Законопроект 3091 про екоконтроль – точно не про європейський шлях України
Після презентації законопроєкту «Про державний екологічний контроль», що відбулася 25 травня, український бізнес занурився у тривалу дискусію й це не безпідставно.
Проєкт закону № 3091 мав би стати очікуваним й необхідним кроком на шляху до євроінтеграції України та реформувати стратегічно важливий сектор державного екологічного контролю. Питання екоконтролю є потенційною зоною розвитку країни, й успішна імплементація європейського досвіду у цьому напрямі могла б створити потужний стимул для розвитку Українського бізнесу та по-новому презентувати країну для міжнародних інвесторів.
Але, проєкт закону № 3091 став продовженням традиції побудови корупційної структури. В існуючій редакції цей законопроект буде порушувати засадничі принципи правового регулювання в Україні, суттєво обмежувати права та інтереси суб’єктів господарювання, порушувати принцип презумпції невинуватості, право особи на захист свої прав. А також стане підґрунтям для зловживання своїми повноваженнями органами державної влади і створить ризики корупційних діянь.
Український бізнес з моменту презентації законопроєкту неодноразово звертався з офіційними листами до Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики і природокористування, в яких вказував на ряд значущих недоліків та протиріч, але нажаль позиція бізнесу була проігнорована.
Цілком іронічно у даному випадку виглядає бажання уряду презентувати цей законопроєкт як наступний крок до Європи у секторі екології. Європейськими цінностями закарбовано бажання урядів країн сприяти та підтримувати розвиток бізнесу. Європейське законодавство є логічним продовженням цих цінностей, а закони корелюють та доповнюють один одного.
В даний проєкт закладено абсолютно інші цінності. По-перше, він вступає у протиріччя до вже існуючого базового Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
По-друге, продовжуючи думку, в традиціях європейських країн бізнес є ключовим партнером та частиною національних інтересів держави. Тому що, бізнес сплачує податки, дає робочі місця, залучає міжнародні інвестиції та є рушійною силою розвитку економіки в цілому. Уряд країни з розвинутою економікою всіляко сприяє можливості розвитку бізнесу та інвестицій в свій локальний ринок.
Проєкт закону № 3091 демонструє ставлення до українського бізнесу, як до свого потенційного ворога, та узаконює реальну можливість закривати підприємства й наділяє таким правом будь-якого інспектора. По суті екологічний контроль поступово може стати ще однією силовою структурою.
Законопроєкт без врахування коментарів та зауважень з боку бізнесу, несе негативні наслідки, а саме погіршення умов для ведення бізнесу, створення підстав для корупційних зловживань, надання органам екологічного контролю надзвичайних повноважень та вихід за межи існуючої правової системи України.
Підсумовуючи, ситуація навколо законопроекту № 3091 ставить під сумнів верховенство права в Україні та у випадку подальшого ігнорування звернень та коментарів з боку українського бізнесу, буде мати негативний вплив на імідж України в очах наших американських та європейських партнерів, що у тому числі відобразиться на інвестиційному кліматі.
Останні події навколо цього законопроєкту більше говорять про новий тренд, а саме протидію українському бізнесу з явно корупційною метою та погіршенню умов щодо інвестиційного клімату в країні.
- Увольнение с военной службы, родители - инвалиды Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- Точний прогноз, що змінює все 101
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 81
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 80
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 74
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? 74
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
2368
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2134
-
Тисяча і одна проблема. Як амбітний проєкт міста Неом опинився на межі закриття
Технології 1672
-
Бізнес-тиждень: Ахметов завезе кокс зі США, Київстар купує таксі, де мобілізованим платять більше
Бізнес 1660
-
Молдовагаз замінила Газпром у Придністров'ї: першу партію газу вже доставили
Бізнес 1283