Кишкова паличка: чи такий страшний звір, як його малюють?
Перше, що спадає на думку багатьом із нас, коли ми чуємо словосполучення «кишкова паличка» — це небезпека, тривога, отруєння та неприємні хворобливі відчуття.
Точно, нічого хорошого. Однак зараз ви дуже здивуєтеся.
Насправді кишкова паличка — вкрай важливий представник нормальної мікрофлори кишківника людини. Ми з вами просто не можемо без неї жити. І хоча її кількість серед інших представників мікрофлори не перевищує 1%, вона відіграє найважливішу роль у функціонуванні шлунково-кишкового тракту.
Які ж функції виконує кишкова паличка Escherichia coli?
Насамперед вона є основним конкурентом умовно-патогенної мікрофлори кишківника. Також кишкова паличка забирає з просвіту кишківника кисень, що шкідливий для біфідо- і лактобактерій, які, у свою чергу, — надкорисні для травлення.
Більше того, Escherichia coli виробляє низку необхідних для людини вітамінів: В1, В2, В3, В5, В6, біотин, В9, B12, К, жирні кислоти (оцтову, мурашину, а ряд штамів – ще й молочну, бурштинову тощо). А також бере участь в обміні холестерину, білірубіну, холіну, жовчних кислот і впливає на всмоктування заліза та кальцію.
Кишковою паличкою Escherichia coli називається, тому що міститься в кишківнику і саме там відіграє свою роль.
Там вона з'являється в перші дні після народження та зберігається впродовж життя на рівні 10*6-10*8 колонієутворюючих одиниць вмісту товстої кишки.
Якщо ви здаєте кал на аналіз дисбактеріозу або дисбіозу, а результат показує недостатню кількість кишкової палички, тоді лікар призначає препарати, що її містять. Адже вона вкрай необхідна нашому організму.
Більше того, кишкова паличка Escherichia coli корисна ще й із наукового погляду.
Escherichia coli — найбільш вивчений прокаріотичний організм із повністю прочитаним геномом, а тому — найважливіший об'єкт у біотехнології. Вона — частий об'єкт генно-інженерних досліджень і експериментів.
Генетично модифіковану кишкову паличку широко використовують для отримання неглікозильованих білків: інсуліну, гормону росту, фрагментів антитіл і ферментів.
Так, у 1978 році за допомогою E.coli був отриманий перший людський інсулін, а потім і інтерферон. Це стало можливим завдяки невеликим кільцеподібним молекулам ДНК, бактеріальним клітинам, які «плавають» у цитоплазмі, за що їх і назвали плазмидами. Вони зручні тим, що в них можна вводити чужі гени. А це, в свою чергу, дало можливість отримувати протеїни, які синтезують тільки генетично модифіковані бактерії.
Наразі вчені створили нові штами кишкової палички для боротьби з безліччю хвороб.
Зазвичай, щоб позбутися шкідливих бактерій, люди приймають ліки. Тепер самі бактерії можуть бути ліками. На даний момент кілька біотехнологічних компаній перевіряють, чи можуть генномодифіковані бактерії лікувати захворювання мозку, печінки та інших органів і чи здатні вони вбивати інші шкідливі мікроби.
За словами Метью Чанга, синтетичного біолога з Національного університету Сінгапуру, генетично модифіковані бактерії можуть лікувати багато видів захворювань. Його група займається розробленням бактерій кишкової палички Escherichia coli і лактобацили Lactobacillus, які розпізнавали б і знищували б шкідливі мікроби.
Але ж чому в кишкової палички така погана «репутація»?
Існує велика кількість різновидів кишкової палички, зокрема понад 100 патогенних типів, об'єднаних у чотири класи: ентеропатогенні, ентеротоксигенні, ентероінвазивні й ентерогеморагічні. Вони можуть бути причиною різних інфекційних захворювань, перебіг яких характеризується інтоксикацією та лихоманкою. Зазвичай вони уражають шлунково-кишковий тракт, рідше — сечовивідні, жовчовивідні шляхи та інші органи. Можливий розвиток сепсису.
Найчастіше в складі кишечника трапляються лактозонегативні Escherichia coli. Вони не засвоюють лактозу — молочний цукор. Лактозонегативна кишкова паличка спокійно співіснує з іншими мікроорганізмами в кишківнику людини, поки сукупність певних сприятливих чинників для її зростання не призведе до підвищення її вмісту в організмі. В цьому випадку кишкова паличка з умовно-патогенної стає хвороботворною і спричиняє різні захворювання. Так, надмірне розмноження лактозонегативних штамів може стати результатом антибіотикотерапії, під час якої необхідно приймати антибактеріальні препарати, щоб пригнітити природних антагоністів цієї бактерії.
Інший різновид — ентеротоксигенні кишкові палички мають здатність прикріплюватися до епітеліальних клітин слизової оболонки тонкої кишки та продукувати токсини, що призводять до діареї. Вони є основною причиною гострих діарей у дітей і дорослих і частою причиною так званої діареї мандрівників.
А от ентерогеморагічна Escherichia coli може спричинити важкі хвороби харчового походження.
Ця бактерія передається людині переважно під час споживання заражених харчових продуктів, таких як сирі або без достатньої теплової обробки продукти з м'ясного фаршу, сире молоко та забруднені сирі овочі. Вона виробляє токсини, відомі як веротоксин або шигеподібні токсини, названі так через їхню схожість із токсинами, що виробляються Shigella dysenteriae, вони й призводять до дизентерії.
Як уникнути патогенних кишкових паличок?
Для профілактики слід дотримуватися рекомендацій щодо належного теплового оброблення продуктів, за якого температура в середині продуктів досягає щонайменше 70°C. Необхідно ретельно мити фрукти й овочі, особливо якщо вони вживаються в їжу в сирому вигляді. По можливості овочі та фрукти слід чистити.
Дітям і людям похилого віку слід уникати споживання в їжу сирих або тих, що не пройшли належну теплову обробку, м'ясних продуктів і молока.
Регулярно мийте руки, зокрема перед приготуванням їжі та після відвідин туалету. Особливо якщо ви доглядаєте за дітьми раннього віку, людьми похилого віку та людьми з ослабленим імунітетом. Адже бактерія може передаватися не тільки через харчові продукти, воду і під час прямих контактів із тваринами, але й від людини людині.
Мікроби завжди поруч із нами, на нас і в нас. Просто треба навчитися правильно з ними взаємодіяти та зрозуміти, що життя без них неможливе.
Бережіть рідну нормальну мікрофлору кишківника — вона завжди стоїть на захисті нашого здоров'я!
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 4151
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 3915
-
Віагра, тефлон і бактерії проти пластику: вісім випадковостей, які змінили світ
Життя 2573
-
Зумери й міленіали на межі: як розпізнати кризове вигорання і врятувати себе
Життя 2551
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 2500