Мінекономіки вдруге спробує регулювати ціни зловживаючих монополістів
Розберемо які товари підпадуть під регулювання та який механізм пропонується
Міністерство економіки вкотре пропонує механізм регулювання цін на товари компаній, що зловживають монопольним становищем, встановлюючи необґрунтовані ціни або застосовуючи різні ціни в однакових умовах.
На сайті Міністерства опубліковано проект постанови Уряду, що має замінити чинне Положення (постанова № 135 від 22.02.1995), яке не є дієвим інструментом.
Чиї ціни потраплять під регулювання:
- зловживаючих монополістів, щодо яких є рішення АМКУ про цінові порушення.
Підставою запровадження цінового регулювання визначено:
- рішення органів АМКУ про зловживання компанією монопольним становищем шляхом вчинення цінових порушень - встановлення цін, які були б неможливі за умови існування конкуренції на ринку або застосування в рівних умовах різних цін. Таке рішення АМКУ має направити суб’єктам регулювання протягом 10 робочих днів з дати підписання.
Суб’єкти регулювання.
- Мінекономіки (загальнодержавні ринки), МОЗ (лікарські засоби і медичні вироби), НКРЗІ (телекомунікаційні послуги), Рада міністрів АРК та обласні і міські державні адміністрації (регіональні ринки)
Товари – будь-які. Розробники не обмежились товарами, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість.
Дії суб’єктів регулювання для запровадження цінового регулювання
- направлення запитів суб’єктам господарювання, дії яких визнано порушенням;
- аналіз отриманої інформації, або за її відсутності – використання даних статистики, основних прогнозних макропоказників економічного та соціального розвитку;
- прийняття рішення про доцільність та необхідність запровадження державного регулювання, спосіб регулювання та термін дії.
Недоліки проекту постанови:
- суб’єкт регулювання не може прийняти рішення про недоцільність державного регулювання, а в будь-якому випадку має взятись за регулювання цін порушника антимонопольного законодавства, що відповідає визначеним проектом критеріям;
- в пояснювальній записці до проекту відсутнє обґрунтування, чому строк дії державних регульованих цін не може перевищувати 120 днів;
- проект не містить інформації щодо подальших дій суб’єкта регулювання після закінчення цього строку;
- не визначено відповідальності для компаній, що будуть реалізовувати товари за ціною вищою ніж встановлена регулятором;
- відсутність відповідальності суб’єктів регулювання за розголошення інформації, отриманої від компаній, зокрема їх конкурентам;
- відсутність механізму узгодження між різними органами місцевого самоврядування єдиного підходу до регулювання цін регіональних монополістів, які активні в кількох регіонах, що може викликати складнощі в подальшому;
- не враховано те, що за рішенням АМКУ про визнання вчинення порушення на суб’єкта може бути накладено зобов’язання припинити порушення, наприклад, привести ціни до обґрунтованого рівня. Тоді суб’єкт у двомісячний строк має виконати рішення Комітету або надати інформацію яким чином та у який строк воно буде виконано. Проект не визначає чи враховуватимуться і яким чином такі дії суб’єкта для усунення порушення при розгляді питання запровадження цінового регулювання.
Проектом пропонується впровадження регулювання за зловживання монопольним становищем шляхом вчинення цінових порушень, передбачених пунктами 1 і 2 статті 13 Закону «Про захист економічної конкуренції». Однак, частими є випадки кваліфікації органами АМКУ дій монополістів за загальною – першою частиною статті 13. Саме такі випадки не враховуються проектом та можуть уникнути необхідності встановлення державного регулювання.
Отже проект потребує доопрацювання задля усунення зазначених вище недоліків. Свої пропозиції до проекту Ліга антитрасту вже направила до Міністерства економіки та очікуватимемо на їх врахування.
Позиція «Ліги антитрасту» щодо першого проекту постанови за посиланням.
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 17:03
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 16:55
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній вчора о 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
- Инструкция для семей: как проверить статус военного и оформить необходимые выплаты Віра Тарасенко 30.04.2025 23:25
-
Anti-age міфи: що насправді працює, а що — просто маркетинг
Життя 8484
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 2635
-
Зумери й міленіали на межі: як розпізнати кризове вигорання і врятувати себе
Життя 2513
-
Віагра, тефлон і бактерії проти пластику: вісім випадковостей, які змінили світ
Життя 2448
-
Гайдельберг: романтична перлина Німеччини з найбільшою винною діжкою і найстарішим університетом
Життя 1595