Чи варто оскаржувати наказ на податкову перевірку після її початку?
Пропоную детальніше розібратись чи варто окремо оскаржувати наказ на позапланову податкову перевірку, якщо орган вже допущений до її проведення.
Моя адвокатська практика нагадує мені майстерню реставратора: я працюю з дрібними деталями, намагаючись розгледіти кожну тріщинку в структурі податкового механізму. Іноді клієнти приходять із питаннями, що нагадують старі ребуси, на які відповідь має бути очевидною, але часто виявляється, що за простотою ховається цілий лабіринт. Ось таке питання: чи є доцільним окреме оскарження наказу на позапланову невиїзну перевірку, якщо орган уже допущений до її проведення?
Право на судовий захист: чи завжди це ефективно?
Конституція України дарує кожному право на захист у суді. Це фундаментальна гарантія, яка здається незламною. Але коли мова йде про податкові перевірки, цей фундамент іноді тріщить під вагою нормативних тонкощів.
Наказ на позапланову податкову перевірку — це акт індивідуальної дії. Його доля вирішується одразу після реалізації: як тільки перевірка розпочата, його дія вичерпується. У цьому аспекті наша правова система нагадує замкнуте коло. Судовий захист має бути ефективним, але чи може скасування такого наказу повернути платникові податків його права?
Практика Верховного Суду (справа № 580/2466/19, касаційне провадження № К/9901/32124/20 (ЄДРСРУ № 122555608)) каже: ні. У разі допуску до перевірки наказ уже "виконаний". Оскарження наказу окремо не впливає на правовий статус платника податків. Справжнє поле битви — це податкове повідомлення-рішення, яке контролюючий орган ухвалює за підсумками перевірки.
Чому суд не вважає окреме оскарження ефективним?
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 9-рп/2008 у справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
Механізм функціонує за принципом причинно-наслідкових зв’язків. Наказ на перевірку — це лише стартовий постріл, але не сам біг. Його скасування після допуску не вплине на кінцевий результат, а отже, не відновить права платника податків.
Така позиція має міцний правовий ґрунт. Якщо під час перевірки було допущено процедурні порушення, вони мають бути оцінені у контексті прийнятого податкового повідомлення-рішення. Наприклад, чи могли ці порушення вплинути на точність висновків перевірки? Якщо так — це вже вагомий аргумент для скасування наслідків перевірки.
Досвід інших країн: як це працює за кордоном?
Юридична практика Європи та США теж демонструє схожий підхід до податкових спорів. У Німеччині, наприклад, фіскальні органи суворо регламентовані, а перевірки ретельно документуються. Але навіть там окреме оскарження наказу на перевірку не є популярною практикою. Більшість спорів концентрується на фінальному рішенні податкових органів.
У США, де судова система більш ліберальна, платник податків може оскаржувати практично будь-яку дію податкової служби. Однак судді звертають увагу саме на те, чи порушення в процесі перевірки мали прямий вплив на кінцевий податковий обов’язок. Якщо ні — то такі скарги вважаються необґрунтованими.
Нюанси в українському контексті
Українське законодавство надає широкі можливості для захисту прав, але ці можливості треба використовувати розумно. Наприклад, якщо ви впевнені, що наказ був виданий із грубим порушенням процедури, варто задуматися: чи були ці порушення такими, що могли змінити зміст висновків перевірки? Якщо так, це може бути частиною аргументації в позові проти податкового повідомлення-рішення.
Також важливо пам’ятати про строки. Подача позову щодо наслідків перевірки потребує чіткого дотримання строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Чи є сенс оскаржувати наказ?
З одного боку, скасування наказу після допуску не має практичного сенсу: ви не відновите порушене право, бо перевірка вже відбулася. Але з іншого боку, якщо наказ містить серйозні порушення, які можуть вплинути на обґрунтованість рішень за результатами перевірки, ці аргументи мають бути використані.
Висновок: діяти стратегічно
Оскарження наказу — це не просто юридична процедура, це частина більшої стратегії. Перш ніж вдаватися до такого кроку, важливо оцінити перспективи справи. Ключовий момент тут — наскільки процедурні порушення вплинули на результати перевірки. Якщо ви відчуваєте, що система давить на вас несправедливо, пам’ятайте: судовий захист має бути не просто правом, а ефективним інструментом. А це вимагає стратегічного мислення і зважених рішень.
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Як зруйнувати країну 352
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 202
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 152
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 135
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 111
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
30862
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11139
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 7962
-
Як весняна погода вплине на врожай пшениці в Україні й світі
Думка 7246
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 7211