 млн грн при стартовій ціні в 5,085 млн грн.
Оціночні ресурси газу Хорошевської площі становлять 761 млн куб. м, нафти – 495 тис. тонн.
Термін дії спеціального дозволу – 20 років.
Інвестиції у вивчення площі, за попередніми підрахунками, можуть становити 30 млн грн.
Національний банк України
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
Минулого місяця «Публічний аудит» публікувавв серію статей, присвячених монетарним реаліям України в 2015 році.
У них зазначалося, що стримування та скорочення обсягу монетарної бази в Україні є явищем ситуативним, спрямованим ні на що інше, як на вилучення у населення заощаджень.
Крім цього, ми зауважили, що в умовах стрімкої інфляції необхідність збільшення обсягу монетарної бази є закономірною, оскільки при зростанні цін в обігу має бути достатня кількість коштів для забезпечення їх оплати.
Частково з цього приводу ми починали цей тижневий огляд, зараз продовжимо, але в світлі діяльності інших органів державної влади.
Відповідно до офіційної інформації НБУ, в липні 2015 року обсяг монетарної бази збільшився на 0,6 % (з початку року зменшився на 0,3 %) – до 332,3 млрд грн.
Ми відзначили необхідність зростання цього показника, який неодмінно вплинув би на цінність національної грошової одиниці, але забезпечив би процес обігу товару та грошей.
Що ж, у своїх прогнозах ми не помилилися – такий процес розпочався та набирає обертів.
Про те, що це тільки початок, красномовно свідчить інформація Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, очільник якого попросив Кабінет Міністрів виділити черговий транш кредиту на 20 млрд грн.
«Ми звертаємося за підтримкою в Кабінет Міністрів. Перший транш у розмірі 20 млрд грн було видано на початку року, зараз ми закінчуємо його освоювати, і ми вже подали на наступний транш заявку, теж у межах цієї ж суми», – повідомив директор-розпорядник Фонду Костянтин Ворушилін.
Він зазначив, що потреба в новому транші Кабміну виникла в зв'язку з недостатністю відрахувань банків і малоактивним продажем активів неплатоспроможних банків.
Нагадаємо, державним бюджетом на 2015 рік передбачалося фінансування Фонду гарантування вкладів у розмірі 20 млрд грн, але за необхідності воно може збільшуватися.
Минулого року випуск держоблігацій для Фонду гарантування вкладів становив 10,1 млрд грн.
Зазначимо, що ще на початку серпня (поки не було підведено підсумки за липень 2015 року) службові особи НБУ зазначали, що обсяг депозитів в українських банках у травні в національній валюті другий місяць поспіль зростає на 0,1% – до 348,1 млрд грн. У червні динаміка теж була оптимістичною: обсяг депозитів у національній валюті збільшився на 3,8 % (з початку року зменшився на 1,8 %) – до 359,4 млрд грн, що відбулося за рахунок збільшення залишків на рахунках юридичних осіб на 6,2 % (з початку року на 5,6 %) – до 179,5 млрд грн та фізичних осіб на 1,4 % (з початку року зменшення на 8,2%) – до 179,9 млрд грн. Обсяг депозитів фізичних осіб у національній валюті без урахування коштів у банках, які визнано неплатоспроможними та перебувають у стадії ліквідації, у червні збільшився на 3,2% – до 165,3 млрд грн.
Поряд з цим, як випливає зі слів Ворушиліна, таке зростання не вплинуло на фінансову спроможність та самостійність очолюваної ним організації. Більше того, відповідно до статистики НБУ динаміка зростання в липні 2015 року змінилася зменшенням депозитів на 1,1 % (з початку року – на 2,9 %) – до 355,3 млрд грн, що відбулося за рахунок зменшення залишків на рахунках фізичних осіб на 2,7 % (з початку року зменшення становило 10,7 %) – до 175,1 млрд грн. Обсяг депозитів фізичних осіб у національній валюті без врахування коштів у банках, які визнано неплатоспроможними та які перебувають у стадії ліквідації, у липні зменшився на 0,8 % – до 163,5 млрд грн.
Таким чином, відсутність грошей у населення в поєднанні з завершенням строків розміщення депозитів призводить до вилучення заощаджень, а виплати Фонду в 20 млрд грн, які будуть викинуті в обіг напередодні виборів через виплати гарантованих сум компенсацій матимуть наслідки у вигляді дестабілізації на грошово-фінансовому ринку, зниження обігового курсу гривні відносно більш стійких валют, зростання монетарної бази. Крім цього, якщо проаналізувати перший та останній розділи цього тижневика, уряд вже знайшов, куди населення витратить повернуті кошти, – це будуть потреби забезпечення життєдіяльності та оплата тепла, газу й світла в домівках у зимовий період.
