Як раніше вже не буде: що змінити роботодавцям, аби відповідати новим вимогам ринку праці
За карантин більшість людей переглянула своє ставлення до роботи загалом і конкретно до тих умов, у яких вони готові працювати. Багато хто змінив сферу зайнятості або формат роботи.
Через це нинішні запити кандидатів сильно відрізняються від тих, які були до пандемії. Тому компаніям необхідно враховувати ці зміни і адаптуватися до нових умов пошуку співробітників.
Віддалена робота — не тимчасовий тренд
Найсуттєвішою зміною практично у всіх сферах зайнятості став перехід до віддаленого формату роботи. І якщо спочатку здавалося, що це ненадовго і з послабленням пандемії всі повернуться в офіси, то з часом стало зрозуміло, що як раніше вже не буде.
За даними опитування американського кар’єрного порталу Glassdoor, 26.4% людей воліють працювати на 100% віддалено й надалі, 70.1% — готові до гібридного формату і лише 3,5% — хочуть назад в офіс. Українські дослідження це підтверджують: лише 31% співробітників готові працювати в традиційному форматі — постійна зайнятість на повний робочий день в офісі.
Це пов'язано з тим, що люди доволі довго пропрацювали віддалено, і за цей час багато хто змінив свою щоденну рутину. Велика кількість професіоналів з мого оточення поїхали з Києва у свої рідні міста: хто у Франківськ, хто в Одесу, хто в Дніпро. Бо насправді немає сенсу знімати квартиру в Києві, коли ти спокійно можеш працювати в тій квартирі, яка є в тебе в меншому місті, або орендувати там дешевше житло. Хтось завів домашніх улюбленців і вже не має можливості залишати їх самих у квартирі на цілий день, працюючи по 8 годин в офісі і витрачаючи ще 1-2 години на дорогу. Ще хтось вирішив працювати, подорожуючи світом.
Гнучкість виходить на перший план
Ринок праці дійшов до того поворотного моменту, коли люди перестали говорити про наявність печеньок, приставки чи гамака в офісі (та й офісу як такого) як про неймовірні переваги. Зараз першочерговими стали адекватне ставлення, повага і довіра до співробітників. Це проявляється, зокрема, й у тому, щоб дати працівнику можливість самостійно приймати рішення, як виглядатиме його робочий день. І окрім гнучкості формату роботи, працівники також почали звикати до гнучкості графіку. Згідно з дослідженням Talent Outlook 2021 від Universum, можливість самостійно обирати, як і коли працювати, важлива для 36% опитаних.
Робота з 9:00 до 18:00 для багатьох перестала бути ефективною. Люди почали замислюватися, коли вони люблять працювати і в який час доби вони найбільш продуктивні. Комусь подобається вставати о шостій ранку і працювати до обіду, а комусь, навпаки, комфортніше виконувати роботу з п’ятої вечора до другої години ночі. Тому потреба в гнучкості та адаптації до нової рутини, яку люди для себе вибудували за цей період, виходить на перший план.
Що робити компаніям, аби відповідати новим вимогам
1. Налаштувати процеси віддаленої роботи та асинхронної комунікації
Як би ми не хотіли вірити, що віддалена робота — це тимчасово, але, як кажуть, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Тому, якщо ви не зробили цього раніше, варто почати побудову ефективних процесів віддаленої роботи, прописати всі алгоритми дій для вирішення тієї чи іншої задачі. Бо те, що в офісі могло бути менш організованим, тому що в будь-який момент можна було підійти до колеги і перепитати, на ремоуті потребує чіткої структури. Очевидно, що досвідчені спеціалісти віддаватимуть перевагу тим компаніям, які вже налагодили ефективні алгоритми роботи з віддаленими працівниками.
Дослідження Human Capital Trends 2021 від компанії Deloitte показало, що одним із найважливіших факторів для успішної віддаленої роботи є наявність системи організації комунікацій. Адже при ремоуті часто виникає асинхронна комунікація, коли члени команди не спілкуються одне з одним в реальному часі, а комунікують відкладено. Наприклад, якщо хтось із них живе в іншому часовому поясі або кожен визначив для себе певний час роботи, і не завжди їхні часові слоти перетинаються. Тому необхідно навчитися ставити чіткі задачі, домовлятися про дедлайни та не відкладати термінові завдання на останній момент.
2. Розвивати бренд роботодавця
Значним викликом для українських компаній стало збільшення конкуренції у боротьбі за спеціалістів. Адже більшість кандидатів зрозуміла, що сьогодні ринок праці — це не лише Київ чи Україна, ринок праці — це весь світ. Внаслідок цього дуже сильно постраждали локальні роботодавці: якщо, наприклад, харків'янин раніше вибирав з-поміж харківських компаній, сьогодні він може дивитись як мінімум на Київ, а як максимум — на іноземні компанії.
Для українських професіоналів зі знанням англійського мови віддалено працювати на міжнародний ринок — вже норма. Це те, чого попереднє покоління не могло навіть уявити, бо всі працювали на місцевій фабриці, в магазині чи у школі. А сьогодні ти фізично можеш перебувати біля людини, яка «працює» у Малайзії, США або Японії. Глобалізація ринку праці відбувається буквально у нас на очах.
З іншого боку, ринок кандидатів також значно розширився, і у роботодавців з’явилася можливість залучати найкращих спеціалістів з інших міст. Наприкінці 2020 року я спілкувалася з одеською командою рекрутерів. До карантину вони були у відчаї, бо знали весь ринок одеських кандидатів уздовж і впоперек, але не могли знайти гідного. А тепер вони можуть шукати людей і у Кривому Розі, і в Чернівцях, і в Полтаві.
Така активна конкуренція за фахівців зобов’язує компанії будувати помітний та ефективний бренд роботодавця. Якщо ви не робили цього раніше — поточний пошук кваліфікованих працівників буде справді непростим завданням. Бо сьогодні українським компаніям потрібно підтримувати процеси не на рівні Києва чи Одеси, а на рівні Берліна, Лондона чи Токіо, особливо якщо ви працюєте з англомовним ринком.
3. Розбудовувати HR-процеси
Така відкритість глобального ринку праці підвищила вимоги до професіоналізму команди рекрутингу. Якщо ще п'ять років тому на посаду рекрутера часто могли взяти людину, яка за сумісництвом була ще й офіс-менеджером, поливала квіти чи замовляла канцелярію, то сьогодні це професія, що вимагає досвіду, підготовки, розуміння особливостей роботи з різними профілями кандидатів і є глобально затребуваною. Якщо рекрутер не вміє вести адекватну комунікацію і давати зворотний зв'язок, то ніякий бренд роботодавця не допоможе. Так званий employee journey, тобто шлях взаємодії кандидата з роботодавцем, сьогодні став іще важливішим, бо толерантність до відверто поганої комунікації впала практично до нуля. Будь-який кандидат хоче бачити повагу, взаємодію та ефективність процесів із самого початку спілкування.
Важливо, щоб і працівники, і роботодавці усвідомили, що перехід до віддаленого формату роботи і вільного графіку — це вже не тимчасове явище, зумовлене карантином, а нова парадигма побудови робочого життя.
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 102
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 93
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" 79
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 14839
-
У Вашингтоні вже розуміють, що не зможуть лише самотужки домогтися миру
Думка 10514
-
Трамп поспішає, бо і допомагає Кремлю, і штовхає його в економічну прірву одночасно
Думка 9423
-
Гормональні підказки після 30: коли втома, дратівливість і зайва вага — це не випадковість
Життя 6958
-
А що ж Україна — де її винагорода за жертви і героїчний спротив
Думка 6685