Вухналь у сволоці
Джерело з каменю родинної криниці
Не знаю, чи це до мене лишень щовесни, на початку щебетливого травня, коли морем розливаним убираються в біло-рожеві веляни придорожні сади, приходить непереборно гостре бажання ступити до рідного сільського гнізда. Приїхати, віддихатись з далекої дороги, притишеним і врочистим зайти у хвіртку, і ніжно-ніжно поклонитися батькові-матері, яких давно вже немає. Хата наша уже геть старенька, побудована зі сволоками. Це така з дуба тесана товста деревина, на якій лежать дилі ліпленої стелі. В одному з тих сволоків, мабуть, іще дідом моїм забитий стирчить величезний вухналь. На ньому висіли, вигойдувались родинні колиски усіх нас, хто народився в цій хаті. А потім батько завжди на ньому вішав свою шапку чи кашкета…
Передостанньою тут висіла колиска мого первістка, сина Тараса. Без малого 46 літ тому. Хлопчинка при родах заважив рекордних аж п’ять кілограмів і дуже швидко вже пнувся вибратись зі свого висячого, гойдливого гнізда. Тому потрібно було повсякчас пильнували, аби не випав із люльки.
У Тараса, як я примітив, є вроджена любов до витоку свого родинного джерела. Він обовязково, раз чи й два на рік, зненацька кинувши всі свої столичні справи, приїздить у Джурин, відвідає наше покинуте гніздо. Ніколи чомусь не попереджаючи про це мене. Бере з собою когось із дітей, а їх у нього, слава Богу, аж четверо і їде, майже, за чотириста кілометрів в один бік. Аби душею, думаю, пригорнутися до бабусиного обійстя.

Ось і вчора під вечір прилітає мені несподівано світлина: Тарас із наймолодшою своєю Марійкою, котрій у червні вже буде шість літ, сидить під вікнами бабусиної домівки. Знімає їх його дружина Марина. Хата, яка остаточно осиротіла після смерті моєї матері шістнадцять літ тому, геть постаріла, потріскалася, наче понижчала, вікна, як бачите, розбиті, шастають й тут «нічні гості», хоч приглядають за покинутим обійстям аж два моїх племінники-поліціянти, Тарасові однолітки Ігор та Руслан Мельники. Аж дивно: чим же ж там уже можна поживитись, але ж, як бачите, лізуть, топчуться варвари своїми брудними черевиками по нашій родинній душі. Аж злість проймає!

Тарас якось признався мені, що іноді йому просто гостро захочеться попити джерельної водиці з незрівнянної бабусиної криниці і невідворотно треба їхати, сказати б, на чергову сердечну підзарядку. Він добре пам’ятає епопею її копання, тривоги всієї рідні, чи добудуть майстри воду на високому подільському горбі, де розташована наша хата. Та ще й у вапняковій скалі. Я описав ті наші родинні клопоти, бабусині насамперед, і вони розміщені в свіжовіддрукованій моїй книзі «Під рясними вишнями». Але якщо коротко, то, як це робиться у Джурині, мати моя, Ликерія Феофанівна, полагодила двох майстрів-копачів криниць, і мала платити щодоби їм по п’ятдесят рублів за день роботи. З її обідом та вечерею. Мужики не барилися, але скільки б вони не трудилися, а води все немає та й немає. Вже й п’ятнадцятий-шістнадцятий день поминули, а в майбутній криниці сухо. Копачі уперлися в дику, тверду як граніт скалу. Телефонують мені до столиці: що робити? За день, мовляв, налупали з глибинного каменю лише відро лушпайок. Невже покидати?

Поки я мудрував, справлявся про все у спеців-геологів, моторна наша бабуся збігала до сільської ворожки і вже мені радісно щебече: «Розкинула знатниця-ворожбитка картки і каже: «Так вас уже вода в хаті. Бийте далі скалу, завтра-позавтру поп'єте своєї рідненької джерелиці…»
Смішно сказати, але все то була чистісінька правда. Вісімнадцятого дня, з самого початку роботи зі скали, на дні колодязя, нежданно-негадано вдарив справжній водний фонтан. Ото вже була радість, повірте...
Ви не знаєте, що таке вода з каменю? О, це диво-дивнеє, справжня чудасія. Коли б то не відбувалося, якщо п’єш цю воду, від підземного холоду аж щелепи зводить. Джерелиця чиста як сльоза. Таку воду, мабуть, п’ють лише орли…
Заздрю вам, мої рідні, що ви нинішнього року вже зачерпнули водиці з бабусиної криниці. Я ж іще тільки збираюся в дорогу. Десь на кінець травня, а, можливо, в червні (усе залежить від ситуації з правом збору людей на оказію), у Джурині відбудеться презентація моєї нової книги. Ось туди, до бабусиного джерела, я й попрямую з дороги…
Фото Марини Горобець
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк вчора о 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова вчора о 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко вчора о 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський вчора о 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова 05.06.2025 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 05.06.2025 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 454
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 290
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 222
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 101
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 86
-
"Шквал" проти "Блискавки". Як Dassault Rafale може потіснити F-35
Технології 21714
-
Торговий дефіцит США різко скоротився завдяки найбільшому в історії падінню імпорту
Фінанси 21248
-
Індійський захист у геополітиці: Київ може позбавити Москву підтримки країн "глобального Півдня"
Думка 20611
-
Розмова Трампа з Путіним – що вона означає для України
Думка 16338
-
Україні оголосили дефолт за ВВП-варантами. Які наслідки для економіки та громадян
Фінанси 12561