Чому Нацбанк зберіг облікову ставку у 25%?
У цьому блозі розберемо чому нацбанк зберіг ставку на тому ж рівні і як це вплине на економіку.
У червні 2022 року НБУ підвищив облікову ставку з 10% до 25% річних. Це був один із комплексу заходів для стабілізації гривневих коливань та збереження заощаджень населення. Це справді збільшило зацікавленість в гривневих активах та знизило тиск на валютному ринку, зокрема на сірому. Вже зараз ми бачимо, що інфляція дещо нижче, очікуваного рівня, хоча і сягатиме близько 30% в річному вимірі.
8 грудня національний регулятор прийняв рішення зберегти облікову ставку на тому самому рівні. Такий крок допоможе підтриманню стабільності курсу валют, втримає депозити на рахунках банків та сприятиме поступовому зниженню інфляції. Згідно з моніторингом НБУ, наразі індекс споживчих цін продовжує зростати, проте повільнішими темпами, ніж було прогнозовано раніше. Бойові дії та окупація частини територій України залишаються найбільшими факторами впливу. Збільшення інфляції викликане руйнуванням інфраструктурних та виробничих об’єктів, а також логістичними обмеженнями внаслідок цього.
Завдяки таким заходам вдалося суттєво скоротити розрив між офіційним та готівковим курсом гривні, стабілізувати інфляційні очікування та захистити заощадження громадян. Як фактор поступової стабілізації економічної системи слід також розглядати надходження міжнародної фінансової допомоги. Поруч зі збереженням доволі високої облікової ставки це стало додатковим елементом стримання інфляції.
Можна також пригадати, що 2015 року ставка була ще вища — 30%, а 2000 року взагалі підіймалася до позначки в 45%. Звісно, що висока облікова ставка не є сприятливим чинником для зростання економіки та є фактором обмеженого кредитування. Але варто розуміти, що альтернативою могли б стати швидке згоряння державних резервів у багатті інфляції та глобальна валютна криза. Очевидно, що за позитивних тенденцій, регулятор буде знижувати цей показник.
Облікова ставка НБУ у 2022 році. Джерело: НБУ
Підняття облікової ставки для сповільнення темпів інфляції — не новий крок. Криза, спричинена війною росії, торкнулася і західних країн. Для досягнення цілі інфляції в межах 2% центробанк ЄС восени підняв облікову ставку одразу на 0,75% вперше у своїй історії. До таких кроків прийшов не тільки Євросоюз, а навіть Сполучені Штати. ФРС США підняла облікову ставку до рівня 4%, що є найбільшим показником з часів кризи 2008 року. Також можна очікувати, що це не останні підвищення ставок найближчим часом.
Збереження облікової ставки стало не єдиним механізмом сповільнення інфляції — державний регулятор змінив умови резервування. Тепер банки повинні будуть відкладати гроші клієнтів, а саме 5% за гривневими рахунками, і 15% за валютними. При цьому нема потреби зберігати саме з готівки, половина резервів можуть бути також у вигляді ОВДП. Цим коштам не обов’язково просто накопичуватися без діла. Банки зможуть змусити ці гроші працювати та отримувати відсоток від Мінфіну, що своєю чергою зменшить обсяги ліквідності й створить додаткових клієнтів Міністерству фінансів.
Очевидно, що національний регулятор не очікує швидкого зниження інфляції через продовження війни. Постійні ракетні обстріли, та, як наслідок, дефіцит електроенергії значно впливає на економічну активність і ситуація не зміниться найближчим часом. Підприємства повинні витрачати додаткові ресурси на підтримання роботи на час блекаутів, отже ми отримуємо скорочення виробництва. Тому заходи щодо стримування інфляції швидше за все будуть використовуватися і надалі з поправками на поточну ситуацію.
- Что грозит отсрочке студентов от мобилизации: анализ законопроекта №13193 Віра Тарасенко вчора о 22:13
- На сцену виходить Дональд Федорович, в руках тримає череп Дана Ярова вчора о 19:35
- Неочевидні деталі, від яких залежить успіх івенту Олексій Куліков вчора о 13:46
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта Юрій Григоренко вчора о 12:46
- Невидимий бізнес не заробляє Олеся Стойко вчора о 09:43
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання Дана Ярова 09.06.2025 19:06
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою Андрій Мазалов 09.06.2025 18:00
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат 09.06.2025 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак 09.06.2025 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей 09.06.2025 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков 09.06.2025 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко 09.06.2025 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 155
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 126
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання 89
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 83
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки 80
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 32432
-
Відставка Драпатого і призначення Мадяра: аналіз кадрових перестановок у ЗСУ
12131
-
Батьківський контроль та емоційний тиск – як не зламати довіру дитини
Життя 4866
-
Збройовий експорт на мільярди: між монополією, корупцією та потребами фронту
Бізнес 4457
-
Ринок сонячних панелей: другий гігант у США оголосив про банкрутство
Бізнес 3947