Портфель розумного українського інвестора
Як виглядає портфель українського інвестора: диверсифікація, дохідність, ризики та ліквідність активів. Основні виклики й стратегія.
Уявімо людину, яка прочитала достатню кількість книжок, переглянула сотні відео й усвідомила кілька важливих речей: 1) пенсії не буде, 2) потрібно навчитися заощаджувати та інвестувати, 3) не можна класти всі яйця в один кошик.
Саме на цьому рівні свідомості знаходяться українці, яких можна назвати "першим поколінням інвесторів". Однак далі постає запитання: "Що з цим робити?". Тож починається пошук відповідей і вивчення доступних в Україні інвестиційних можливостей для приватного інвестора, що прагне створити капітал і жити на пасивний дохід.
Як міг би виглядати портфель розумного українського інвестора?
По-перше, він ставить перед собою ціль: пасивний дохід у $1000 через 15 років. По-друге, він регулярно відкладає частину заробленого й спрямовує її на інвестиції. По-третє, обов'язково формує диверсифікований портфель, вкладаючи кошти в різні інструменти.
Яким може бути його портфель?
₴ Гривневий депозит у ПриватБанку як частина подушки — 3%
$ Валютний депозит у Монобанку для обміну гривні на валюту — 3%
₴ ОВДП у гривні — 13%
$ ОВДП у доларах — 11%
₴ Однокімнатна квартира в Києві під здачу в оренду — 51%
₴ 2 гектари землі через керуючу компанію — 12%
₴ Корпоративні облігації фінансових компаній — 1%
₴ Інвестиційні сертифікати фондів нерухомості — 2%
$ Криптовалюта — 5%
На перший погляд, портфель виглядає диверсифікованим, але розгляньмо його детальніше:
Якщо розподілити активи за класами (депозити — грошові кошти, облігації — облігації, нерухомість, земля та фонди нерухомості — нерухомість, криптовалюта — криптовалюта), то отримаємо:
| ![]() |
Щодо валютного розподілу: нерухомість — гривневий актив (як би нам не хотілося рахувати його у валюті), отже:
| ![]() |
Що з дохідністю?
Прогнозована середньозважена дохідність (з урахуванням податків):
- Гривневий депозит — 12%
- Валютний депозит — 0%
- ОВДП у гривні — 16%
- ОВДП у валюті — 4,25%
- Орендний дохід від нерухомості — 7%
- Орендний дохід від землі — 7%
- Корпоративні облігації — 18%
- Фонди нерухомості — 14%
- Криптовалюта — 15%
Середньозважена дохідність: 8,51% річних. Однак, якщо прогнозувати девальвацію гривні (з 42 до 45 грн/дол.), то дохідність гривневих активів знижується, і середньозважена дохідність падає до 2,60% річних.
Щодо ліквідності (на скільки швидко можна перетворити актив у гроші по ринковій ціні):
Квартира й земля мають низьку ліквідність. Валютні ОВДП і депозит, корпоративні облігації та фонди нерухомості — середню. Інші активи — високу.
| ![]() |
А ризики?
Якщо просто оцінити активи за поняттями "низький, середній та високий ризик", то їх можна розподілити так:
| ![]() |
Окрім того, всі активи піддаються загальним ризикам країни: воєнним, політичним, регуляторним, податковим, валютним. Можливість знищення, окупації, зміни правових норм, відсутність захисту прав інвестора, банкрутство управляючих компаній та контрагентів, блокування активів на невизначений строк тощо. Ну, і звичайно волатильність — падіння вартості активу у криптовалюті, наприклад.
Таким чином, сформований інвестором портфель має:
- Середню дохідність 2,6%
- 94,7% активів в Україні
- 60% високоризикованих низьколіквідних активів
- 84% активів у гривні
- Лише 4 класи активів, 64% з яких — нерухомість
☝Мета кожного інвестора — знизити ризики на задану дохідність або підняти дохідність на певний рівень ризиків. Якщо простіше, то інвестуючи з високими ризиками і низькою ліквідністю, інвестор має очікувати достатньо високу дохідність. І навпаки, маючи низьку дохідність, інвестор мав би очікувати дуже низькі ризики та високу ліквідність.
Розберемо класичний портфель, складений з різних класів активів:
| ![]() |
Результати:
- 7 класів активів
- Середньозважена дохідність — 9,53% річних
- 52,1% активів мають середній ризик, 29,2% — низький, 18,8% — високий
- 65,6% активів мають високу ліквідність, 18,8% — середню, 15,6% — низьку
Що змінилося?
Завдяки розумній диверсифікації портфель отримав:
- Менші ризики
- Вищу дохідність
- Кращу ліквідність

Що це означає?
Розумний український інвестор у більшості своїй зрозумів важливу істину: формувати капітал — це не примха, а потреба. Для цього потрібно заощаджувати та інвестувати. Інвестувати потрібно в різні інструменти для диверсифікації.
Але наступний крок для українського інвестора — це зрозуміти, а що ж означає грамотна диверсифікація. Не просто набір усіх інвестиційних пропозицій на ринку, а складання портфеля відносно ризик-профілю і цілі, наповнення його різними класами активів, балансування ризиками, ліквідністю і дохідністю.
А потім настане ще один, напевне найважливіший крок — вміння слідувати визначеній стратегії, вміння реагувати на ринкові події, вміння приймати зважені рішення щодо тактичних змін у портфелі та не панікувати при ринкових спадах.
Це все — згодом. Український інвестор і так пройшов уже величезний шлях від радянських упереджень, що "грошей багато не треба" і "все має забезпечити держава", до відповідальності за власне життя і добробут та вміння відкладати. Попереду ще довший шлях для того, щоб навчитися грамотно інвестувати і тримати емоції під контролем. Але що станеться, коли кожен українець зможе формувати свій якісно диверсифікований інвестиційний портфель, що відповідатиме його цілям та допомагатиме зростати капіталу? Українці стануть заможною нацією, що не просто виживає, а формує багатство, передає його в спадок та інвестує у розвиток держави не тільки у кризові часи, а завжди. Бо для цього в українця буде впевненість, гроші та сила, що ці гроші дають.
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 730
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 300
- Реформа "турботи" 238
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 103
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7405
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 5370
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5049
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4226
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3177